Екологічні особливості деревних видів декоративних насаджень лісництва

Туя західна (Thuja occidentalis L.)

Систематичне положення:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Кипарисові – Cupresales; Родина: Кипарисові – Cupressaceae; Рід: Туя – Thuja; Вид: Туя західна – Thuja occidentalis L.

Дерево до 15-30 м висотою та 0, 5-0, 8 м діаметром. Крона пірамідальна, вузька, з віком яйцеподібна.

Гілки короткі, розміщені здебільшого в горизонтальній площині дворядно. Пагони плоскі, з трирічного віку округлі, червоно-бурі.

Кора гладка, згодом тріщинувата, червонувато-сіро-коричнева.

Хвоя лускоподібна, ромбічна чи заокруглена з опуклою залозою посередині, зверху темно-зелена, знизу світліша, без білого нальоту, при розтиранні пахне ефірною олією.

Шишки яйцеподібно-подовгасті, до 1, 0-1, 5 см завдовжки, коричнево-бурі.

Насінини дрібні, плоскі, овальні, з 2 вузькими, боковим крильцями. Маса 1000 шт.-1, 5 г.

Ареал: природно росте на Сході Пн Америки.

Повільноросла, довговічна, не вибаглива до родючості ґрунту, дуже морозостійка, тіневитривала, світлолюбна, димо- і газостійка рослина.

Ялина колюча (Picea pungens Engelm.)

Систематичне положення:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Соснові – Pinales; Родина: Соснові – Pinaceae; Підродина: Ялицеві, Ялинові – Abitoideae; Рід: Ялина – Picea; Вид: Ялина колюча – Picea pungens Engelm.

Дерево до 25-45 м висотою та близько 1, 0 м діаметром. Крона конусоподібна, низько опущена. Пагони опущені, голі.

Кора сіро-коричнева, луската, дрібно тріщинувата.

Бруньки широкоовальні, сірі, не смолисті, з верхніми лусками, відігнутими назад. Пагони голі, рудуваті.

Хвоя дуже колюча, чотиригранна, сизо-зелена, жорстка, міцна, завдовжки від 1, 5 до 3, 0 см. Направлена у всі сторони, без запаху.

Шишки циліндричні від 5 до 10 см, світло-коричневі. Луски ромбоподібні, хвилясто-вигнуті, м'які.

Насінини бурі, дрібні, завдовжки до 3 мм, з крилом. Маса 1000 шт. насінин до 5 г. Схожість 50-90 %.

Походить з Північної Америки.

Доволі посухостійка, швидкоросла рослина, найдекоративніше серед видів Picea.

Ялівець звичайний (Juniperus communis L.)

Систематичне положення:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Кипарисові – Cupresales; Родина: Кипарисові – Cupressaceae; Рід: Ялівець – Juniperus; Вид: Ялівець звичайний – Juniperus communis L.

Дерево до 12 м висотою чи кущ до 3 м. Кора сіро-бура.

Крона конусоподібна чи яйцеподібна. Пагони слабо-ребристі, тонкі, коричневі.

Хвоя лінійно-ланцетна, 10-15 мм, жорстка, голкоподібна, колюча, злегка жолобчаста, зібрана в пучках по 3 шт., сизо-зелена, зверху з білою смугою, живе 4 роки.

Дозрілі мегастробіли кулясті, 5-9 мм діаметром, смолисті, на вершині з пупком, темно-сині, із сизуватим нальотом, солодкуваті, лікувальні. Дозрівають 2-3 року.

1-3 насінини яйцеподібні чи конічні, бурі.

Малопосухостійкий, морозостійкий. Краще росте на свіжих піщаних ґрунтах.

Поширений в Північній та Середній Європі, Сибіру, Північній Америці.

Ялівець козачий (Juniperus Sabina L.)

Систематичне положення:

Відділ: Голонасінні – Pinophyta; Клас: Хвойні – Pinopsida; Підклас: Хвойні – Pinidae; Порядок: Кипарисові – Cupresales; Родина: Кипарисові – Cupressaceae; Рід: Ялівець – Juniperus; Вид: Ялівець козачий – Juniperus Sabina L.

Кущ до 1, 0-1, 5 м висотою. Дводомний. Кора гладка, коричнева чи червонувато-сіра.

Пагони округлі, темно-зелені, з неприємним запахом, слабоотруйні.

Хвоя на молодих рослинах голчаста, коротка, 2-4 мм завдовжки, на дорослих особинах лускоподібна, дрібна, 1-2 мм, з неприємним запахом, слабоотруйна.

Дозрілі мегастробіли сплюснуто-кулясті, чорно-сині, з сизим нальотом, дрібні, довжиною 5-7 мм. Дозрівають на другий рік.

2 і більше насінини овальні, з гранями.

Невибагливий до родючості ґрунту, світлолюбний, морозо-, посухо-, газостійкий. Цінний в лісомеліорації і в озелененні.

Природно росте в горах Європи, Криму, Кавказу, Уралу, Казахстані, на Півдні Сибіру, в Монголії.