Дати загальну характеристику регіоналізму.

Регіональна арх.- це фактично процес творення життєспроможних арх..форм регіональної культури при одночасному використанні світового спадку цивілізації. Разом з тим регіоналізм ототожнюється школами, гловною задачею яких було обслуговування регіону, а також анти центризм, прагнення до збереження самостійності. Р.арх., як місцевий прояв світової культури, знаходиться у протидії з тотальними процесами модернізації, бореться за незалежність і виживання. У цьому сенсі в сучасній арх.теорії регіоналізм трактується як критичний регіоналізм. К.Фремптон виявив деякі спільні риси в усіх регіонах: _ фрагментальна і маргінальна природа критичного регіоналізм підштовхує його скоріше до камерних ніж до крупномаштабних проектів; - свідоме підсилення ролі місця; - свідоме підсилення природно-кліматичних факторів, факторів освітлення і будівництва; - свідоме протистояння концепції масової культури, де інформація витісняє досвід, в т.ч. досвід сприйняття арх.простору; - _ прагнення до створення «світової культури», яка має регіональне коріння; - розвиток критичного регіоналізм здійснюється поза зонами впливу центрів світової цивілізації, між цими зонами. Таким чином, критичний регіоналізм в усіх куточках світу, розвиваючись, доповнює і робить більш різноманітною загальну картину еволюції світової цивілізації та культури.

Таким чином, регіоналізмом можна назвати наявність сукупності стійких, обумовлених місцевими причинами рис в архітектурі. Відповідно, одинична уособлена, ні на що не схожа и нічим не обумовлена будівля не може бути прикладом втілення регіоналізму, який передбачає орієнтацію на комплексне рішення проблем формування середовища, з урахуванням історико-культурної спадщини, ландшафтно-кліматичних особливостей місцевості, національної та місцевої системи само ідентифікації, пріоритетів а принципів, сформованих в локальних соціальних утвореннях та інше

Найбільш свіжими з робіт архітекторів регіоналістів є роботи Рікардо Боффіла та його архітектурної майстерні; робота Алвару Сіза Віейри (Португалія) гарно вписані в тканину міста за рахунок делікатного вписання в типографію ділянки (будинок Береш в Повоа-ду-Варзін(1973-1976) до житлового комплексу Буса в Порту); роботи Реймунда Абрахама («будинок з трьома стінами»- 1972р., «будинок з квітковими стінами»-1973р.); Луіс Барраган (башті міста - супутника, Мехіко -1957р.); Оскар Німейер; Амансіо Вільямс (будинок –міст 1943-45рр.)

Маріо Ботта (будинок в Ріва-Сан-Віталє, 1972-73рр., школа в Морбіо-Інферіоре)

Дімітріс Пікіоніс (паркова мостова алея на пагорбі Філлопапус, Афіни, 1975р.), також такі грецькі архітектори як Сусанна Антонакакис та Димитрис Антонакакис теж працювали в напрямку регіонального підходу до проектуванн