Вибір установчих проводів та способу електропроводки в щиті.

При виборі марок та перерізів проводів, слід звертати увагу на клас жили, який показує степінь її гнучкості, в залежності від розміщення.

Монтаж електричних проводок в щитах представляє собою комплекс робіт:

- з підготовки місць вводу та монтажу спец пристроїв (ссальників);

- з прокладки та закріплення кабелів;

- з під’єднання жил, до клем.

Згідно розробленого проекту, монтаж та прокладка проводів в щиті автоматизації здійснюється двома способами:

1)Прокладка кабелів в коробах (перфорованих, пластмасових);

2)Прокладка проводів в джгутах.

1.Прокладка в перфорованих коробах передбачає проводи з жилами класів гнучкості І та II, призначених для нерухомої прокладки.

2. Прокладка в джгутах використовується для з єднання приладів, які знаходяться на рухомій частині щита (двері) з нерухомою частиною. Для даної прокладки використовують проводи з жилами класів гнучкості IV та V(сильно гнучкості). Провідники даного джгута скріпляються спец. хомутами. Довжина джгута повинна бути оптимальною (такою, щоб при повному відкриванні дверей він не натягувався та не звисав надто вільно(задля запобігання пошкодження провідників, при закриванні дверей щита та зручності обслуговування))

Я обрав для щита автоматизації провідники марок ПВ1 (для монтажу в коробі, клас гнучкості І) та ПВ4 (для монтажу в джгуті, клас гнучкості IV), переріз яких склав 1мм.кв. [9] [13]

2.4. Опис монтажу щита в умовах конкретної технологічної ділянки.

Згідно розрахунків пункту 2.1 я обрав щит шкафний, малогабаритний - навісний розміром 1200х900х350мм, металевий. Розміри монтажної панелі становить 1150х650 мм. Даний щит монтується на цегляній стіні, на висоті 220 см. Щит кріпиться до цегляної стіни за допомогою дюбелів, також можливий варіант з закріплення щита на стіни з допомогою стальних рігелів. Усі рукава (труби) підводяться до щита знизу. [9] [13]

Щит заземлюється, мідним дротом, перерізом в 4мм.кв., при цьому опір заземлення не може перевищувати 4 Ом. З'єднання щита з контуром заземлення відбувається за допомогою шини. Прилади, які потребують заземлення з’єднуються з корпусом щита з допомогою болтів (місця з'єднань попередньо очищують від фарби, для кращого контакту).

2.5. Опис виконання таблиць з'єднань та підключень.

Таблиці з’єднань зовнішніх проводок мають містити технічні вимоги та перечень елементів, при їх заповненні необхідно виконувати наступні правила:

1)Для двох або трьохсекційних щитів, які мають поворотні конструкції, таблиці для кожної секції або конструкції починають з нового листа.

2) Проводки від місцевих приладів, які підключаються безпосередньо до щитових приладів, в таблиці з’єднань і підключень не записуються.

3)Допускається залишати вільні строки в: графі „ Таблиці з’єднань” – між різними групами проводів (живлячими, вимірювальними, заземляючими).

Запис проводок в таблицю з’єднань виконують на основі принципових електричних схем і схем зовнішніх проводок.

При заповненні таблиць з’єднань проводки записують в межах всього щита, враховуючи розміщення приладів, апаратури, зажимів в щиті з внутрішньої сторони по наступним правилам:

1) По збільшенню номерів маркування ланцюгів в принциповій електричній схемі.

2)По методу неперервності ланцюгів.

При записі електричних проводок необхідно керуватись такими правилами:

1)Провідники від апаратури, встановленої на поворотній конструкції,

повинні підключатись до збірок комутаційних зажимів.

2)Після проводок, записаних по електричним принциповим схемам, записуються провідники вимірювальних ланцюгів, що потребують окремої прокладки.

3) Перемички між секціями двох-, або трьох - секційного щита виконуються між зборками комутаційних зажимів секцій. [9] [13]