Завдання. 1) Охарактеризуйте один із чотирьох великих ареалів машинобудування.

1) Охарактеризуйте один із чотирьох великих ареалів машинобудування.

2) Позначте на контурних картах країни, які виробляють найбільшу кількість продукції машинобудування.

3)Автомобіль є одним з основних експортних товарів. За останні п'ятдесят років експорт автомобілів зріс приблизно в 20 разів, і зараз на міжнародному ринку реалізується до 40% вироблених автомобілів. Чим би ви пояснили цю тенденцію?

(Останнім часом бажання вижити змушує фірми об'єднуватися як усередині країни, наприклад РSА (Пежо-Сітроен) у Франції, так і за її межами. При цьому переслідується мета здешевлення продукції, у тому числі завдяки використанню менш дорогої робочої сили. Як результат частка продукції, яку виробляють десять найбільших ТНК на закордонних підприємствах, за останні 20—25 років подвоїлася й досягла майже50 %. У той самий час основними споживачами цієї продукції залишаються жителі розвинених країн, до того ж багато заможних країн, що розвиваються (наприклад країни — експортери нафти), не випускають автомобілі, а попит на них зростає.)

Виробництво автомобілів найбільшими автомобільними ТНК світу

4) Обсяг виробництва автомобілів в 2008 р. склав 70, 2 млн шт., що на 3 млн
менше, ніж у 2007 р. Розрахуйте, на скільки зменшились обсяги виробництва (зниження склало 4, 2%).

5) Поясніть зміни, що відбулись в обсягах виробництва легкових автомобілів
серед трьох найбільших виробників.

Обсяги виробництва автомобілів найбільшими країнами-виробниками

в 2007—2008 рр.

6) Поясніть вплив чинника трудових ресурсів на розміщення підприємств
точного машинобудування.

7) Складіть схему зв'язків машинобудування з іншими галузями промисловості.

ХІМІЧНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Хімічна промисловість — одна з наймолодших галузей промисловості. У світі вона розвинулась в основному в XX ст., причому за темпами розвитку поступалась лише машинобудуванню. Через це, а також завдяки тому що саме хімічна промисловість виробляє принципово нові конструкційні матеріали, вона належить до «авангардної трійки» галузей XX ст.

Географія хімічної промисловості нагадує географію машинобудування, її виробництва в основному зосереджені в трьох регіонах світу: Північноамериканському (ядро — США), Західноєвропейському (виділяються Німеччина, Франція) та Східноазіатському (провідний виробник — Японія).

Галузева структура хімічної промисловості в країнах із різним рівнем розвитку дуже неоднакова. Для країн, що розвиваються, характерна перш завсегірнича хімія, яка займається видобутком хімічної сировини (фосфоритів, самородної сірки, калійних солей тощо). У середньорозвинених країнах провідну роль відіграють галузі основної хімії (виробництво кислот, мінеральних добрив) та частково хімії органічного синтезу і полімерів (виробництво пластмас і синтетичних волокон). Ці виробництва також розвинені у високорозвинених країнах, але вони для них — уже пройдений етап, тільки, з одного боку, вони належать до «брудних», а отже небажаних виробництв, а з іншого — виробляють порівняно недорогу продукцію. Тому ці виробництва поступово переміщуються до середньорозвинених країн, особливо до країн «нової індустріалізації». А високорозвинені країни дедалі більшезосереджуються на виробництві високотехнологічної продукції — ліків, парфумів, миючих засобів, спеціальних сортів гуми тощо.

Запитання та завдання

1) Назвіть характерні риси географії хімічної промисловості.

2) Поясніть відмінності в галузевій структурі хімічної промисловості в кра­їнах із різним рівнем розвитку.

3) За останні десятиліття країни Південно-Західної Азії нарощують обсяги виробництва хімічних продуктів. Як ви вважаєте, із чим це пов'язано? На яких виробництвах спеціалізуються місцеві підприємства? (Це пояснюється значними обсягами видобутку нафти й бажанням цих країн не тільки продавати «чорне золото», але й заробляти на його переробці (це більш вигідно). Місцеві підприємства спеціалізуються на початкових стадіях виробництва продукції органічної хімії та виготовленні добрив.)

4) Які види продукції галузі виготовляють у країнах, що розвиваються? (У країнах, що розвиваються, виготовляють лаки, фарби, побутові хімікати, види добрив (технологічно найбільш прості товари), за наявності корисних тут спеціалізуються на гірничо-хімічній промисловості.)

5) У хімічній промисловості можна одержати матеріали із заданими властивостями. Одним із таких матеріалів є поліетилен. Ви вже знаєте, що широко використовується для виготовлення різноманітної продукції, у тому числі водопровідних труб.

ДЕРЕВООБРОБНА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Минулого року учні вивчали лісову і деревообробну промисловість, а цього року розглядали географію лісових ресурсів, і пропонує самостійно охарактеризувати галузь за спрощеним планом.

План характеристики: а) склад галузі, б) чинники, що впливають на її розміщення, в) види продукції, г) географія галузі (використовується атлас).

ЛЕГКА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Легка промисловість виробляє тканини, одяг, взуття, займається обробкою шкір і хутра. Як правило, такі виробництва трудомісткі, а більша частина продукції - недорога. Тому підприємства цієї галузі дедалі більше переміщуються до країн із середнім рівнем розвитку, де трудові ресурси недорогі. У високорозвинених країнах зберігаються виробництва, які виробляють дорогі (особливо вовняні) тканини, престижний одяг і взуття (виділяються Франція та Італія зі своїми будинками мод).

Запитання

1) Які види продукції виробляють підприємства галузі? На випуску яких видів продукції спеціалізуються розвинені країни? Країни, що розвиваються?

2) Чому саме легка промисловість була «піонером» промислового перевороту?

ХАРЧОВА ПРОМИСЛОВІСТЬ.

Із курсу «Економічна і соціальна географія України» ви знаєте, що підприємства цієї галузі тяжіють або до джерел сировини (наприклад виробництво цукру), або до споживача (хлібопекарська галузь).

Оскільки саме харчова промисловість виробляє основну масу продуктів, які споживає людство, то вона набула розвитку скрізь. Незважаючи на це існують певні закономірності. Так, високоякісні продукти харчування виробляються переважно у високорозвинених країнах, де є належний технічний рівень виробництва і споживання, здатний оплачувати дорогу продукцію.

Запитання

1) Як ви вважаєте, на виробництві яких видів продукції спеціалізуються
країни, що розвиваються?

(У країнах, що розвиваються, розвинені борошномельні, цукрові, круп'яні галузі, що вказує на перевагу їжі рослинного походження. В останні роки на територію цих країн переміщується виробництво продукції, яка може завдати шкоди здоров'ю, наприклад, виробництво, виробництво тютюнових виробів.)

2) Поясніть, із чим пов'язане виробництво великої кількості напівфабрикатів у розвинених країнах. Які позитивні й негативні наслідки ви бачити вцьому?

ЗНАЧЕННЯ І ВНУТРІШНЬОГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА СІЛЬСЬКОГО ГОСПО­ДАРСТВА, АГРАРНІ ВІДНОСИНИ.

Сільське господарство займається вирощуванням культурних рослин і свійських тварин. Звідси походить і традиційний його поділ на рослинництво і тваринництво.

За загальним обсягом виробництва продукції рослинництво у світі помітно переважає тваринництво. Але продукція тваринництва, як правило, дорожча, а тому різниця в сумарній вартості продукції рослинництва і тваринництва світу значно менша, ніж обсяги продукції.

У розвинених країнах здебільшого провідним лишається тваринництво, продукція якого користується великим попитом. Але в окремих випадкахрелігійні традиції можуть порушувати цю закономірність (наприклад, буддисти Японії не вживають м'яса, через що рослинництво в цій країні залишається провідною галуззю).

— Пригадайте, які природні чинники впливають на спеціалізацію сільського господарства. (Насамперед клімат, ґрунти, рельєф, наявність водних ресурсів.)

Від початку XX ст. істотний вплив на спеціалізацію та обсяги виробленої продукції має характер аграрних відносин, тобто особливості землеволодіння та землекористування, а також соціально-економічних законів, які їх регулюють.

Урозвинених і багатьох середньорозвинених країнах основна частина сільськогосподарських земель зосереджена в руках великих приватних землевласників і різних компаній. Тому в США, Канаді, Австралії, рядієвропейських країн поширеніфермерські господарства, що являють собою ринковепідприємницьке (товарне) сільське господарство. Воно засноване на найманій праці, широкому використанні техніки й досягнень науки, тому характеризується великими обсягами виробленої продукції, що йде на продаж, і високою концентрацією виробництва — понад 70 % продукції дають найбільші господарства. У Латинській Америці поширені латифундії. Вони являють собою поміщицькі господарства, які мають великі приватні земельні володіння. Тут переважає традиційне напівтоварне господарство. У більшості країн Африки й частково Азії дуже поширені господарства феодального, родоплемінного й общинного типу. Тут переважає традиційне споживче й півтоварне сільське господарство. У цьому типі господарства значна частина продукції використовується виробниками на власні потреби.

У ряді постсоціалістичних країн і Китаї відбувається перехід до ринкових відносин, поступово підвищується роль індивідуальних господарств. Цей шлях веде до підприємницького товарного господарства.

Запитання та завдання

1) Чим відрізняються галузі сільського господарства?

2) Чому в розвинених країнах споживають на багато більше продукції тваринного походження, ніж у країнах, що розвиваються?

НТР І СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО.

Рівень розвитку сільського господарства деяких країн дуже різниться. Якби на всій планеті воно мало таку продуктивність, як у передових країнах, то його продукції вистачило б для того, щоб нагодувати 12 млрд жителів — майже удвічі більше, ніж зараз. Проте багато слабо розвинених країн Африки та Азії навіть не можуть забезпечити свої потреби в продовольчій сировині, хоча в сільському господарстві тут зайнято до 80% працюючих.

Але НТР відбувається навіть у країнах «третього світу». Ще в 60-х XX ст. у ряді країн «третього світу» почалась так звана «зелена революція» — запровадження в сільському господарстві нових високопродуктивних сортів культурних рослин. Пізніше, але в менших масштабах, розвинула і «блакитна революція» — перехід від тваринництва країн, що розвиваються, до розведення високопродуктивних порід свійських тварин.

«Зелена революція» сприяла тому, що ряд країн «третього світу» (наприклад, Індія) змогли задовольняти свої потреби в зерні. Але одночасно вона мала і негативні наслідки: сільське господарство таких країн стало більше залежати від високорозвинених країн, де виробляється посівний матеріал, у зв'язку зі скороченням кількості сортів, які культивуються в країнах, що розвиваються, зросла загроза пошкодження посівів через примхи погоді хвороб та шкідників.

Запитання

1) Чому слаборозвинені країни Африки та Азії не можуть забезпечити свої потреби в продовольчій сировині?

2) Як ви розумієте поняття «зелена революція» і «блакитна революція»?

3) Кілька років тому в Україні було прийняте рішення про заборону виро­щування генетичне модифікованої картоплі, створеної американською компанією «Монсанто», яка не боялась пошкоджень колорадським жу­ком. Прихильники такого рішення висловлювали побоювання за здоров'я людей, які будуть вживати картоплю. Опоненти стверджували, що ініціа­торами такого рішення були компанії, які виробляють отрутохімікати. Як ви гадаєте, хто був у цій суперечці правий? Обґрунтуйте свою відповідь.

ГЕОГРАФІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

За період розвитку людської цивілізації людина окультурила кілька ти­сяч видів рослин. За зовнішніми ознаками й особливостями використання їх об'єднують у кілька груп: зернові культури, технічні культури, овоче-баштанні культури, бульбоносні культури, кормові культури тощо. Найбіль­ше значення серед названих груп традиційно мають зернові культури, серед яких за обсягами щорічного виробництва (до 500 млн тонн кожна) виділя­ються три головні «хліби» людства — пшениця, кукурудза і рис, які начебто поділили територію світу між собою.

Великими виробниками пшениці є США, Китай, Канада, Франція, Росія, Україна, Індія, Аргентина, Австралія. Більшість цих країн є також її вели­кими експортерами.

Рис має менше територіальне поширення, ніж пшениця. Його традиційно висівають у районах із жарким і вологим кліматом, у першу чергу на його батьківщині — у Східній, Південно-Східній і Південній Азії, де він заміняє хліб.Замежами цієї території великі збори рису дає Бразилія.

Батьківщина кукурудзи — тропічна частина Північної Америки. І зараз цей материк дає найбільшу частку щорічних зборів цієї культури. Безумовним лідером тут є США: 40 % світового збору і 70 % експорту.

Найважливішими групами технічних культур є волокнисті, олійні та цукроносні.

Серед волокнистих культур безумовним лідером є бавовник. Для цієї культури потрібне спекотне й довге літо та багато вологи. Тому основні райони його вирощування — субтропічний, тропічний і субекваторіальний пояси(переважно в Північній півкулі). Найбільшими його виробниками є Китай, США та Індія. Найякісніше волокно з бавовнику одержують у долині Нілу — в Єгипті та Судані.

Бавовник виступає також як олійна культура. Проте його олія гіркувата, а тому провідними олійними культурами світу єсоняшник, соя, арахіс, олійна і косова пальма, маслинове дерево.

Донайважливіших цукроносних культур належать цукрова тростина і цукровий буряк. Цукрова тростина культивується в тропічних і субтропічних районах. Великі плантації цього трав'яного злаку є в ряді країн ЛатинськоїАмерики — Бразилія, Куба, Мексика; Азії — Індія, Китай, Пакистан, Філіппіни, Таїланд, В'єтнам, а також в Австралії.

Цукровий буряк поширений у помірному поясі. Найбільше його вирощують у Франції, Німеччині, США, Росії, Україні, Польщі, Китаї, Італії,.

Цікавою є географія тонізуючих культур — какао, чаю і кави, їхні плантації найбільш характерні для країн, що розвиваються, із жарким кліматом. Отже, рослини, необхідні для приготування трьох головних напоїв людства, часто вирощують далеко від районів, де їх найбільше споживають.

Так, какао-боби вирощують та експортують насамперед африканські країни: Кот д'Івуар, Гана й Нігерія, а також країни Азії (Індонезія та Малайзія). Роль латиноамериканських країн, особливо Бразилії та Домініканської Республіки, також є досить великою. Примітне, що на ці сім країн припадає 3/4 усього збору какао-бобів.

Серед виробників та експортерів чаю першість належить азіатським країнам – Індії, Китаю, Шрі-Ланці, Туреччині, а також Кенії (Африка). На п’ять країн припадає понад 75 % збору цієї культури.

Кавові зерна— плоди тропічного чагарнику, що походить з Ефіопії ( Африка). Їхнімипровідними виробниками є Бразилія, Колумбія, В'єтнам, Індонезія, Індія, Мексика, Кот д'Івуар.

Важливими галузями рослинництва є овочівництво й садівництво. Садівництво розвинене в багатьох районах помірного, субтропічного і тропічного поясів. Серед плодових культур помірного поясу найпоширенішими є яблуні, груші, вишні, абрикоси, сливи. У субтропічному й тропічному поясах вирощують цитрусові, виноград, банани, ананаси, ківі.

Запитання та завдання

1) Розкажіть про географії трьох головних«хлібів» людства.

2) Використовуючи карту зернових культур, з'ясуйте, де проходять кордон
між «пшеничним» і «рисовим» людством.

3) Які зернові культури поширені у світі крім трьох головних «хлібів»?
(Досить великі (приблизно 100—120 млн тонн зерна) обсяги збору дають ячмінь (його врожаї помітно зростають тоді, коли гинуть посіви озимої пшениці), у просо і сорго — дві близькі культури, які відрізняються географією посівів: просо — рослина помірного поясу, сорго — субекваторіального.)

4) Використовуючи карти атласу, порівняйте географію основних олійних
культур.

(Кожна культура має свої «володіння». Так, соняшник (його олія найпоживніша) висівають у степах і лісостепах помірного і субтропічного поясів, сою — переважно у степах США і Китаю, арахіс — у субтропіках і тропіках (Китай, Індія, Західна Африка). В екваторіальному і частково субекваторіальному поясах Африки головною олійною культурою є олійна пальма, а на узбережжях і островах Тихого океану — кокосова. Маслинове дерево — олійна культура Середземномор'я.)

5) Позначте на контурних картах країни райони поширення найважливіших \
цукроносних культур.

ГЕОГРАФІЯ ТВАРИННИЦТВА.

Географія тваринництва, як і географія рослинництва, дуже залежить від природних умов. Але поряд із цим на розвиток окремих галузей і напрямків тваринництва помітно впливають релігійні вірування.

Найважливішою галуззю тваринництва є скотарство — розведення великої рогатої худоби, а також зебу і буйволів. Тваринництво дає людству майже все молоко та третину м'яса, а також шкіру.

Усього у світі налічується приблизно 1, 3 млрд голів великої рогатої худоби. За її поголів'ям упевнено лідирує Індія (близько 15 % світового). Але скотарство тут малопродуктивне і через релігійні вірування місцевих жите­лів — індуїзм і буддизм — має виключно молочний напрямок.

Переважно такий само напрямок, але набагато вищу продуктивність (у кілька разів) має скотарство в розвинених країнах Європи та приміських територіях США. А от м'ясний напрямок переважає у країнах, які мають ве­ликі природні пасовиська — Бразилія, Аргентина, Австралія, Канада, США (у центрі та на заході).

Приблизно стільки ж у світі виробляється і свинини, хоча поголів'я сви­ней помітно менше (приблизно 0, 9 млрд голів, причому майже половина припадає на Китай; свинарство добре розвинене також у високорозвинених країнах). Свинарство практично відсутнє у країнах, де живуть індуїсти (релігія забороняє їм уживати м'ясо) та мусульмани (для них свиня— нечиста тварина).

Вівчарство розвивається повільніше за скотарство або свинарство, оскіль­ки смакові якості баранини нижчі за яловичину і свинину. Найбільше поголів'я овець має Австралія (понад 150 млн).

Птахівництво набуло характеру промислового виробництва, причому чіт­ко виділяються яєчний і м'ясний напрямки. Найбільше поголів'я свійської птиці зосереджене в Азії (приблизно 40% з 13 млрд голів птиці), де виділяється Китай (перше місце у світі; приблизно 2, 5 млрд голів).

Запитання та завдання

1) Як ви вважаєте, чому саме скотарство є найважливішою галуззю тварин­ництва?

2)Охарактеризуйте географію свинарства.

3) Наведіть приклади видів тварин, які вирощується переважно в декількох регіонах (приклад: лама, альпака, страус).

4) Побудуйте стовпчикові діаграми за такими даними: у світі виробляється близько 575 млн тонн молока, у тому числі в країнах Європейського Со­юзу — 125 млн тонн, або 21, 7% від загальних обсягів виробництва; в Ін­дії — 79 (13, 7); США —75 (13, 0); Росії — 32 (5, 6); Пакистані — 24 (4, 2); Бразилії — 22 (3, 8); Україні й Польщі — по 12 (2, 2); Новій Зеландії -13 (2, 3), Австралії — 11 (1, 9), Туреччині — 10 млн тонн (1, 7%).

5) Найбільші удої молока мають скотарі Ізраїлю. Вони одержують 8850 літрів молока від кожної корови на рік; у той час як США — 8329, Шве­ції — 7376, Нідерландів — 6890, Данії — 6710, Японії — 6612, Пів­денної Кореї — 6333, Фінляндії — 6227. У країнах, що розвиваються, цей показник у 10—20 разів менше. Чим це можна пояснити?

Проблемне запитання

УМонголії та Великій Британії, які дуже відрізняються своїми природними умовами і рівнем розвитку, добре розвинене вівчарство. Як би ви пояснили цей факт?

НАЙБІЛЬШІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ РАЙОНИ. ЗВ'ЯЗКИ СІЛЬСЬКО­ГО ГОСПОДАРСТВА З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ.

Найбільше сільськогосподарської продукції одержують у східній частині Китаю (у тому числі Велика Китайська рівнина), Південній Азії (Індо-Гангська низовина), Південно-Східній Азії (насамперед територія Індонезії), у Західній Європі та Англо-Америці (насамперед, території Центральних і Великих рівнин).

Позначте на контурній карті найбільші сільськогосподарські райони свіу.

Між сільським господарством та іншими галузями економіки існують тісні зв’язки. Так, промисловість забезпечує цю галузь електроенергією, різною технікою, паливно-мастильними матеріалами, добривами, засобами захисту рослин.

Сільське господарство забезпечує промисловість продукцією рослинництва й тваринництва, що використовується для виробництва продуктів харчування, тканин, виробів зі шкіри. Зв'язки між сільським господарством і промисловістю є настільки тісними, що утворюють міжгалузевий агропромисловий комплекс.

Запитання та завдання

1. Поясніть, яке значення має сільське господарство для економіки світу.

2. Доведіть, що основою розвитку галузі в країнах, що розвиваються, є сприятливий клімат і родючі землі. Які чинники є визначальними для розвитку сільського господарства в розвинених країнах?

3. Використовуючи карти атласу й статистичні дані, охарактеризуйте головні райони вирощування найважливіших сільськогосподарських культур за зразком

4. Розкажіть про аграрні відносини, характерні для різних регіонів (країн) світу.

5. Наведіть приклади районів світу, де виробляється велика кількість сільськогосподарської продукції.

6. Чим би ви пояснили перевищення частки тваринництва над часткою рослинництва в продукції сільського господарства більшості розвинених країн?

7. Рослинництво й тваринництво тісно пов'язані між собою, із галузями промисловості, а також із наукою та торгівлею. Розкажіть про їхні взаємозв'язки. Чому саме в епоху НТР вони посилюються?

8. Чим би ви пояснили, що майже 40 % світового збору кукурудзи й понад 70% її експорту припадає на одну країну — США?

9. Італія — одна з небагатьох розвинених країн Європи, де у валовій продукції сільського господарства значну частку має рослинництво. Як ви можете пояснити таку відмінність структури сільського господарства Італії від сусідньої Швейцарії або Австрії?

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЗНИХ ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Транспорт поділяється на кілька видів – сухопутний (залізничний, автомобільний, гужовий), водний (морський і внутрішній водний), повітряний. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Як наслідок, використання того або іншого виду для конкретних перевезень визначається характером і обсягом вантажів, терміновість перевезень тощо.

Переваги та недоліки різних видів транспорту

Запитання та завдання

1) Як ви вважаєте, у яких випадках і на які відстані можна найбільш ефек­тивно використовувати різні види транспорту?

(Трубопровідний транспорт (магістральний) використовується для передачі рідких і газоподібних вантажів, як правило, на середні й великі відстані в найбільш важливих напрямках. Повітряний транспорт спеціалізуються на перевезенні пасажирів (переважно на великі відстані) і термінових вантажів. Внутрішній водний — на перевезенні недорогих вантажів, які не вимагають швидкої доставки, а також перевезеннях у малонаселених районах. Морський транспорт виграє провідну роль у трансконтинентальних перевезеннях вантажів. Автомобільний і залізничний види транспорту, як найбільш універсальні, перевозять дуже різноманітні вантажі й пасажирів, але автомобільний транспорт доцільніше використовувати на короткі відстані, а залізничний — на середні та великі.)

2)Які показники роботи транспорту ви знаєте?

(Пасажирообіг у пасажиро-кілометрах та вантажообіг у тонна-кілометрах, протяжність у кілометрах і густота транспортної мережі на квадратний кілометр.)

ГЕОГРАФІЯ СВІТОВОГО ТРАНСПОРТУ.

Найгустішою є мережа залізниць у розвинених регіонах світу. За цим показником лідирує невелика європейська країна Бельгія (113 км залізничних шляхів на 1000 км² території). А найдовшу їхню мережу мають США — вад 250 тис. км.

- Використовуючи атлас та статистичні дані, проаналізуйте, які країни мають найбільшу кількість залізничних шляхів.

(Серед цих країн представлені найбільші за територією (залізниці найбільш ефективні при перевезеннях вантажів на середні та дальні відстані) та ряд розвинених країн Західної Європи.)