Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Соціально-економічні наслідки безробіття. Державна політика зайнятості.






Соціальна політика держави в умовах нестабільності та безробіття спрямована на стимулювання зайнятості та соціальний захист потерпілих від безробіття людей.

Згідно з неокласичною теорією, економічна система здатна до саморозвитку та саморегулювання. Повна зайнятість та потенційний обсяг виробництва встановлюється природним шляхом без втручання держави.

Прихильники кейнсіанської теорії вважають, що економіка не здатна забезпечити через коливання рівня цін, процента і заробітної плати природний рівень виробництва, інфляції і зайнятості. Саме тому держава повиннавтручатися в процес формування ефективного попиту. З огляду на сказане, держава мусить визначити оптимальне співвідношення між запланованим зменшенням рівня безробіття і темпом зростання інфляції. Вважається, що політики віддають перевагу боротьбі з безробіттям, жертвуючи зростанням інфляції, оскільки виборці за вищою шкалою оцінюють політику підтримання зайнятості. Важливо зазначити, що політика стимулювання ефективного попиту є короткостроковою.

З погляду інтересів довгострокової перспективи завдання уряду полягає у забезпеченні ефективних змін у структурі зайнятості. Державне забезпечення зайнятості здійснюється як прямими, так і непрямими методами.

До прямих методів належать:

• законодавче регламентування умов найму та використання праці через трудове законодавство;

• стимулювання створення нових робочих місць;

• створення стимулів для зацікавленості найманих працівників пропонувати трудові послуги тощо.

Непрямі методи:

• державна стимулююча політика, спрямована на створення додаткових робочих місць через систему організації та розширення громадських робіт;

• фіскальна політика, спрямована на зміну ставок оподаткування, з одного боку, та використання субсидій, асигнувань та інших важелів, спрямована на підтримання та підвищення рівня зайнятості з іншого;

• здійснення виплат по безробіттю і т. ін.;

• встановлення рівня прожиткового мінімуму та створення умов для його забезпечення;

• вплив на зменшення диференціації доходів;

• захист інтересів споживачів;

• створення сприятливих умов для професійної, територіальної та соціальної мобільності населення;

• організація ефективної системи формування доходів, за якої рівень винагороди визначається внеском у результат діяльності, незалежно від галузі, в якій ця діяльність здійснюється.

 







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.