Слово вчителя. Деякі переклади максимально наближені до оригінальних текстів, деякі навпаки — від них помітно відрізняються

Деякі переклади максимально наближені до оригінальних текстів, деякі навпаки — від них помітно відрізняються. Залежно від ступеня й характеру таких відмінностей вирізняють кілька видів перекладу, зокрема прямий і непрямий, повний і неповний, точний і неточний. Прямий переклад здійснюється з оригінального першотвору. Коли ж перекладачеві бракує відповідних мовних знань, він спирається не на оригінал, а на текст, підготовлений на його основі. Це може бути буквальний (дослівний) підрядковий переклад (так званий підрядник) або переклад тією мовою, якою перекладач добре володіє. Наприклад, працюючи з творами народів Сходу, І. Франко, який блискуче знав німецьку, послуговувався їх німецькими перекладами. Переклади, створені на основі допоміжних текстів, називають непрямими. Повний переклад відтворює зміст оригіналу в повному обсязі. До неповних належать переклади скорочених творів або їхніх уривків. Окремий різновид неповного перекладу — переклад, спеціально скорочений і спрощений для юних читачів (наприклад, відповідний варіант роману «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі» М. де Сервантеса). Звісно, буквально відтворити художній твір іншою мовою практично неможливо. Однак є переклади, що майже повністю відповідають оригіналу. Вони зберігають зміст, обсяг, форму та структуру авторського твору, притаманну йому художню образність і навіть гру слів та звукопис. Такі переклади називають точними. Якщо ж зміст і стиль оригіналу передано частково, переклад вважається неточним. Він припускає скорочення або доповнення авторського тексту, заміни оригінальних образів, використання інших художніх засобів

тощо. Переклад, що передбачає зміни і в цілому спрямований на розкриття змісту твору без збереження його художньо­стилістичних особливостей, називається вільним. Вільний переклад широко побутував у минулих століттях. Здебільшого він мав на меті полегшити сприйняття іноземного тексту шляхом наближення його до культури й доби читача. Відхилення перекладу від оригіналу — це вияв творчості перекладача. Подекуди вона набуває такої ваги, що переклад стає самостійним твором, який може гідно суперничати з оригіналом. Так виникають літературні «наслідування» й «переробки», твори, написані за «мотивами» інших текстів тощо. До цього кола належить, зокрема, популярний серед поетів переспів. Найчастіше митці звертаються до переспіву тоді, коли, захопившись оригіналом у цілому, мають свої міркування

ІІ. Формування нових знань і навичок

Переспів містить чимало розбіжностей з оригіналом. Утім, навіть точний переклад — на відміну від буквального підрядника — теж має певні відхилення від авторського твору, хоч і не такі значні. Ці розбіжності можна помітити, порівнявши точний переклад з текстом оригіналу. Для прикладу звернімося до уривків із двох варіантів українського перекладу вірша М. Лермонтова «Парус». Белеет парус одинокий

В тумане моря голубом. —

Что ищет он в краю далёком?

Что кинул он в краю родном? (…)

М. Лермонтов

Біліє парус в самотині

На морі синьому у млі…

Чого шука він на чужині?

Що в рідній кинув він землі? (…)

Переклад М. Чернявського

Біліє парус одинокий

В морськім тумані голубім…

По що пливе він в світ широкий?

Що кинув він в краю своїм? (…)

Переклад М. Терещенка

Навіть зваживши на близькість наведених перекладів до оригіналу, можна помітити деякі відмінності від нього. Так, у обох перекладацьких версіях втрачено повтор питального слова «що» на початку третього й четвертого віршів лермонтовської поезії. Тимчасом цей повтор посилює емоційне навантаження запитань, які ставить поет, увиразнюючи безмежну самотність і неприкаяність образу вітрила. Так само відсутній в обох перекладах і повтор слова «край», який в оригіналі встановлює внутрішній зв’язок між чужиною та вітчизною: саме через цей зв’язок розкривається і їхня спорідненість, і їхня протилежність… Звернімо увагу й на вжиті в перекладах варіанти вислову «край далёкий». М. Чернявський використовує слово «чужина», що безперечно є синонімом «края далёкого», однак не відтворює зорової просторової перспективи оригінального образу, а отже, не створює в уяві читача того далекого обрію, до якого пливе лермонтовський парус. Вислів «світ широкий» з перекладу М. Терещенка є влучною українізованою версією образу «края далёкого», але притлумлює лермонтовську антитезу двох країв — двох берегів… Зазвичай перед перекладачами художніх творів постають класичні запитання, які вимагають від кожного з них власного творчого рішення. Що важливіше: достеменно передати слова (образи) оригіналу чи закладені в ньому думки; відтворити дух доби, за якої творив автор, чи наблизити текст до реалій сучасних читачів? Який стиль обрати для перекладу — притаманний автору оригіналу чи властивий самому перекладачеві? Конкретні відповіді на ці та інші запитання власне й визначатимуть характер перекладу та ступінь його близькості до оригіналу… Отже, жодний художній переклад не можна сприймати як текст, тотожний оригінальному. Хоч як би майстерно відтворював перекладач «дух і букву» оригіналу, він завжди створює власну версію авторського твору і завжди доповнює авторську палітру власними художніми засобами. Справжній переклад — це мистецтво, а справжній перекладач — майстер слова, який вкладає у свою працю натхнення, хист, творчу енергію. У всьому світі перекладачам художніх творів належить почесна роль культурних посередників. Саме вони будують мости між вітчизняною та іншими літературами світу.

Нічна пісня мандрівника

На всі вершини

Ліг супокій…

Вітрець не лине

В імлі нічній.

Замовк пташиний грай.

Не чути шуму бору.

Ти теж спочинеш скоро, —

Лиш зачекай.

Переклад М. Бажана

Нічна пісня мандрівника

Тиша над верхами

Тягне нить,

Дихає вітками,

Ще й бринить.

Замовкли вже й гурти

Лісових пташинок…

Зачекай: спочинок

Знайдеш тут і ти.

Переклад Ю. Шкробинця

Из Гёте

Горные вершины

Спят во мгле ночной;

Тихие долины

Полны свежей мглой;

Не пылит дорога,

Не дрожат листы…

Подожди немного,

Отдохнёшь и ты.

Переклад М. Лермонтова

ІІІ. Вільний мікрофон

· Поясніть, чому художній переклад не може бути буквальною копією оригіналу.

· Який переклад називають неповним?

· У яких випадках з’являються непрямі переклади?

· Розкрийте зміст понять «вільний переклад» і «переспів».

· Подискутуйте! Що вас більше зацікавило б — точний переклад певного вірша чи його переспів? Поясніть свою відповідь.

· Творча лабораторія. Спробуйте перекласти (або виконати переспів) строфи з вірша М. Лермонтова «Парус»

ІV. Підсумки уроку

V. Домашнє завдання

Спробуйте перекласти (або виконати переспів) строфи з вірша (на вибір учня) О.Пушкіна

Сидорчук В.В.,

вчитель зарубіжної літератури

Слобідкорахнівецької ЗОШ І-ІІст.