Облік наданих знижок, повернення товарів і податку на додану вартість

Одним із важливих питань обліку дебіторської заборгованості в зарубіжних країнах є застосування гнучкої системи численних знижок та повернення товарів клієнтами.

Знижки, які надаються клієнтам, поділяються на дві групи:

комерційні;

розрахункові.

Комерційні знижки надаються у % до договірної вартості товарів з врахуванням обсягу одноразових продаж та за сукупністю торговельних операцій за звітний період, а також у випадку певної невідповідності відвантажених товарів встановленим параметрам чи якості. За наявності дефектів товарів проводиться їх повернення або уцінка, для відображення яких може використовуватись рахунок " Повернення та уцінка реалізованих товарів". При цьому в обліку робиться запис:

Дт Повернення та уцінка реалізованих товарів

Кт Рахунки до отримання (або Грошові кошти)

Надання знижок покупцям, повернення та уцінка неякісних товарів призводять до зменшення доходів від реалізації, тому ці рахунки розглядаються як регулюючі до рахунку " Доходи від реалізацій і у звіті про прибутки і збитки сума їх віднімається від загального обсягу продажу.

Розрахункові знижки надаються покупцям за прискорення оплати заборгованості або за дострокову оплату. Використовуються вони з метою стимулювання покупців щодо оплати заборгованості до закінчення обумовленого терміну платежу. Для відображення розрахункових знижок у зарубіжній обліковій практиці використовуються два методи: валовий і чистий.

При використанні валового методу обліку знижок за дострокову оплату, сума знижки не вираховується з доходу від продажу, тобто на рахунках обліку доходу і дебіторської заборгованості відображається загальна сума виставленого рахунку. Знижки відображаються лише тоді, коли відбувається оплата протягом періоду дії знижки. При застосуванні чистого методу знижки за дострокову оплату в повному розмірі вираховуються з доходу від реалізації і відображаються в обліку при початковому продажу товарів.

Податок на додану вартість (ПДВ) - це непрямий податок, який встановлюється державою у % до ціни реалізації продукції, товарів чи послуг.

Ставки ПДВ визначаються законодавчими актами окремих країн і є різними. Наприклад, у Франції застосовуються дві різні ставки ПДВ: нормальна - 18, 6 % і знижена - 5, 5 %. У США ставка податку на додану вартість визначається кожним штатом окремо.

При обліку ПДВ слід розрізняти: ПДВ, що нараховується при відображенні доходів від реалізації для сплати в бюджет держави. Нараховується він на товари, роботи і послуги, що реалізуються підприємством; ПДВ, що відшкодовується державою при придбанні запасів та інших активів; ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету.

Облік розрахунків, щодо ПДВ здійснюється на рахунку «Розрахунки з бюджетом за ПДВ».

ПДВ (а також інші податки, які утримуються під час продажу) відображається на рахунках бухгалтерського обліку з використанням одного з двох варіантів.