Дочка. Мамо! Гості вже в хаті, і дівчата прийшли. Тож заспіваймо вашу улюблену «Ой не ходи Грицю».

💸 Как сделать бизнес проще, а карман толще?

Тот, кто работает в сфере услуг, знает — без ведения записи клиентов никуда. Мало того, что нужно видеть свое раписание, но и напоминать клиентам о визитах тоже. Проблема в том, что средняя цена по рынку за такой сервис — 800 руб/мес или почти 15 000 руб за год. И это минимальный функционал. Нашли самый бюджетный и оптимальный вариант: сервис VisitTime.
⚡️ Для новых пользователей первый месяц бесплатно. А далее 290 руб/мес, это в 3 раза дешевле аналогов. За эту цену доступен весь функционал: напоминание о визитах, чаевые, предоплаты, общение с клиентами, переносы записей и так далее.
✅ Уйма гибких настроек, которые помогут вам зарабатывать больше и забыть про чувство «что-то мне нужно было сделать».
Сомневаетесь? нажмите на текст, запустите чат-бота и убедитесь во всем сами!

1 дівчина. Ой дівчата, заспіваєм щось по веселійше. То аж сумно стало…….

3 дівчина: будемо співати, та до справи братись…….

Господиня: Поспішайте, дівчатонька, Все приготувати, Бо пора вже вечорниці Всім нам починати. Зваримо вареників Біленьких, смачненьких, Та й запросим до нас в гості, Хлопчиків гарненьких, Щоб вони разом із нами Дружно працювали, співайте, співайте я піду гляну, кого кажете коло хати бачили?

(Дівчата співають пісню)ой у вишневому садку

5дівчина: Я оце сиджу на вечорницях, вишиваю і думаю, що поки ми дівуємо, поки і горя не знаємо. А як тільки вийдемо заміж і почнуться клопоти та негаразди. Свекруха буде гризти, діти спати не дадуть... Непорозуміння та колотнеча в сім’ї. Особливо коли під однією стріхою збереться декілька невісток. Як ото в “Кайдашевій сім’ї”

Господиня. (Виглядає на всі боки – бачить як крадеться під тином сусідка) Доброго вечора, Проню! Куди це ти збираєшся?

Проня. (Лякається) Зачекайте, сідайте. О, Господи, чи все в мене на своєму місці? Чи по-модньому? Ой, мамо моя, браслету забула надіти, не знаю, що мені більш до лиця! Чи мано? Чи манто? А книжки нема? Бо бачила, тут файний, красунчик -красатулечка туточки ходив…….

Господиня. Для кого ж так чепуришся, краля пансіонська?

Проня. А це моє дєло. Що вам до цього? (озирається)

Господиня. По якому це ти балакаєш? Забула, якого я роду? Ой, якби ти була моєю невісткою, я б тобі прочухана дала!

Проня. Фі, какі ви не образовані! Понятія нікакого не імеєте о прілічіях. Я в пансіоні всі науки пройшла. Чула, сьогодні в одному місці збираються інтересні люди.

Проня. Ага, на вечорницях. Як там занятно. А які красиві мужчини… Я було, як стріну їх, то так стривожуся, що цілу ніч не сплю.

Господиня (зітхаючи). Ох, ті ще вечорниці.

Проня. Це хорошеє дєло. Здавна на Україні вечорниці гуляли. Колись давно-давно, да так давно, що вже мало хто пам’ятає, коли з’явився цей обичай в українців: збиратися вечорами, гуляти, пісень співати.

Господиня. Я теж люблю співати! Особливо «Ой на горі два дубки…»:
Ой на горі два дубки,
Ой на горі два дубки, два дубки
Та й схилились до купки…

Проня. Голасу нікакова, а все туда же! Хлопці на вечорницях дуже красіві були, а уж как вечорами гуляли… Я ему: «Ваша люлька шкварчить!» А він до мене: «Єто в грудях моїх шкварчить от любові. У мене такая стремітєльность до вас образовалася».

Господиня. Ти мені зуби не заговорюй, твій час вийшов, вже дівчата молоді на вечорницях.

Проня. Теж мені кралечки! Звісно, не такі, як я, але гарні трапляються. А чого б інакше до них вечорами хлопці бігають….. А я одненького увиділа, тутечки прохаживал, та ті спугнула….

Господиня. То, може, вже підеш на вечорниці?

Господиня: Не хвилюйся, моя люба. Вмощуйся зручніше. Будьте як вдома. (дівчата сміються та звільняють місце для Проні) Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії…………. Хочете знати свою долю, дівчата?

Господиня: Бач, які бистрі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по вашому. То може і я помолодію біля вас.

Господиня: Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стани та і заміж швидше вийде. Ану, дівчата, спробуйте іперевірте. Роззувайтеся! Ти, Наталю, перша, і так капчик за капчиком. Потім перший знову переставляє вперед і так аж до порога.

(Дівчата, сміючись, міряють чоботи підлогу. Токи вітають першу і другу " відданиць", хлопці крадуть з порога перший капець).

Дівчина4: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт? (Виглядає за двері, там хлопці,)

Дівчина2: Відразу наречений об'явився(.сміється) Прошу віддати, а то в ноги зимно. Хлопців непускає

Дівчина4: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

Хлопець заглядує: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

Дівчина5: Ходіть, ходіть ворожити будемо. Сміятись будемо та спочатку вгадайте загадки….

Дівчина 1. А ну, відгадай загадку: «Не дід, а з бородою, не бік, а з горами, не корова, а доїться»?

Дівчина 2. Добре, а таку: «Стоїть півень над водою з червоною бородою»?

Дівчина 6. А ось таку: «Біле, як сорочка, пухнасте, як квочка. Крил не має, а гарно літає»?

Хлопець. Дівчатонька, любі, не карайте мене, а краще відпустіть. Я вам солодощі принесу!

( Голос з коридору «Хлопці, допоможіть мені!»

Відчиняються двері і на порозі стоїть парубок з великим гарбузом в руках

Парубок: От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я полюбляю.

Парубок: Я і не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Дівчина7: Ой, хлопче, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

Дівчина1: Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

Хлопець2. Ну що ж, тоді ще раз: добрий вечір, дівчата-голуб’ята!

Дівчата (разом). Добрий вечір, хлопці-молодці!

Господиня. Як добре, хлопці, що ви прийшли. Мої дівчата аж повеселішали.

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Хлопець3: Добрий вечір вам, а то дівчата слова не дадуть сказати. Ми заспівати хочемо вам.

3. Хлопці співають пісню «Розпрягайте, хлопці, коні…»

Хлопець4: як ми сюди йшли дівчата там біля третьої хати так гарно співали, та до себе кликали – чуєте ще співають – (співають Варенички)

Хлопець3: Ми так замучилися, проголодалися, може нам би чого з’їсти?

Дівчина2: ой та ще не встигли вареники зварити (забирай дівчат біжать за варениками)

Господиня Скажіть-но, а хто з вас старший, чи маєте свій устав?

Хлопець1. Аякже, оце мене і старшим вибрали. А устав наш такий: «Будемо гуляти чесно, тихо, смирно, як слід поважному парубоцтву. Господиню на вечорницях шануватимемо, як матір».

Господиня. Добре говориш, хлопче. Коли ви до нас з добром прийшли, то прошу, розкажіть щось…..

Хлопець2: А давайте, хлопці, небилиць розкажемо, тільки не перебивати і не казати «брешеш».

Хлопець3: В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче - рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану - бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати. Вирішив я і собі пристати до них. Підходжу до крайнього - таке розпаслось, що й дихати йому важко, питаюсь: «Чи не можна, пане-брате, й мені коло вас тут прилягти?» А він - луп очима та й каже: «А ти хто такий, твій батько чим займався?» - Та звісно, хлібороб. А він як визвіриться на мене: «Іди звідси, тут самі нероби лежать».

Хлопець1: Це ти про рай розказував, а ось послухайте про пекло! Іду я, іду, дійшов до самісінького пекла. Дивлюсь: скрізь темно і смола ніс забиває. Давлюся: сидять чоловіки і смола в них із носа, і з рота сиплеться. Я питаю, що це з вами. А один каже: «Це через те, що на тім світі табак курив і полюбляв сміятися». Я скоріше від них, а далі ще гірше. Тут людей стільки, та все в казанах зі смолою варяться, а сморід такий іде, що аж в носі крутить. «За що вам така кара?» - питаю. «А через те, що колись брехали, уроки в центрі пропускали, людей старших не поважали». Я як злякався, так одразу і прокинувся, та скоріш до вас, на вечорниці.

Господиня. Та де вже наші дівчата? Десь забарились – давайте хлопці покличемо ……

Хлопець4: Та вареники несіть, щоб знали кого заміж кликати……