Розслідування та облік хронічних професійних захворювань

Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захво­рювань і отруєнь (далі - професійні захворювання) підлягають розслідуванню.

6. Травматизм та професійні захворювання...

професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закла­ду, якому надано таке право МОЗ.

У разі необхідності, до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти (представники) підприємства, робочого органу вико­навчої дирекції Фонду, профспілкової організації, членом якої є потерпілий.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці працівни­ка визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною устано­вою (закладом) державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів (представників) підприємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профі­лактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючого відділенням профпа-тології міської (обласної) лікарні.

Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати професійне захворювання, вра­ховується його попередня робота, пов'язана з дією несприятливих виробничих факторів.

У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними до­кументами, перелік яких визначений Порядком встановлення зв'язку захворювання з умовами праці, на консультацію до голов­ного спеціаліста з профпатології міста (області).

Для встановлення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Роботодавець організовує розслідування кожного випадку ви­явлення професійного захворювання протягом десяти робочих днів з моменту отримання повідомлення.

Розслідування випадку професійного захворювання проводить­ся комісією у складі представників: відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), ліку­вально-профілактичного закладу, підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового ко­лективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом проф­спілки, відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Роботодавець зобов'язаний:

- подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень
шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію
(технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо);

- забезпечити комісію приміщенням, транспортними засобами
і засобами зв'язку;

- організувати друкування, розмноження і оформлення в не­
обхідній кількості матеріалів розслідування.

Комісія з розслідування зобов'язана:

- скласти програму розслідування причин професійного за-­
хворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи
експертів;

- провести розслідування обставин та причин професійного
захворювання;

- скласти акт розслідування за формою П-4 (додаток 14), у яко­
му зазначити заходи щодо запобігання розвиткові професійного
захворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також на­
звати осіб, які не виконали відповідні вимоги (правила, гігієнічні
регламенти).

Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписи держав­ного нагляду за охороною праці, одержує письмові пояснення по­садових осіб і працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням професійного захворювання.

Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчен­ня розслідування причин професійного захворювання розглянути

84

Частина І. Правові та організаційні питання охорони праці

6. Травматизм та професійні захворювання...

його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання про­фесійним захворюванням, а також про притягнення до відповідаль­ності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і пра­вил, що призвели до виникнення професійного захворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідування заходів щодо запобігання професійним захворюванням роботодавець пись­мово інформує відповідну установу (заклад) державної санітарно-епідеміологічної служби протягом терміну, зазначеного в акті.

У разі втрати працівником працездатності внаслідок професій­ного захворювання роботодавець направляє потерпілого на медич­ну комісію для визначення подальшої його працездатності.

Контроль за своєчасністю і об'єктивністю розслідування ви­падків професійних захворювань, їх документальним оформлен­ням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють уста­нови (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби, Фонд, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.