Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Суспільний і територіальний поділ праці: зміст понять






Суспільний і територіальний поділ праці - фундаментальні категорії суспільної географії, що визначають механізми економічного розвитку суспільства та зміни його територіальної організації. Поділ праці об’єктивний і нескінченний процес, рушійною силою якого є невпинний пошук економічної вигоди за рахунок все більш спеціалізованої праці окремих виробників, підприємств і територій. Поглиблення поділу праці супроводжується все більшою економією суспільних витрат праці, здешевленням продукції, і в цьому полягає одвічний двигун поділу праці.

У найбільш загальному розумінні суспільний поділ праці (СПП) являє собою якісну диференціацію суспільної праці на окремі види, підвиди і т.д., що призводить до спеціалізації суб’єктів виробництва окремих виробників та виробничих одиниць, на виробництві певних видів продукції та послуг. Територіальний поділ праці – це просторова форма СПП, яка закріплює різну господарську спеціалізацію окремих територій – виробничих центрів, міст, ареалів, регіонів, країн.

Е.Б.Алаєв (1983) дає таке визначення суспільному та територіальному поділу праці. Суспільний поділ праці – незворотний об’єктивний процес розвитку продуктивних сил шляхом відокремлення все нових видів виробничої діяльності, спеціалізації окремих виробників та виробничих одиниць - ділянок, цехів, відділків, підприємств, об’єднань, відомств і т.д., обмін між ними спеціалізованою продукцією. Мета суспільного поділу праці – досягнення все більш високої продуктивності праці. Чим більш глибоким є поділ праці в країні чи регіоні, тим більш високим є рівень розвитку продуктивних сил країни чи регіону.

Територіальний поділ праці – об’єктивний незворотний процес виробничої спеціалізації територіальних одиниць та обміну спеціалізованою продукцією між ними. Це просторовий прояв (форма) суспільного поділу праці, що має на меті досягнення економічних вигод за рахунок найбільш ефективного використання природних, трудових і економічних ресурсів кожної території.

Суспільний і територіальний поділ праці діють на всіх рівнях організації господарства – від окремих працівників до світової економіки. Кожний технологічний процес складається з певних операцій, кожна складна машина чи механізм – з окремих деталей. Так само у сфері послуг існують свої “технологічні лінії”, свої “операції”, свої “деталі”. Різні операції й деталі виконуються різними робітниками на різних ділянках, у різних цехах, на різних підприємствах, у різних галузях і сферах господарства, в одному чи різних регіонах, в одній чи різних країнах. Відтак, можна говорити про ієрархічну – багаторівневу структуру поділу праці.

Суспільний поділ праці – це якісна диференціація суспільного виробництва між його учасниками (суб’єктами). На різних рівнях організації господарства суб’єктами суспільного виробництва можуть бути: окремі робітники та їх групи, виробничі ділянки, цехи, підприємства, економічні центри. На вищих рівнях поділу праці як суб’єкти виробництва можуть розглядатися міста регіони, країни, групи країн. Територіальний поділ праці представляє просторову диференціацію суспільного виробництва. ТПП – поділ виробничої діяльності за територіальними одиницями (об’єктами). Такими об’єктами можуть бути окремі господарства та підприємства, економічні центри, міста, райони і зони з різною господарською спеціалізацією господарської діяльності, регіони, країни, групи країн. Як бачимо, значною мірою учасники суспільного виробництва (суб’єкти) та територіальні одиниці (об’єкти) можуть співпадати. Їхнє розмежування залежить від цільових настанов дослідження поділу праці: у дослідженні СПП на передній план виходять пошуки найбільш ефективної спеціалізації учасників суспільного виробництва, а аналіз ТПП має на меті обґрунтування найкращого варіанту спеціалізації різних територій.

Територіальний поділ праці являє собою процес спеціалізації певної території – місцевості, регіону, країни на виробництві певних видів продукції та послуг і обмін спеціалізованою продукцією та послугами з іншими територіями, що мають іншу спеціалізацію. Таким чином, ТПП має дві головні ознаки:

1) спеціалізація територій на виробництві різних продуктів і послуг;

2) обмін товарами між територіями, що мають різну спеціалізацію.

Наголосимо, що саме ТПП формує і змінює територіальну організацію господарства як те чи інше розміщення центрів і районів виробництва продукції й послуг, той чи інший варіант обміну між ними, ті чи інші форми їх територіальних поєднань. ТПП – об´ єктивний процес спеціалізації території – регіонів, країн, окремих частин країн на виробництві певних товарів чи послуг, а також обмін продукцією та послугами між територіями, що мають різну спеціалізацію. Рушійна сила невпинного і нескінченного процесу ТПП полягає у зниженні загальних суспільних витрат виробництва товарів і послуг: вигідніше обмінюватись (торгувати) спеціалізованою продукцією, ніж намагатись виробляти усі види продукції на кожній території, у кожній країні.

В основі територіального поділу праці лежать територіальні відмінності у природних умовах і ресурсах, різниця у економіко-географічному положенні, забезпеченості трудовими ресурсами та їх навичками й кваліфікацією, історико-географічні та етно-національні особливості, соціально-демографічні, геополітичні, екологічні умови. Внаслідок таких відмінностей виробництво одного й того ж продукту в різних регіонах та країнах потребує різних витрат – більших чи менших.

В результаті ТПП відбувається спеціалізація господарства різних країн і регіонів і складається обмін спеціалізованою продукцією між ними. Якщо кожний товар вироблятиметься в тих місцях, де для цього найменші витрати праці, то суспільство в цілому матиме економічну вигоду, так само, як і населення кожної території, що задіяна у поділі праці. Саме така економія суспільних витрат виробництва і виступає головною метою ТПП. Природно-географічні, історичні та соціально-економічні передумови для формування ТПП не діють самі собою. Для їх реалізації потрібна відповідна економічна політика, необхідне розуміння переваг поділу праці та принципів такого господарювання. ТПП має виключне значення для господарської регіоналізації території та економічного районування, оскільки соціально-економічні відмінності між регіонами та районами багато в чому формуються саме у процесі розвитку ТПП. У процесі ТПП формується різна спеціалізація окремих країн, регіонів і міст, встановлюються їх різні народногосподарські функції на виробництві тих чи інших видів продукції та послуг.

Запам'ятайте:

· Суспільний і територіальний поділ праці – фундаментальні категорії суспільної географії, які визначають механізми економічного розвитку суспільства та зміни його територіальної організації.

· Суспільний поділ праці (СПП) – це якісна диференціація суспільної праці на окремі види, підвиди і т.д., що призводить до спеціалізації суб'єктів виробництва – окремих виробників та виробничих одиниць, на продукуванні окремих видів продукції та послуг.

· Територіальний поділ праці (ТПП) – це просторова форма СПП, яка закріплює різну господарську спеціалізацію окремих територій – міст, ареалів, регіонів, країн.

· За Е.Б.Алаєвим (1983):

= СПП – незворотний об'єктивний процес розвитку продуктивних сил шляхом відокремлення все нових видів виробничої діяльності, спеціалізації окремих виробників та виробничих одиниць – ділянок, цехів, відділків, підприємств, об'єднань, відомств і т.д., обмін між ними спеціалізованою продукцією;

= ТПП - об'єктивний незворотний процес виробничої спеціалізації територіальних одиниць та обміну спеціалізованою продукцією між ними.

· Суб'єктами виробництва, які формують СПП, можуть бути: окремі робітники та їх групи, виробничі ділянки, цехи, підприємства, економічні центри. На вищих рівнях поділу праці як суб'єкти виробництва можуть розглядатися міста, регіони, країни, групи країн.

· Територіальними одиницями (об'єктами), що формують ТПП, можуть бути окремі господарства та підприємства, економічні центри, міста, господарські райони та зони, регіони, країни, групи країн.

· Одній і ті ж самі об'єкти можна розглядати як учасників (суб'єктів) виробництва у системі СПП та як територіальні (просторові) одиниці у системі ТПП.

· ТПП має дві головні ознаки: 1) різну спеціалізацію територіальних одиниць на виробництві товарів і послуг; 2) обмін таких одиниць спеціалізованою продукцією.

· ТПП має на меті економію суспільних витрат виробництва за рахунок повного й ефективного використання природних і соціально-економічних передумов і ресурсів різних територій.

· ТПП має виключне значення для економічної диференціації території, її господарського членування, регіоналізації. У процесі ТПП формується різна спеціалізація країн, регіонів і міст, встановлюються їх різні господарські функції на виробництві тих чи інших видів продукції та послуг.

 

Контрольні питання та завдання

1. Розкрийте зміст суспільного і територіального поділу праці як фундаментальних категорій суспільної географії. Покажіть їх вирішальний вплив на формування територіальної організації господарства.

2. Характеризуйте загальний зміст СПП та ТПП.

3. Дайте визначення СПП за Е.Алаєвим.

4. Наведіть дефініцію ТПП за Е.Алаєвим.

5. Які суб'єкти виробництва формують систему СПП? Поясніть різний склад суб'єктів СПП на різних територіальних рівнях його організації.

6. Які територіальні об'єкти приймають участь у формуванні ТПП? Як змінюється склад таких об'єктів залежно від просторових масштабів життєдіяльності суспільства?

7. Поясніть можливе співпадання суб'єктів суспільного виробництва, що формують СПП, та територіальних об'єктів, які приймають участь у ТПП.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.