Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Сучасні особливості розвитку соціального комплексу України






До складу соціального комплексу входять галузі легкої промисловості (текстильна, трикотажна, швейна, взуттєва та шкіряна), розгалужена мережа підприємств та установ сфери послуг (житлово-комунальне господ., побутове обслуговування, торгівля, громадське харчування, культура, освіта, охорона здоров’я). Головне завдання комплексу – задовольнити щоденні безпосередні матеріальні та духовні потреби людей.

Соціальний комплекс в Україні має великі можливості для розвитку, його значення постійно зростає. Легка промисловість повною мірою не забезпечує потреби населення в одязі та взутті. У сфері торгівлі та побутового обслуговування виникла велика кількість недержавних приватних підприємств, багато людей має власний бізнес. Розширюється мережа ринків, торгових точок, підприємств з ремонту квартир, автомобілів, туристичних фірм тощо. Систему освіти в Україні складає широка мережа шкільних і дошкільних навчальних закладів, училищ, технікумів, вузів і науково дослідних інститутів. За останні роки з’явилися приватні заклади освіти, серед яких ліцеї, гімназії, коледж та вузи. В більшості шкіл викладання ведеться укр.. мовою, решта російською; є також школи з молдавською угорською, польською та кримськотатарською мовою навчання. У Україні функціонує 36 шкіл-інтернатів для дітей-сиріт. Система закладів охорони здоров’я, відпочинку та фізичної культури працює на профілактику захворювань, здоровий спосіб життя, відновлення здоров’я, активний відпочинок населення. Нині найбільше лікарів усіх спеціальностей зосереджено в Києві, Севастополі та Криму. У Сумській, Чернігівській, Житомирській областях ці показники майже в двічі нижчі. Населення активно займається спортом. Важливе значення має рекреаційне господарство(санаторії, курорти, пансіонати, будинки бази відпочинку, туристичні бази тощо). Найбільше рекреаційних закладів розташовано в Криму та Карпатах, на узбережжі Чорного та Азовського морів. Сучасне життя важко уявити без послуг пасажирського транспорту та засобів зв’язку. Проте темпи будівництва ліній метрополітену, створення нових автобусних і тролейбусних маршрутів та підприємств зв’язку не задовольняють потреби населення.

Разом з тим тут нагромаджено багато проблем, які потребують:

визнання галузей соціального комплексу такими, що беруть активну участь у виробництві матеріальних і духовних благ, послуг;

подолання залишкового принципу фінансування галузей соціального призначення;

подолання міжрегіональних відмінностей у рівні обслуговування населення та забезпечення його елементами соціальної інфраструктури у відповідності з нині існуючими нормативами;

встановлення обгрунтованого рівня оплати праці фахівців галузей соціального комплексу, зокрема працівників освіти, охорони здоров’я, культури, науки;

формування ефективної системи управління галузями соціального призначення в умовах різних форм власності;

розробки нових типів проектів навчальних закладів, установ культури, охорони здоров’я з урахуванням формування ринкових відносин, широким використанням сучасного обладнання, оргтехніки;

розробки науково обгрунтованих критеріїв розвитку матеріальної бази галузей соціального комплексу.

55. Сучасний стан, особливості регіонального розвитку і розміщення сільського господарства

Якщо в структурі АПК за показниками обсягу продукції, основних виробничих фондів, чисельністю зайнятих сільськогосподарське виробництво відіграє провідну роль, то в народногосподарському комплексі України на нього припадає близько 24, 6% основних виробничих фондів, 14, 4% валової суспільної продукції, 21, 9% працівників народного господарства. Сільськогосподарське виробництво формує 16—22% національного доходу країни.

В структурі сільського господарства виділяють дві основні галузі — рослинництво і тваринництво. Залежно від соціально-економічних умов та рівня розвитку сільського господарства співвідношення між цими галузями в обсягах його продукції змінюються. В останні роки у структурі продукції сг переважає продукція рослинництва.

Розвиток і розміщення рослинництва:

Чорноземні грунти і сприятливий клімат, велика густота населення, землеробські навички, які історично склалися на території України, її зручне економіко-географічне положення зробили рослинництво базовою галузю с/г.

Україна за виробництвом озимої пшениці, кукурудзи, цукрових буряків посідає 1, а за посівами соняшнику – 2 місце серед держав СНД.

На півночі та Поліссі Південно-західного р-ну прохолодний, вологий клімат і підзолисті грунти. Тут вирощують льон і сіяні трави. Крім сіяних трав для молочної худоби використовують заплавні луги та лісовя пасовища. Більше ніж в інших районах вирощують картоплю. Із зернових культур—жито, овес, гречка.

У лісостепу склався найважливіший в Україні район виробництва цукрових буряків та озимої пшениці. Їх вирощуванню сприяють помірна кількість опадів і чорноземні грунти. У районі багато садів, а в Закарпатті – виноградників.

У Південно-Західному р-ні на відміну від Донецько-Придніпровського, більше значення має харчова промисловість, особливо цукрова. Вона дає країні понад 40% цукру.

У Південному р-ні де мало опадів і високі літні температури, на чорноземних та каштанових грунтах сіють озиму пшеницю, ячмінь, соняшик, на поливних землях – рис.

На узбережжі Чорного моря і в Криму багато садів, виноградників, а в степах – бахчанові культури.

Розвиток і розміщення тваринництва:

Україна має величезні природні пасовища і луки, що сприяє розвитку тваринництва. Проте для кращого розвитку треба розширювати кормову базу, збільшувати виробництво концентрованих і сокових кормів, щоб забезпечувати ними худобу цілий рік.

У лісовій і лісостеповій зонах розводять молочні породи худоби, через те що тут легше забезпечувати її соковитими кормами.

Молочно-м’ясну худобу розводять у степовій зоні, де на природних пасовищах мало соковитих кормів, але є можливість забезпечувати худобу силосом та концентрованими кормами при стійловому утриманні.

Приблизно 1/3 поголів’я великої рогатої худоби припадає на поголів’я корів. За останні роки значно збільшився обсяг виробнництва молока, в зв’язку із збільшенням корів. Однак досягнутий рівень виробництва молока ще не відповідає реальним можливостям галузі.

Розміщення тваринництва визначається також потребами населення і промисловості в його продукції. Н: велика рогата худоба поширена майже всюди в усіх землеробсььких районах України. Але використання її продукції не скрізь однакове. Біля великих міст і в промислових районах розвивається молочне тваринництво для забезпечення населення молоком. Далеко від цих районів молоко переробляють на масло, сир, молочні консерви.

Вівчарство розвивається в південних степах, гірських районах. Воно може бути додатковою галуззю в районах розведення великої рогатої худоби. У північних районах розводять овець на хутро і м’ясо у південних – тонкорунних. Смужкове та молочне вівчарство переважно склалося в Карпатах.

Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво(виробництво кролячого м’яса в У досягло 69-80 т. на рік). Чисельність поголів’я кролів коливається в межах 10-15тис. Основна їх кількість зосереджена в підсобних господарствах.

Перспективною галуззю є рибне господарство. Воно розвивається на осові ставків, водоймів Дністра, Дніпра, Південного Бугу та ін., а також уздовж багатьох середніх та великих річок. Тут переважно розводять коропа, білог амура, ляща, товстолобика, судака та ін.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.