Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Суспільно-географічне положення






Як вже зазначалось, аналіз взаємного розташування географічних об’єктів, дослідження множин місцеположень зумовили появу важливого й базового поняття географічного положення. Його найбільш глибоку теоретичну розробку під назвою “економіко-географічне положення ” (ЕГП) здійснив свого часу М.Баранський. За його визначенням (1929), ЕГП - це відношення даного географічного об’єкта до інших, які впливають або можуть впливати на його розвиток. Звернімо увагу на кілька принципових моментів такої дефініції. По-перше, аналізуються не самі об’єкти, а їхні місця. Коли ми аналізуємо ЕГП Львова, то нас не цікавить місто як таке, ми розглядаємо його місце серед інших об’єктів, ми характеризуємо точку його місцеположення. По-друге, аналізу підлягають не реальні взаємодії між географічними об’єктами - Львовом та його сусідами, а їхні можливі й потенційні характеристики - просторові відношення. По-третє, такі відношення в принципі можуть бути багаторівневими - глобальними, регіональними, локальними та багатоаспектними - природно-, соціально-, економіко-, політико-географічними.

За часів М.Баранського економічна географія представляла всю суспільно-географічну частину географії. Тому в сучасних умовах ЕГП слід розглядати як один з аспектів (видів) більш загального суспільно-географічного положення (СГП). СГП - відношення (сума або інтеграл просторових відношень) даного суспільно - географічного об’єкта до всіх інших - природничих, соціально-демографічних, економічних, політичних, культурних, конфесійних, які впливають чи можуть потенційно впливати на його розвиток.

Дуже чітко прослідковується зв’язок між розвитком міст та їх географічним положенням - місцеположенням. Нікому невідома й малолюдна Одеса блискавично випереджає у першій половині XIX ст. Миколаїв, що був офіційною столицею Чорноморського флоту Росії. Тобольськ був столицею Сибіру, головним транспортним вузлом на водних шляхах до Сибіру. Після прокладання транссибірської магістралі, що взяла на себе всі вантажопотоки, Тобольськ занепав і до наших днів залишається провінційним містом. Натомість вздовж магістралі з’явилися нові міста - Омськ, Новосибірськ, які швидко стали містами-мільйонерами. Показовим є і зворотній вплив міст на місце. Закладання санки – Петербургу у “дикому” краї (за О.І. Воєйковим –в економічній пустині”) стрімко підвищило оцінку цієї території як “вікна до Європи”

СГП розрізняють за рівнями життєдіяльності суспільства - глобальним, національним (загальнодержавним), регіональним, обласним, районним, локальним). В узагальненій схемі це мікро-, мезо- та макроположення. Наприклад, мікроположення Одеси визначається розміщенням центру міста на південно-західному узбережжі Одеської затоки Чорного моря. Мезоположення Одеси - її розташування на південному заході України, на узбережжі Чорного моря, поблизу державних кордонів з Молдовою та Румунією. Особливістю макроположення Одеси є її положення на стику Центрально-Східної Європи та Причорноморського регіону, де межують європейські та азіатські країни. Зрозуміло, що наведені приклади є дуже фрагментарними і потребують подальшої деталізації та оцінки.

Розрізняють СГП різних видів: природно-географічне (ландшафтне, природно-ресурсне); історико-географічне (різні часи заселення та господарського освоєння території, різні типи пиродокористування); етногеографічне, геодемографічне; соціально-географічне; економіко-географічне (промислове, аграрне, лісогосподарське); транспортно-географічне; цівілізаційно (культурно)-географічне; конфесійно-географічне; політико-географічне; геоекологічне. Будь-який аспект життєдіяльності суспільства, що має помітні просторові відмінності, може бути використаний для оцінки СГП: положення держав або міст на узбережжях з теплими чи холодними течіями; положення африканських країн у зоні Сахелю – на межі Сахари й Савани, що спричиняє опустинення земель; положення територій у високих широтах відносно “озонової дірки” в атмосфері і т.д.

 

Запам’ятайте:

· М. Баранський (1929) адаптував поняття географічного положення для економічної географії і розробив нову категорію – економіко – географічне положення (ЕГП).

· ЕГП – це відношення даного географічного об’єкту до інших, які впливають чи можуть впливати (потенційно) на його розвиток.

· З появою суспільної географії як інтегруючої дисципліни, що включає й економічну географію, виникла проблема ввести більш загальне поняття суспільно - географічного положення, до складу якого увійшло б ЕГП.

· Суспільно – географічне положення (СГП) являє собою відношення (сума або інтеграл просторових відношень) даного суспільно – географічного об’єкта до всіх інших об’єктів і явищ природних, соціально – демографічних, економічних, політичних, культурних, конфесійних та ін., які впливають чи можуть потенційно впливати на його розвиток.

· Надзвичайно чітко прослідковується взаємозв’язок між місцеположенням міст та можливостями їх розвитку і зростання.

· СГП являє собою ієрархічну, багаторівневу категорію. Географи досліджують мікро-, мезо- та макро- положення суспільно – географічних об’єктів.

· Розрізняють різні види СГП: природно – географічне (ландшафтне, природно – ресурсне), історико географічне (різні часи заселення та господарського освоєння, різні типи природокористування), етногеографічне, геодемографічне, соціально – географічне, економіко – географічне (промислове, аграрне, лісогосподарське), транспортно – географічне, цивілізаційно (культурно) – географічне, конфесійно- географічне, політико – географічне, геоекологічне.

· Будь-який аспект життєдіяльності суспільства, що має просторові відмінності, може бути використаний для аналізу оцінки СГП.

 

Контрольні питання та завдання

1. Хто й коли розробив категорію економіко – географічного положення (ЕГП)?

2. Дайте визначення поняттю ЕГП, поясніть зміст і функції цього поняття.

3. Чим зумовлена необхідність введення нового поняття – суспільно-географічне положення(СГП)? Як співвідносяться категорії ЕГП та СГП?

4. Поясніть зміст і функції поняття СГП.

5. Покажіть взаємозв’язок між розвитком міст та їх місцеположенням. Поясніть зворотній зв’язок, коли поява нового міста та його зростання істотно міняли оцінку місцеположення даної ділянки.

6. Як поділяють СГП за рівнем просторової організації життєдіяльності суспільства?

7. Характеризуйте змістовні різновиди СГП та відповідні напрямки його аналізу та оцінки.

8.Наведіть приклади можливості використання для СГП будь-яких аспектів життєдіяльності суспільства, що мають просторові відмінності.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.