Особливості розміщення галузей середнього і точного машинобудування.

Середнє машинобудування: автомобільне машинобудування, авіаційна промисловість, транспортне машинобудування

Фактори: наявність трудових кадрів, розвинуті науково-технічні заводи

Автомобільне будування

- є великим споживачем на ринку капіталу, сировини, устаткування, робочої сили.

- Є джерелом прогресивних технологій

- Головним споживачем засобів автоматизаці

- Сприяє розвитку енерго-збережних технологій.

Центри: Луцьк, Запоріжжя, Кременчук, Львів(автобуси)

Транспортне: орієнтація на споживача, трудові ресурси. Центри: Харків, Вінниця, Дніпропетровськ.

Тролейбуси: Київ, Дніпропетровськ

Літакобудування: орієнтація на кваліфіковані кари і технологію Центри: Київ, Харків.

С/г машинобудування орієнтується на споживача. Центри: Харків, Кіровоград, Дніпропетровськ, Тернопіль, Олександрія, Херсон. Особливе місце займає тракторобудування (Харків)

Умови розміщення точного машинобудування:

1. Наявність кваліфікованих кадрів;

2. Наявність науково - дослідницьких інститутів.

Галузева структура:

1. Електротехнічна: Київ, Харків, Запоріжжя.

2. Електроне у всіх областях крім Волинської

3. Приладобудування: Київ, Харків, Запоріжжя, Донецьк, Львів, Одеса.

30.Роль хімічного комплексу у розміщенні продуктивних сил і розвитку регіонів. Загальні фактори розміщення підприємств хімічної промисловості. Хімічний комплекс – це комплекс галузей промисловості, що забезпечують господарство мін. добривами, органічними кислотами, содою, сіллю, фарбами, паливно-мастильними продуктами, синтетичними волокнами і ін. Від його розвитку значною мірою залежить науко­во-технічний прогрес. Комплекс хімічних виробництв виготовляє продукцію для всіх основних галузей про­мисловості, транспорту, сільського господарства, обо­рони, побутового обслуговування та інших сфер діяль­ності. Він істотно впливає на рівень і темпи розвитку економіки в цілому. А також дозволяє замінити деяке виробництво з натуральної сировини.

Україна має потужну сировинну базу для розвитку хімпрому: самородна сірка в Прикарпатті, родовища калійних солей, поклади кам’яної солі у Донбасі, Закарпатті і Прикарпатті. Запаси самосадної солі в озерах і лиманах Причорномор’я та Криму.

Обгрунтування розміщення конкретних хімічних виробництв пов’язане з урахуванням факторів, що випливають із структури витрат на одержання і споживання хімічної продукції. Це передусім:

1) сировинний фактор:

а) орієнтація на органічне паливо (газ, нафта, вугілля).

б) орієнтація на хімічну сировину (калійна сіль, кухонна сіль та ін.)

в) орієнтація на електроенергію: полімери

г) орієнтація на водні ресурси.

2) трудовий фактор: цей фактор має невеликий вплив на розміщення хімічної промисловості, бо ця галузь має невелику трудомісткість.

3) споживчий фактор виробництво основної хімії (сірчаної кислоти, добрив крім калійних), продукції побутової хімії.

4) екологічний фактор.

5) технологічний фактор: вдосконалення технологій та впровадження безвідходних технологій.

У хімічній промисловості більше, ніж в інших галузях, використовується вода. Вода входить до складу деяких хімічних продуктів, це сприяє тяжінню хімічних підприємств до районів, котрі достатньою мірою забезпечені водою (віскозний шовк, синтетичний каучук, целюлоза). Крім того, хімічні виробництва потребують, як правило, багато теплової та електричної енергії Для розміщення таких виробництв особливо важливе значення має наближення їх до теплоелектростанцій (віскозний шовк, капронове волокно, синтетичний каучук). Споживчий чинник впливає головним чином на виробництво основної хімії. При розміщенні хімічних підприємств істотне значення має врахування екологічного чинника. На форми розташування хімічної промисловості також впливає технологічний фактор. Вирішальний вплив на основні фактори, що визначають вибір району розміщення хімічних виробництв, має науково-технічний прогрес. Впроваджуються безвідходні технології, автоматизація виробництва.

31.Фактори та регіональні особливості розміщення підприємств гірничо-хімічної та фармацевтичної промисловості України Гірничо-хімічна промисловість утворює сировинну базу передусім для неорганічної хімії. Функцією гірничо-хімічної промисловості є видобуток сировини: сірки, фосфатів і калійних солей, кухонної солі, карбонату.

Гірничо-хімічна промисловість орієнтується на сировину. Продукцією гірничо-хімічної промисловості є калійні солі Калуша і Стебника, сірка Роздолу та Явора, кам’яна сіль Артемівська і Слов’янська, вапняки Донецької області та Криму. Галузь сконцентрована переважно в Карпатському(самородна сірка, К солі), Донецькому(камяна сіль, мінеральні барвники) і Придніпровському економічних районах.

Фармацевтична промисловість посідає одне з найважливіших місць у хімічній індустрії світу. Важливими факторами розміщення цієї галузі є наявність промислової бази та сировини, трудових ресурсів. Раніше українські препарати воготовлялись на російських субстанція, а зараз закуповують західні аналоги. Сировина з Німеччини, Індії, Швейцарії, Китаю. Виробництво ліків є у Харкові, Дарниці, Горлівці, Львові, Одесі. Підприємства: хіміко-фармацевтичні заводи, мікробіологічної пром. (антибіотики), медичне скло, науково-дослідницькі інститути.