Рудольф Гаррас. О, як жалюгідна життя цих бідолах

(Ландфохт)

О, як жалюгідна життя цих бідолах! Поверніть їй господаря і чоловіка! Як не була б тяжка його вина, Він ремеслом своїм вже покараний.

(Жінці.)

Намісник все розсудить за законом Прийдіть з проханням в замок Тут не місце.

Армгарда

Ні, кроку я не зроблю звідси, Поки мені чоловіка Фохт не повернеться. Півроку скоро він сидить у в'язниці І вироку марно чекає.

Геслер

Ти примушувати мене? Відійди!

Армгарда

Будь справедливий! Адже ти судити зобов'язаний В ім'я імператора і бога. Виконай обов'язок! Коль милості ти чекаєш Від панове, то милість нам яви!

Геслер

Геть, зухвала! Прибрати її з дороги!

Армгарда

(Хапаючись за поводи)

Чи не відступлю! Мені нічого втрачати! Зупинись! Ні кроку далі, Фохт. Спершу ти зроби мені правосуддя Викочують на лоб свої очі Нещасть нашим заходи немає, і нас Твій лютий гнів, ландфохт, не злякає

Геслер

Пусти, иль затопчу тебе конем!

Армгарда

Топчи! Ось, на

(Хапає дітей і кидається з ними на землю.)

Тисни мене з дітьми Нехай кованим копитом їх тіла Твій кінь розтопче, не будеш до сиріт! Куди страшніше ти робив злодійства!

Рудольф Гаррас

Божевільна!

Армгарда

(Нестямі)

Адже ти вже давно Країну, народ ногами зневажаєш! О, коли б я була чоловіком, Фохт, Я що-небудь придумала б інше, Чим тут лежати в пилюці

Здалеку знову доноситься весільна музика, але глухіше.

Геслер

Але де ж люди? Женіть геть її, або, забувшись, Я що-небудь жахливе зроблю.

Рудольф Гаррас

Пройти сюди загону неможливо Йому дорогу весілля перегородила.

Геслер

Я, право, занадто м'який володар Для цього народу Мови Зухвалі у цих горців непокірних. Клянуся, що все піде тепер інакше: О, я зламаю їх зухвале завзятість, Я пригнічена зарозумілий дух свободи! Я новий сповіщу закон країні І накажу

(Стріла пронизує його, він хапається рукою за серце і, гойдаючись у сідлі, вимовляє слабким голосом.)

О, милостивий боже!

Рудольф Гаррас

Що за напасть Звідки? Що таке?

Армгарда

(Схоплюючись)

Він падає!.. Вбито!.. Убитий стрілою! Вона ландфохт в серці догодила!

Рудольф Гаррас

(Зіскакує з коня)

О, жах!.. Боже!.. Пан ландфохт Взовіте до милосердя небес!.. Ви при смерті!..

Геслер

О, це постріл Телля

(Зісковзує з коня на руки Рудольфу Гаррасу, який кладе його на лаву.)

Телль

(З'являючись вгорі, на вершині скелі)

Дізнався стрілка іншого не шукай! Свобода хатам і світ безневинним! Не страшний ти тепер моєї вітчизни!

(Зникає за скелею.)

На сцену вривається народ.

Штюссі

(Попереду)

Що тут таке? Що сталося?

Армгарда

Ландфохт убитий стрілою.

Народ

(Збігаючи)

Хто, хто убитий?

Тим часом як передні з весільного поїзда виходять на сцену, задні знаходяться ще на узгір'ї, і музика триває.