Урок № 57

Тема. Видова схильність до деяких форм поведінки.

Міні-проект

Чому мігрують тварини.

Мета: розкрити особливості поведінки тварин, пов’язаних з циклічними змінами; формувати правильне розуміння поведінки тварин на основі вчення про природний рефлекс; ознайомити із способами орієнтування тварин, звернути увагу на міграції птахів; виховувати бережливе ставлення до тварин.

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Учень/учениця:

наводить приклади:

- способів орієнтування тварин, використання ехолокації;

пояснює:

- зміни поведінки тварин з часом;

- циклічні зміни поведінки;

Обладнання і матеріали: малюнки, таблиці, презентації.

Базові поняття і терміни: міграції, зимівля, перельоти, осілі, кочові й перелітні птахи.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Які ви знаєте типи поведінкових реакцій?

2. Що тваринам страшніше взимку - голод чи холод? (голод)

3. Які птахи прилітають до нас з настанням зими? (Снігурі, омелюхи).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Девізом нашого уроку я пропоную взяти китайську мудрість:

Скажи мені, і я забуду,

Покажи мені, і я запам’ятаю.

Дай можливість діяти самому, і я навчуся.

І тому у нас сьогодні не простий урок, а урок-презентація. Я хочу щоб ви побачили і запам’ятали, щоб діяли самі і навчилися.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Сезонні зміни в житті тварин.

На деякі форми поведінки тварин мають вплив циклічні зміни. Зміни дня і ночі впливають на поведінку тварин тим, що одні більш активні в день, інші вночі. Наприклад рукокрилі ведуть нічний спосіб життя, зір у них розвинений погано. Більшість видів здатна до ехолокації.

Ехолокація – здатність тварин виробляти звукові сигнали високої частоти і сприймати звуки, відбиті від перешкод. Узимку деякі види впадають у сплячку, деякі мігрують в інші краї. Восени дні стають коротші, сонце гріє слабо. Комах восени стає менше, а ось павуків зустрічається дуже багато. У ясні дні можна спостерігати літаючу павутину, на якій сидить маленький павучок. Він перед тим залазить на кінчик гілки, жердини і починає випускати павутину, яка стає все довшою й довшою, потім павучок перекушує павутину, вітер її підхоплює і заносить далеко. Так молоді павуки розселяються на нові території. Метелики забираються в щілини, де перезимовують до весни; засинають жуки, бабки, надійно сховані в комах гусениці і личинки. З охолодженням водойм до місць своїх зимівель починають збиратися риби, і тільки минь радіє зимі. Він стає дуже рухливим, піднімається до верхів'їв річок і серед гальки й піску відкладає ікру. У звірів змінюється шерсть, вона стає густішою й теплішою. У зв'язку з зимівлею всіх тварин можна поділити на такі групи: тварини, які взимку сплять (бурий ведмідь, борсук, єнотовидний собака), в їхньому організмі головним чином настає гальмування життєвих процесів — в'ялий стан, зниження реакцій на подразники. Перед тим як залягти в барлогу, ведмідь посилено харчується, об'їдається ягодами, обсмоктує волоті вівса. І при цьому жиріє. Борсук не тільки від’їдається жолудями, а й робить запаси. У його нірках можна знайти сушених жаб, жуків і навіть гриби. А нірку, де він спить, борсук утеплює листям, старанно вичищає. Це дуже охайний звір.

Друга група тварин (їжак, ховрашок, хом'як) впадають у справжню зимову сплячку. Третя група тварин робить собі на зиму запаси. У гризунів, які живляться зерном, знаходили в норах до 6 кг зерна. У великі морози ці тварини впадають у сон, особливо коли не вистачає їжі для підтримання нормальної життєдіяльності. Навіть звірі, які ведуть активний спосіб життя, на зиму роблять собі запаси корму. Ласки й горностаї збирають по 20-З0 полівок і мишей, чорні тхори ховають під льодом жаб, норки – рибу, бобри запасають гілки тощо.

Третя група тварин веде активний спосіб життя (вовк, лисиця, заєць, лось та ін.). Заєць їсть узимку кору дерев. Вовк узимку майже завжди голодний, тому він пробігає десятки кілометрів, перш ніж йому вдасться кого-небудь вислідити. Взимку він не погидує з’їсти навіть мишу, птаха й мертву тварину, хапає собак, що заґавилися, коло житла людини. Лисиця полює мишей. Опустивши низько голову, вона бігає підтюпцем по снігу, прислухаючись, чи не писне полівка. Зачувши писк, кидається в сніг і хапає здобич. Лисиця ловить куріпок, які ночують під снігом. Часто підкрадається в село за домашньою птицею.

Залежно від того, як птахи реагують на зміну сезонів, їх поділяють на осілих, кочових і перелітних. Осілі птахи в усі сезони залишаються в межах однієї місцевості. Кочові птахи в певні сезони здійснюють міграції на невеликі відстані у пошуках їжі. Перелітні птахи зі зміною сезону відлітають на значні відстані від місць гніздування в теплі краї. Шпаки, граки та інші птахи збираються в зграї. Спочатку зграї кочують, а потім залишають рідні місця й летять у теплі краї. Першими відлітають комахоїдні птахи: стрижі, ластівки, солов'ї. Як тільки замерзають водойми, відлітають водоплавні птахи.

Щоб добре спостерігати пташиний переліт, треба знати, як летять птахи. Виділяють такі основні форми пташиних зграй; кутом і клином (журавлі, гуси); шеренгою, а також один за одним (гуси, качки, чирки); скупченою зграєю (шпаки, омелюхи); безладною зграєю (кулики, дрібні горобині). Деякі птахи летять по одному (зозулі, дрімлюги). Прикладами власне міграцій є перельоти птахів, пересування прохідних риб, морських черепах, низки наземних і морських ссавців.

2. Презентації і повідомлення учнів «Чому мігрують тварини».

VІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.