Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Оформлення списку використаних джерел. При оформленні списку використаних джерел варто скористатися такими порадами:




При оформленні списку використаних джерел варто скористатися такими порадами:

1. Кожна позиція в списку використаних джерел починається з абзацного відступу та порядкового номеру джерела в загальному списку.

 

2. Бібліографічні описи нумеруються відповідно до обраного принципу їх розташування. Ці номери використовуються при посиланні на них у тексті: в квадратній дужці вказується порядковий номер джерела [25], порядкові номери кількох джерел [25; 75; 125], може вказуватися номер тому, розділ, сторінка / сторінки: [25, т. 2], [25, с. 17], [2, с. 719].

 

3. Мова опису повинна відповідати мові документа. Описи документів, що опубліковані мовами з особливою графікою (грузинською, арабською, китайською, японською тощо), наводять у перекладі або транслітерації:

Головащук С. І. Словник наголосів: Понад 20 000 слів. – К.: Наук. думка, 2003. – 320 с.

Ксардель Д. Прямой маркетинг / Пер. с франц., под ред. С. Г. Божук. – СПб.: Изд. дом „Нева”, 2004. – 128 с.

Ое К. Управління персоналом. – Токіо, 2001. – 154 с. – Япон.

Morgan D. Build the perfect resume one 7-minute lesson at a time. – Foster City; Chicago; Indianapolis; New York, 2000. – 184 p.

 

3.При зазначенні авторів спочатку завжди подається прізвище (повністю, в називному відмінку), а також ініціали (якщо вказані обидва – то два). Повністю імена не переносяться у бібліографічний опис.

Виняток становлять лише псевдоніми, де імена не скорочують: Українка Леся (а не Українка Л.), Мирний Панас (а не Мирний П.) і т.д.

Райт Г. Державне управління / Пер. з англ. В. Івашка, О. Коваленка, С. Соколик. – К.: Основи, 1994. – 191 с.

Кужель О. Формування паритетності інтересів. – Вид. 3-є, доп. – К., 2004. – 118 с.

Неправильно

Райт Глен. Державне управління...

Кужель Олександра. Формування паритетності інтересів...

4. Якщо назва збірника чи книги починається з цифри (наприклад, „ХХІ століття: виклики часу”, „ХІІІ Міжнародний конгрес із естетики” і т.д.), то в списку використаних джерел їх варто подати на ту букву, з якої починається заголовок, відповідно „двадцять перший...” і „тринадцятий...”, але записати цифрою, як в оригіналі.

 

ХХІ століття і проблеми мовної політики в Україні. – К., 2005.

Вороніна М. С. Культура спілкування ділових людей. – К., 1997.

 

1. Заголовки видань, статей та інших друкованих матеріалів, власні назви видавництв і періодичних видань подаються без лапок. Лапки використовуються лише в авторському тексті. Якщо заголовок поданий у лапках (як цитата), то у такому вигляді він переноситься і в бібліографічний опис.

 

Тимошик М. Її величність книга: Історія видавничої справи Київського університету 1834–1999. – К.: Наша культура і наука, 1999. – 308 с., іл. вкл.



Тимошик М. „Лишусь навіки з чужиною...”: Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. – К.: Наша культура і наука; Вінніпег: Вид-во правосл. Собор св. Покрови, 2001. – 548 с., іл. вкл.

2. Назва видавництв, як правило, подається без лапок, за винятком тих випадків, коли в офіційну назву видавництва входять словосполучення „Видавничий дім”, „Видавничий центр” та ін.

Якщо на обкладинці книги зазначено:

Санкт-Петербург

Издательский Дом „Нева”

Москва

Издательство „ОЛМА-ПРЕСС”

2003

то в бібліографічному описі це позначається так:

СПб.: Изд. Дом „Нева”.

 

М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003.

3.У бібліографічному описі застосовують скорочення слів і словосполучень(див. далі). Не скорочуються лише прізвища і заголовки.

Дослівний опис: Книга Джека Траута „Траут про стратегію: прорватись у свідомість та підкорити ринки”, переклад із англійської здійснений Л. Савицькою, видана у Києві видавничою агенцією „Стандарт” у 2004 р., має 164 сторінки.

Бібліографічний опис (із використанням відповідних скорочень):

Траут Дж. Траут про стратегію: прорватись у свідомість та підкорити ринки / Пер. з англ. Л. Савицької. – К.: Стандарт, 2004. – 164 с.

4. Слід дотримуватися пробілів (інтервалів) між прізвищем та ініціалами, знаком номера та наступною цифрою, відповідними елементами бібліографічного опису, а також розділовими знаками (такими як коса риска, дві косі риски тощо).

 

Неправильно правильно



 

Мельничук О.С. Мельничук О. С.

№5 № 5

Прямой маркетинг/Пер. с франц. Прямой маркетинг / Пер. с франц.

Інтерв’ю// Голос України. Інтерв’ю // Голос України.

Синергія.-2004.-№3.-С.5-25 Синергія. – 2004. – № 3. – С. 5–25

 

5. Варто грамотно ставити дефіси (у складних словах) і тире – між різними компонентами бібліографічного опису, при позначенні дат, сторінок і т.д.

 

Неправильно Правильно

 

2003-2005 20032005

- К.: Стандарт, 2004. - 164 с. – К.: Стандарт, 2004. – 164 с.

Синергія. - 2004. - № 3. – С. 5-25 Синергія. – 2004. – № 3. – С. 5–25

 

6. Якщо не зазначене місце, видавництво чи рік видання, то подають скорочено:

відповідно б. м., б. в., б. р.;

для іноземних джерел латинське позначення без видавництва – S. N. (sine nomine).

 

12. Елементи бібліографічного опису іноземною мовою здійснюються відповідно до прийнятих позначень у відповідній мові.

Наприклад: сторінки в англійській мові позначають як P., p. (page, pages), польською, німецькою і французькою – як S., s.;

том – V. (volume),

під редакцією або перевидання як ed. (editor, edition) і т.д.

При цьому сам бібліографічний опис (послідовність, розділові знаки тощо) здійснюється відповідно до прийнятого в Україні стандарту.

The Media in Western Europe: The Euromedia Handbook / Ed. By Bernt Stubbe Ostergaard. – London; New Delhi: Sage Publications, 1994. – 265 p.

Medina P., Donald V. Careers in Journalism. – 6-th ed. – London: Kogan Page Ltd, 1995. – 94 p.

 

13. НЕ можна включати до бібліографічного списку:

- авторських свідоцтв колишнього СРСР, що не були опубліковані в патентному бюлетені;

- службових матеріалів (ДСК – буквально: для службового коистування) – без письмового дозволу на це керівників відповідних установ;

- дисертацій вітчизняних авторів – без письмової їх згоди на використання (виклад, цитування тощо) матеріалів дисертаційного дослідження.

 


mylektsii.ru - Мои Лекции - 2015-2018 год. (0.009 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал