Завдання. За допомогою атласу визначте і назвіть країни, що мають найбільші запаси нафти.

За допомогою атласу визначте і назвіть країни, що мають найбільші запаси нафти.

Найбільші запаси нафти мають такі країни:

Саудівська Аравія - 35255 млн т;

Кувейт - 12946 млн т;

Іран - 12110 млн т.

Головною особливістю розміщення найбільших у світі родовищ нафти є те, що в основному вони знаходяться на території країн, що розвиваються. Достовірні запаси нафти в США, наприклад, найбільш вичерпані, однак одночасно вони є найбільшими залишковими запасами у світі. Постійно зростає значення нафтової промисловості Китаю: за видобутком КНР зараз йде на 5-му місці, поступаючись США, Саудівській Аравії, СНД і Ірану.

Головні вантажопотоки нафти прямують від портів країн Персидської затоки до Японії і держав Західної Європи. Танкери проходять через Суецький канал, найбільші з них вимушені огинати Африку. Нафтопроводи прокладені не тільки суходолом, але і по дну морів, наприклад, Середземного і Північного.

Газова промисловість.

Найбільші запаси природного газу зосереджені в Росії (39, 2%), на Близькому і Середньому Сході (30%), в Північній Америці (5%) і Західній Європі (насамперед в Нідерландах - 4%). Як і запаси нафти, запаси газу на території країн, що розвиваються, перевершують запаси на території розвинених держав. Щорічний видобуток газу у світі постійно зростає і в 1994 р. перевищив 2 трлн м³. Понад 40% цього об'єму було видобуто в СНД (80% цієї кількості припало на Росію), 25% - в США, менші об'єми - в Канаді, Нідерландах, Норвегії, Індонезії, Алжирі, які не входять до числа найбільших світових експортерів природного газу.

Газ в основному експортується у скрапленому вигляді трубопроводами. Протяжність газопроводів в сучасному світі досягла 900 тис. км і продовжує зростати. Найбільші міждержавні газопроводи функціонують у Північній Америці (пов'язує канадську газоносну провінцію Альберта з США) і Західній Європи (один пов'язує голландське родовище Гронінген з Німеччиною, Швейцарією і Італією; другий - норвезький сектор Північного моря з Німеччиною, Бельгією і Францією). З 1982 р. функціонує газопровід, який пов'язує Алжир з Тунісом і - по дну Середземного моря - з Італією.

Зростає об'єм морських перевезень скрапленого природного газу в спеціальних танкерах. Найбільшими постачальниками скрапленого газу є Індонезія, Алжир, Малайзія, Бруней. Найбільшим імпортером природного газу (до 60% від загального об'єму) є Японія.

Вугільна промисловість " найстаріша" галузь паливно-енергетичного комплексу.

Сумарні світові запаси вугілля (52% - кам'яного, 48% - бурого) оцінюються приблизно в 13 -14 трлн т., при чому найбільші родовища знаходяться в Росії, Китаї, США, ПАР, Україні, Казахстані, менш значущі - в Німеччині, Великій Британії, Польщі, Австралії, Канаді, Індії, Індонезії, Ботсвані, Зімбабве, Мозамбіку, Колумбії, Венесуелі.

З точки зору конкурентоздатності вугілля на світовому ринку важливим чинником є його собівартість, яка не в останню чергу залежить від способу видобутку: вугілля, що видобувається відкритим способом, в декілька разів дешевше, ніж вугілля, що видобувається в шахтах. Тому доставлене з Австралії або Південної Африки в Західну Європу вугілля дешевше місцевого, в чому криється одна з причин занепаду європейської вуглевидобувної галузі.

Які ще причини, на ваш погляд, викликали занепад вуглевидобувної галузі в Європі?

Німеччина лідирує у світовому видобутку бурого вугілля, за нею йдуть США, Австралія і Росія. Буре вугілля в основному використовується на теплових електростанціях як паливо.

Електроенергетика.

На сучасному етапі розвитку світового господарства понад 99 % електроенергії виробляється на електростанціях трьох типів: теплових, гідравлічних та атомних. Кожен із типів має свої переваги і недоліки. Так, споруджувати теплові електростанції (ТЕС) швидше і простіше, але вони виробляють найдорожчу електроенергію, використовують вичерпні природні ресурси, а також здійснюють значні викиди в навколишнє середовище.

ТЕС мають переважну частку у ряді давньопромислових країн (Німеччина, Італія, Чехія), а також великих (Китай, Індія) середньорозвинених та слаборозвинених країнах, де відсутні значні гідроресурси. Гідроелектростанції (ГЕС) виробляють значну частку електроенергії в деяких високорозвинених країнах (Канада, Швеція, Норвегія), які мають значні ресурси енергії річок, та країнах із середнім і невисоким рівнем розвитку, які мають багатоводні порожисті або гірські річки (Бразилія, Гана, Єгипет). Атомні електростанції (АЕС) особливо поширені у високорозвинених країнах (у Франції вони виробляють майже ³/₄усієї електроенергії). У наш час у різних країнах будують близько 30 реакторів, із них дев'ять в Індії, по чотири — у Росії та Китаї, — в Японії, один — в Ірані.

Запитання та завдання

1.Недоліки існуючих типів електростанцій змушують людейшукати нові джерела отримання електроенергії. Із якими з них людство пов'язує найбільші надії?

(Використовується енергія припливів (на сьогодні єдина промислова ПЕС «Ране» потужністю 270 тис. кВт працює у Франції, але в багатьох країнах діють малопотужні дослідно-промислові установки), вітру (найбільше електроенер­гії виробляють вітрові електростанції (ВЕС) США, Данії та Німеччини), Сонця (дослідно-промислові установки вже діють у багатьох країнах, наприклад у США: та Ізраїлі) та геотермальних вод (за виробництвом електроенергії на геотермаль­них електростанціях (ГТЕС) лідирують США та Філіппіни).

2. У світі зберігається величезна різниця в забезпеченні економіки і населення електроенергією. Так, у Норвегії, яка посідає перше місце за цим
показником, на кожного жителя виробляється понад 26 000 кВт/год елек­троенергії, тоді як у багатьох країнах Африки — 100 і навіть менше. Поясніть, чим викликана така різниця.

3. Побудуйте діаграму «Географічне використання енергії у світовому госпо­
дарстві» за такими даними: розвинені країни — 53%; країни, що розви­
ваються — 29 %; СНД та країни Центральної Європи — 18%.

4. Позначте на контурних картах країни, які виробляють найбільшу кількість електроенергії.