Утрати тепла в димарях (трубах).

t_ух = t_вх – Δ t; Δ t = Δ t^І • Н;

t_вх – температура газів, які відходять від котлоагрегату;

t _ух – температура газів, які викидаються в повітря;

Н – висота труби (м); Д – діаметр труби (м).

Для сталевих футерованих труб: Δ t¹ = 0, 8: √ Д (град/м)

Для невеликих цегельних труб: Δ t^І = 0, 4: √ Д (град/м)

Для великих цегельних труб: Δ t^І = 0, 2: √ Д (град/м)

Додаток № 25

Орієнтовний об'єм газів, що викидається в атмосфери при спралюванні палива

Об'єм газів, що викидається в атмосфери ν (м^з/сек)

ν = В • ν _ух • (273 + t) ⁄ 3600 • 273; де t- температура газів, що відходять від котлоагрегату;

В витрата палива, м^з/сек, або кг/сек.; ν _ух = В • К.

Рекомендовані швидкості газів в димарі котлоагрегатів великої потужності – 6-12 м/сек.

Додаток № 26

Значення Гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у воді водних об'єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування.

Додаток № 27

Перекладні одиниці:

1 Ккал = 4, 2 Кдж = 0, 0042 Мдж; 1 Кдж = 0, 24 Ккал;

1 Мдж = 0, 24 Мкал; 1 Гдж = 0, 24 Гкал;

1 Гкал/годину = 1, 16 Мвт; 1 Мвт = 0, 86 Гкал/годину;

Нано – 10^-9; Мікро – 10^-6; Гекто (г) – 10²; Кіло (К) – 10³; Мега (М) – 10⁶;

Гіга (Г) – 10⁹; Тера (Т)– 10¹².

Додаток № 28

Деякі відомості про виробничі джерела шуму, вібрації, електричні й електромагнітні випромінювання та промислові відходи.

Джерелами виникнення вищеназваних навантажень на навколишнє природне середовище є технологічне обладнання та транспорт.

Усе технологічне обладнання промислового виготовлення – сертифіковане по визначеним параметрам і згідно інструкцій по експлуатації виключає можливість проявів вібрації, шумового тиску та інших параметрів на прилягаючі до території підприємства території.

В той же час, в разі виникнення підвищеного рівня шуму, треба передбачити встановлення конструкцій з високим рівнем звукоізоляції, що обгороджують технологічне обладнання, встановлення вентиляційного та технологічного обладнання на вібрапідставу, а приєднання вентиляторів до систем уловлювання забруднюючих речовин здійснювати через гнучкі вставки.

Частина промислових відходів має бути утилізована як вторинна сировина, а частина вивозитися на полігони твердих побутових відходів через заключення угод із відповідними підприємствами.

Додаток № 29

Деякі величини СЗЗ промислових підприємств.

1. Згідно " Державним санітарним правилам планування та забудов населених пунктів" затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 19.06.1996р. № 173 для котелень розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) не встановлюється та визначається на підставі розрахунків забруднення атмосферного повітря за допомогою ЕОМ у відповідності до вимог ОНД-86.

При оцінці забруднення атмосферного повітря викидами оксидів азоту треба керуватись Постановою Міністерства охорони здоров'я України від 0.4 червня 2010 року № 18, згідно якої величина ГДК диоксиду азоту складає 0, 2 мг/м³, клас небезпеки 3.

2. Згідно додатка № 4 " Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" розмір санітарно захисної зони (СЗЗ) для підприємств, які спеціалізується на випуск харчових продуктів живлення встановлений в розмірі 50 м.

3. Для установок по переробці пластмас нормативний розмір СЗЗ дорівнює 100 м.

4. Для складів легкозаймистих та паливних рідин нормативний розмір СЗЗ складає 100 м.

5. Згідно п. 8.2. " Санітарних норм проектування промислових підприємств для виробництв по збагаченню металів без гарячої обробки нормативний розмір санітарно-захисної зони (СЗЗ) складає 300 м.

Клас небезпечності: 3.

6. Для асфальтобетонних заводів розмір санітарно захисної зони (СЗЗ) встановлений в 1000 м.

Додаток № 30

Інвентаризація викидів забруднюючих речовин в атмосферу

Інвентаризація включає в себе характеристику підприємства з точки зору утворення і відведення забруднюючих речовин, визначення параметрів стаціонарних джерел викидів, їх розташування, наявність і ефективність роботи газоочисного обладнання, розрахунки розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферному повітрі, шляхи досягнення санітарних норм, а також характеристику неорганізованих джерел.

Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації або відповідні підрозділи Мінекобезпеки України.

Обсяг інвентаризації викидів визначається залежно від поставленої мети у відповідності з вимогами законодавчих актів щодо даного питання.

Матеріали інвентаризації використовуються для:

— розробки нормативів утворення забруднюючих речовин, які відводяться у атмосферне повітря при експлуатації технологічного та іншого обладнання, споруд та об'єктів;

— розробки нормативів гранично допустимих викидів;

— регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

— здійснення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря;

— розробки короткострокових і довгострокових технічних заходів підприємств;

— розробки екологічних програм щодо зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Під час інвентаризації викидів забруднюючих речовин використовуються матеріали:

— прямих методів вимірів, які базуються на безпосередніх інструментальних вимірів;

— розрахункових методів;

— матеріали технологічного регламенту та проектних показників. В необхідних випадках випадках для розрахунку кількісних характеристик викидів повинні застосовуватись галузеві методики, затверджені Мінекобезпеки України.

Перед проведенням інвентаризації викидів повинна бути виконана робота з наладки технологічного та вентиляційного обладнання відповідно до діючих санітарно-гігієнічних норм.

Додаток № 31

Визначення викидів забруднюючих речовин.

З ціллю визначення викидів забруднюючих речовин прямими вимірами встановлюють координати джерел викидів та їх параметри: висота джерела викиду (Н, м), швидкість газоповітряної суміші, яка викидається із устя джерела викиду (W, м/сек); розмір (діаметр) устя джерела викиду (Д, м), температуру газоповітряної суміші на виході із устя джерела викиду, концентрації забруднюючих речовин (С, мг/м³) на вході і виході із установок по очищенню викидів (якщо такі встановлені).

На підставі означений величин розраховують об'єм газоповітряної суміші (V, м³сек) та потужність викидів забруднюючих речовин (М, г/сек). Усі параметри приводять до нормальних умов.

Сумарні, річні викиди забруднюючих речовин (М, т/рік) визначають розрахунковими методами, затвердженими Мінекології України.

До матеріалів по охороні атмосферного повітря відносяться: -коротка характеристика фізико-географічних й кліматичних умов району будівництва з урахуванням місцевих особливостей; дані про існуючі фонові концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі; - перелік джерел викидів; - забруднюючих речовин, їх кількісні та якісні характеристики, в тому числі ті, що мають ефект сумації, згідно додатку 3 ГОСТ 17.2.3.02; - характеристика можливих аварійних викидів; - результати розрахунків приземних концентрацій по величинам викидів забруднюючих речовин а атмосферне повітря, запропонованим у складі проектної документації, - обґрунтування рішень по попередженню (зменшенню) утворення й виділення забруднюючих атмосферу речовин й вибору обладнання, апаратури для очищення викидів ватмосферу; - відомості про вартість об'єктів і робот, пов'язаних з здійсненням охоронних заходів; - оцінка ефективності намічених заходів, запроектованих споруд й обладнання; - характеристика заходів по регулюванню викидів в період несприятливих метеорологічних умов (НМУ); - обґрунтування розмірів розрахункової санітарно-захисної зони.

Додаток № 32

Вимоги, які встановлюються в дозволі на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від неорганізованих джерел.

Сипучі будівельні матеріали

1. Зберігання сипких будівельних матеріалів (пісок, щебінь) повинне передбачатися в спеціально передбачених складах. Склади і їх захисні огорожі повинні підтримуватися постійно в справному стані.

2. Не допускати розсипань сипких будівельних матеріалів поза територіями передбачених для цих цілей складів.

3. Не допускати перевищення об'ємів сипких будівельних матеріалів при їх зберіганні, які регламентовані місткістю складів і їх конструктивними особливостями.

Зварювальні роботи

1. При проведенні зварювальних робіт на постах ручного електродугового зварювання допустиме використання зварювальних електродів відповідних типів і марок, регламентованих технологічним процесом і сертифікатами якості.

2. При виконанні зварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог по експлуатації зварювального устаткування відповідно до його технічних характеристик. Неприпустиме відхилення технічних параметрів (струм, напруга, потужність і т.д.) від нормативних величин, які визначені технічними паспортами зварювальних апаратів.

3. Зварювальні пости повинні знаходитися в суворо певних місцях відповідно до виробничої необхідності й вимог охорони праці. Зварювальні роботи необхідно проводити тільки згідно встановленого виробничого процесу, у встановлений робочий час.