Курс мовознавства охоплює такі проблеми:1). Природу і сутність мови

Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання курсу «Вступ до мовознавства».

Мовознавство (лінгвістика) – наука про природну людську мову загалом і мови світу як її представників.

В усіх мовах для вираження думки використовують звуки, зі звуків будують слова, азі слів – речення. Спільні ознаки, властиві всім мовам світу, називають універсаліями («загальний»).

Кожна мова є надбанням певного народу. Вона не тільки найпотужніший засіб спілкування, знаряддя думки (мислення), а й дух народу, його історія і водночас необхідна умова існування не лише культури народу, а і його самого. Мова є важливим державотворчим чинником, засобом консолідації народу.

Виникнення мовознавства, як і будь-якої іншої науки, зумовили практичні потреби(навчання грамоти, оволодіння культуро усного та писемного мовлення, вивчення іноземних мов..)Згодом воно розвинулось в розгалужену систему дисциплін.

Розрізняють конкретне (часткове) і загальне мовознавство.

Конкретне мовознавство вивчає окремі (конкретні) мови (укр.., англ..,) або групу споріднених мов (слов’янські, романські, балтійські). Кожна мова має своєрідну структуру, власні норми, неповторну історію. В кожній мові є специфічні звуки, морфеми, слова, синтаксичні конструкції. Окремі мови різняться ступенем унормованості, стилістичною диференціацією мовних засобів, багатством словника, що зумовлено різними історичними й суспільними чинниками. Такі особливості стосуються однієї, а не багатьох мов.

Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови абстраговано від конкретних мов. До них належать суть мови, її природа, походження, закони розвитку, зв’язок із мисленням, культурою. Вивчає структуру й закономірності функціонування всіх мов світу. Загальне мовознавство створює лінгвістичну теорію, тому його часто називають теоретичним. Теоретичне мовознавство протиставляється прикладному.

Прикладне мовознавство вивчає застосування мовознавчої теорії (у викладанні рідної мови та іноземної, у практиці перекладу, при ств. алфавітів, навчання письма)

У межах мовознавства виділяють зіставне (типологічне) мовознавство, яке шляхом зіставного вивчення мов виявляє в їх структурі спільні і відмінні риси.

Курс мовознавства охоплює такі проблеми: 1). Природу і сутність мови

2). Структуру мови (мова – складне явище; чітке визначення структури мови, вироблення строгої системи наукових понять – одне із важливих завдань загального мовознавства);

3). Походження мови та закономірності розвитку мов;

4). Виникнення і розвиток письма;

5). Класифікацію мов св.. за походженням і за будовою;

6). Шляхи і методи вивчення мовного матеріалу;

7). Зв'язок мовознавства з іншими науками.