Урок № 6

Тема: Історія вивчення клітин. Лупа. Мікроскоп.

Мета: Ознайомити учні з історією вивчення клітини; познайомити зі збільшувальними приладами; виробити навички роботи з мікроскопом. Розвивати уміння працювати з мікроскопом.

Обладнання: таблиці зі зображенням рослинної клітини та її будова, мікроскоп біологічний, фотографії вчених.

Базові поняття та терміни: клітинна, клітина будова, цитоплазма, вакуоля, спостереження, експеримент, лабораторія, дослід, мікроскоп.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Активізація опорних знань:

Графічний диктант.

(Поставити знак +, якщо твердження правильне, знак –, якщо “ ні”).

1) Цитологія – наука про будову і функції клітини.

2) Клітина – найменша структурна і функціональна одиниця живого.

3) Усі організми мають клітинну будову.

4) Ззовні клітина оточена мембраною.

5) Всередині клітина заповнена цитоплазмою.

6) У цитоплазмі містяться лише пластиди і вакуолі.

7) У всіх рослинних організмів клітини мають ядро.

8) Цитоплазма складається з води (близько 80), органічних та неорганічних сполук.

9) У ядрі містяться носії спадкової інформації про клітини та весь організм в цілому.

10) Клітинні включення є постійними утворами в цитоплазм

Знайдіть відповідність

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:

Розповідь учителя:

«Подивитись в мікроскоп може кожний, однак тільки деякі здатні судити про побачене» сказав італієць Ф.Фонтен. Світ клітин невидимий неозброєним оком. Він залишався повність невідомим до середини ХVІІ ст.., поки люди навчились шліфувати лінзи й використовувати їх для розширення можливостей зору. Фізик Роберт Гук вирішив роздивитись під мікроскопом тоненькі зрізи різних рослин. Перший погляд відкрив йому світ, про який ще ніхто не знав. В усіх препаратах траплялись ажурні структури, які вражали своєю красою. Відірватися від знахідки вчений не міг. Один дослід йшов за іншим. У 1665 році Р.Гук представив Лондонському королівському товариству книжку під назвою «Мікрографія, або Деякі фізіологічні описи найменших тіл х допомогою збільшуваного скла.» У ній дослідник уперше застосував науковий термін «клітина». Він писав: «Гострим ножем я відрізав тонкий – тонкий шматочок корка, і поклавши його на чорну пластину, оскільки він був білий а також освітивши його з допомогою плоско – опуклого скла, я дуже легко помітив, що він перфорований і пористий, схожий на бджолині соти. Ці пори або клітини були не дуже глибокими, але складалися з великої кількості маленьких фрагментів, відділених діафрагмами.» після відкриття Р.Гука багато вчених вивчали клітину. Але минуло майже два століття, поки вони з’ясували, що клітина – головна частина живих організмів, і все живе на Землі складається з клітин. Сьогодні ми ознайомимось з історією вивчення клітин.

ІV. Вивчення нового матеріалу.
Розповідь з елементами бесіди:

Будову і процеси життєдіяльності клітини вивчає цитологія (від грец. цитос - клітина). Безумовно, вивчати клітини без застосування оптичних приладів неможливо, тому зародження і становлення цитології тісно пов'язане з винаходом мікроскопа (від грец. мікрос - маленький та скопео - дивлюся).

На жаль, точно невідомо, хто саме винайшов перший мікроскоп. Одні дослідники вважають, що цей винахід належить батьку і сину Янсенсам (кінець XVI століття), інші - відомому вченому Ґалілео Ґалілею (початок XVII століття).

Термін «клітина» запропонував 1665 року англійський дослідник Роберт Гук. Вивчаючи за допомогою сконструйованого ним мікроскопа зріз корка, він відкрив клітинну будову рослинних тканин. Однак, у даному випадку він мав справу не з живими клітинами, а лише з їхніми стінками.

Сучасник Р. Гука, голландець Антоні ван Левенгук також за допомогою мікроскопів власної конструкції відкрив і описав одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій), бактерій, а також еритроцити і сперматозоїди хребетних тварин.

1825 році чеський дослідник Ян Пуркіне вперше спостерігав ядро в яйцеклітині курки, а в 1831—1833 роках англійський ботанік Роберт Броун описав ядра в клітинах рослин, згодом-у 1838-1839 роках, німецький зоолог Теодор Шванн описав ядра і в клітинах тварин. Так було доведено, що ядро є обов'язковим компонентом клітин рослин і тварин. Ці відкриття, а також накопичена на початок XIX століття інформація про будову клітин різних типів сприяли

створенню клітинної теорії, яка істотно вплинула на подальший розвиток не лише цитології, а й усієї біології.

У 1839 році Т. Шванн, спираючись на результати досліджень іншого німецького вченого — ботаніка Матіаса Шлейдена, сформулював основні положення клітинної теорії:

- всі організми складаються з клітин.

- клітини тварин і рослин подібні за будовою.

Крім Т. Шваннаі М. Шлейдена, співавторами клітинної теорії вважають німецького вченого Рудольфа Вірхова й естонського вченого Карла Бера. Зокрема, Р. Вірхов довів, що клітини утворюються не з безструктурної міжклітинної речовини, як тоді вважалося, а розмножуються поділом. А К. Бер відкрив яйцеклітину птахів і ссавців і довів, що ці тварини розвиваються з однієї клітини - заплідненої яйцеклітини. Отже, було з'ясовано, що клітина є не лише одиницею будови, а й одиницею розвитку багатоклітинних організмів.

Як досліджують клітини?

Як вам уже відомо, першим приладом, за допомогою якого вивчають клітини, був світловий (оптичний) мікроскоп. Раніше ви вже мали змогу ознайомитися з будовою і правилами роботи з цим приладом.

Методи досліджень за допомогою цього мікроскопа називають світловою мікроскопією. Так можна вивчати загальний план будови клітин та їхні окремі органели, розміром не менше ніж 200 нм.

Пригадаймо: світлова мікроскопія ґрунтується на тому, що через прозорий чи напівпрозорий об'єкт дослідження проходять промені світла, які згодом потрапляють на систему лінз об'єктива та окуляра. Лінзи зорово збільшують об'єкт дослідження. Кратність збільшення можна визначити як добуток збільшень об'єктива і окуляра. Наприклад, якщо лінзи окуляра забезпечують збільшення в 10 разів, а об'єктива - в 40, то загальне збільшення об'єкта досліджень становитиме 400 разів. Сучасні світлові мікроскопи можуть забезпечувати збільшення об'єктів у 2-3 тис. разів.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Підписати будову мікроскопа.

VІ. Узагальнення та систематизація знань.

Розповідь про електронний мікроскоп з відео.