Досягнення у розвитку уваги в дошкільному віці (3-6 р.).

У дошкільному віці самостійність дитини ще більше зростає, поведінка має пізнавальну спрямованість, предметні дії набувають пев- ної автоматизованості. Відбувається розквіт сюжетно-рольової та інших видів ігор дітей. Серед найбільш привабливих об’єктів пізнання життя дорослих, їх взаємини, виконання ними професійних ролей. Значного розвитку зазнають всі пізнавальні процеси дитини, вони стають більш диференційованими та водночас інтегрованими. Розширення об’єму сприймання у дошкільника, інтенсивне оволодіння ним сенсорними еталонами сприяє зростанню об’єму уваги, що дає можливість дитині охоплювати увагою всі ділянки досить складної діяльності, зокрема ігрової (врахувати розподіл ролей, якість їх виконання кожним, реагувати на впливи партнерів по грі відповідно до своєї виконуваної ролі). При виконанні побутових процесів дошкільник користується значною кількістю автоматизованих дій, навичками, що звільняє його увагу. Розгортання складних і тривалих ігрових сюжетів зміцнює стійкість уваги дитини, сприяє зростанню її довільності. Стійкість уваги проявляється не тільки у грі, а і тоді, коли дитина виконує під керівництвом дорослого певну роботу, навіть нецікаву. Значний вплив на розвиток уваги спричиняють досягнення у розвитку пізнавальної активності дитини. Намагаючись знайти відповідь на хвилюючі їх запитання дошкільники подовгу зосереджують свою увагу.

Відволікання уваги порівняно із раннім віком зменшуються (особливо між 5, 5 і 6, 5 роками), що надає поведінці дошкільника більшої послідовності. Водночас дитина не може зосередитись, якщо їй зава- жає шум, інші сторонні звуки. У віці 4–7 років найдовші відволікання від гри викликає дзвінок. Значні досягнення спостерігаються в розвитку довільної уваги, яка виступає одним з компонентів довільності особистості як новоутворення дошкільного віку. Вдосконалюється здатність дитини діяти за словесною інструкцією дорослого. Серед цих інструкцій з’являються прямо орієнтовані на організацію уваги: «Будь уважним». Дорослий підтримує увагу дитини, якщо виникли відволікан- ня чи їх загроза, за допомогою жестів, слів, показу зразків. Ті спосо- би, які дорослий використовує для підтримки уваги дитини, засво- юються нею. У старшому дошкільному віці вона починає користуватись ними сама, даючи собі настанови та самоінструкції. Значну роль при цьому відіграє плануюча функція мовлення самої дитини: «спочатку обведу листочок олівцем, а потім виріжу»; «спочатку приберу іграшки, а тоді розпочну іншу гру». Дитина привчається планувати, виконувати роботу послідовно, крок за кроком, що сприяє кращому розподілу та переключенню уваги, звільняє її об’єм. Розвиток довільної уваги пов’язаний з появою у дошкільника гальмівної функції волі. Дитина докладає зусиль до того, щоб втримати свою увагу на потрібному, а не на цікавому, намагається зменшити залежність своєї уваги від зовнішніх подразників. Цьому сприяє розвиток здатності діяти за вимогами взятої на себе ролі. Ось Оленка В. виконує у грі роль продавця, на поличці «магазину» лежать справжні цукерки, але дитина втримується від спокуси покуштувати їх, тому що «продавці не їдять», і зосереджується на обслуговуванні «покупця». У дошкільному віці на основі розвитку довільної уваги з’являються випадки післядовільної, коли дитина зосереджується і захоплюється потрібною роботою.

68.Психолого-педагогічні умови розвитку уваги дошкільника.

Найважливіша задача дошкільного виховання – розвиток довільної уваги. Надалі вона забезпечить успішність навчання дитини в школі, допоможе їй виконувати вказівки вчителя і контролювати себе.

Психолого-педагогічні умови розвитку уваги:

1. Розвиток уваги прямо залежить від якості спілкування дорос- лого з малюком. Організація спілкування дитини з дорослим має від- повідати віковим особливостям форм спілкування і змінюватись з розвитком дитини.

2. Організація діяльності дитини, надання їй простору для ініці- ативи та самостійності.

3. Найбільший вплив на розвиток уваги дитини мають її ігрова та пізнавальна діяльність, які нерозривно пов’язані. Протягом всього розвитку від народження до 7-ми років увагу ди-тини приваблюють об’єкти, включені у спілкування з дорослим.

Становлення спілкування між дорослим і дитиною – вирішальна умова розвитку уваги дитини. На першому році життя дорослий відкриває перед дитиною світ оточуючих предметів, організовує предметне середовище, в якому живе дитина.. Дорослий підносить їх ближче до дитини, дає їх потримати, показує цікаві властивості. Всі предмети, які опосередковують спілкування дорослого з дитиною, викликають у неї мимовільну увагу, у межах якої формуються стійкість, розподіл, переключення. Водночас дорослий оберігає дитину від надмірно сильних подразників: гучних звуків, занадто яскравого світла.

З розвитком предметної діяльності дитини вона самостійно та разом з дорослим діє з різноманітними предметами, спрямовуючи своюувагу на них.

Завдання дорослого – з абезпечити простір для дій дити- ни, збагатити оточуюче предметне середовище, дбаючи при цьому про безпеку життя дитини.

Значну роль у підтримці уваги в ранньому дитинстві має показ ди- тині предметів і нових способів дії з ними у контексті розвитку ігро- вої діяльності. Переключення уваги дитини при переході від однієї діяльності до іншої полегшується, якщо дорослий організовує ці моменти в ігровій формі. У пізнавальній діяльності інтерес дитини переходить від спрямування на зовнішні ознаки – до глибинних, суттєвих, що змінює зміст уваги та її вибірковість.

Увага підтримується, коли дошкільник активний відносно предмету, обстежує його, відкриваючи в ньому щось нове. В той же час дорослий повинен вимагати довес- ти почату справу до кінця, створювати у дітей установку на отриман- ня якісного результату. Використовуються спеціальні ігри і вправи на розвиток уваги, що включають розумову і рухову активність дітей.

Важливе значення для розвитку уваги дитини має режим дня, який служить зовнішнім засобом її організації, полегшує переключення, розподіл, концентрацію уваги. Поступово дитина переходить до самоорганізації у виконанні режиму і в управлінні увагою.