Номограмними або електронними тахеометрами.

Якщо кількість пунктів на місцевості недостатня, щоб виконати знімання

у певному масштабі, і не відповідає вимогам чинної Інструкції [8], то для

згущення пунктів знімальної основи між пунктами ДГМ мереж згущення,

прокладають тахеометричні ходи.

Тахеометричний хід - це побудована на місцевості розімкнена або

зімкнена лінія, в якій виміряно всі сторони, горизонтальні кути між ними, а

також вертикальні кути з кожного пункту ходу на сусідні пункти.

Отже, прокладаючи теодолітні ходи на місцевості, створюють систему

пунктів із відомими плановими координатами (Xі, У.), а прокладаючи тахео

метричні ходи на місцевості, створюють систему пунктів із відомими просто-

ровими координатами (Хі, Уі, Ні). Оскільки планове та висотне положення

пунктів знімальної основи має бути відоме в загальнодержавній системі

координат та висот, то тахеометричні ходи прив'язують до пунктів Державної

геодезичної мережі або мереж згущення.

Розділ IV_

Тахеометричні ходи бувають розімкненими, зімкненими (тобто утворюють

юлігон) та висячими. їх планове прив'язування виконують аналогічно, як і для

теодолітних ходів (див. пункт 11.4.1), з однією відмінністю - вихідними

зунктами, на які спираються тахеометричні ходи, можуть бути не тільки пункти

зпорної геодезичної мережі, а й пункти теодолітних ходів.

Хід, не прив'язаний до пунктів опорної геодезичної мережі чи теодолітних

кодів, називають вільним. Вільні ходи прокладають, як виняток, лише на

невеликих ділянках площею до 10 га. Такі ходи орієнтують за магнітним ази-

мутом за допомогою бусолі.

Тахеометричні ходи можна прокладати перед або одночасно з виконанням

тахеометричного знімання ділянки місцевості.

IV.2.3. Основні вимоги до прокладання тахеометричних ходів

У табл. IV.2.1 залежно від масштабу знімання та застосування геоде-

зичних приладів наведено допустимі довжини ходів, довжини ліній та їх кілі,

кість у ході згідно з вимогами чинної Інструкцій [8] щодо великомасштабного

топографічного знімання.

Кути в тахеометричних ходах вимірюють одним повним прийомом.

Якщо кут вимірюють теодолітом з точністю 30", то коливання значень, отри-

маних із півприйомів, не повинні перевищувати 1' і, якщо кут вимірюють

точним теодолітом, тоді розходження значень, одержаних із півприйомів, ІІС

мають бути більшими за 20".

Таблиця IV. 2.1

Допустимі параметри тахеометричних ходів

Із використанням ниткових Із використанням електронних

Юсз tа* ЬВ £ * о s

відцалемірів, оптичних тахеометрів і оптичних теодолітів зі

ЮсЬз тахеометрів і теодолітів світловіддалемірними насадками В Максимальна Максимальна

а* а«Довжина Довжина

Кількість

ліній

у ході