Попит на гроші і їх пропозиція. Рівновага на грошовому ринку.

Класична концепція попиту на гроші ґрунтується на кількісній теорії грошей. Вона розглядає тільки трансак-ційний (операційний) попит на гроші, який визначається потребами в грошах для здійснення поточних платежів у проміжках між моментами отримання доходу. На макро-економічному рівні сукупні поточні платежі дорівнюють національному доходу, а частота отримання доходу — швидкості обороту однойменних грошових одиниць. Кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією переваг ліквідності. Дж.М. Кейнс називав три мотиви, що спонукають власників доходу зберігати гроші готівкою:

• трансакційний (операційний) мотив, який визначається потребами у грошах для здійснення поточних операцій;

• мотив перестороги, обумовлений потребами в грошах на непередбачувані та непрогнозованї витрати, передбачає заощадження певної частки доходу;

• спекулятивний мотив, зумовлений прагненням мати гроші для збереження багатства (цінностей).

Розглянемо ретельніше, яким чином різні мотиви визначають попит на гроші. Трансакційний (операційний) попит на гроші () — це попит на активні грошові залишки. Реальний попит на гроші визначається , де Y — обсяг виробництва та доходу; K — коефіцієнт касових залишків.

Спекулятивний попит на гроші — це певний резерв грошей, за допомогою якого економічні суб'єкти прагнуть застрахувати себе від можливих втрат у результаті коливань ринкової кон'юнктури.

Пропозиція грошей (М8) — це процес формування грошової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з найважливіших функцій держави, яку здійснює центральний банк (в Україні Національний банк України). Загалом на пропозицію грошей впливають чинники:

• величина грошової бази;

• норма резервування депозитів у центральному банкy;

• співвідношення між готівкою та депозитами.

Попит на грошi є спадною функцію від ставки процента (і) за певного рівня доходу. При цьому варто зазначити, що за незмінного рівня цін номінальні та реальні процентні ставки рівні.