Які житлові комплекси побудувала Тальєр

Одной из первых работ Тальер был проект жилого комплекса «Предместье Гауди» в Реусе, свободно раскинувшийся квартал со множеством взаимосвязанных пешеходных, зеленых и рекреационных уровней, с обилием перетекающих друг в друга интимных и общественных пространств и с очевидными реминисценциями традиционной средиземноморской архитектуры.

Житловий комплекс «Уолден -7»

Через два роки після будівництва комплексу «Червона стіна», коли натхненний «новими лівими» рух пішов на спад, народився задум свого роду цитаделі для безсімейної комуни в Барселоні, заснованої на усуспільненій власності.

Свій соціально-пластичний експеримент члени Майстерні охарактеризували як «досвід у дусі авангарду», пов'язуючи його з авангардистським ідеалом «маргінальної особистості», яка протиставляє себе загальноприйнятим нормам соціальної поведінки, а тому потребує особливого середовища існування.

Житловий комплекс «Озерні аркади»

Одним із перших комплексів Боффіла у Франції був житловий район у Сен-Кантен-ан-Івелін у передмісті Парижу. Композиція являється авторською інтерпретацією на тему «французький парк», з монументальними спорудами, штучним озером, та підстриженою зеленню. Будівлі створені на основі індустріальних методів, пов’язані зі зразами французького будівництва палаців. Присутній традиційний для Франції бульвар, штучні водойми прямокутної форми та симетрична композиція житлових блоків – все це визначає планувальну схему проекту.

Житловий комплекс «Простори Абраксасу»

Даний комплекс набагато компактніший ніж «Озерні аркади». Тут ми бачимо «Палац» і «Амфітеатр», які створюють напружений внутрішній простір, центр якого закріплено «Аркою», яка ще більше посилює драматизм цього архітектурного театру. Автор також порівнює будівлю з театром: «Пустота площі, шо створена значними об’ємами будівель, стає великим міським театром. Партер, сцена та задник створюють одночасно зв'язок між акторами та глядачами» [4].

І насправді, комплекс нагадує театр, в якому відбувається гра архітектурних форм та мотивів. Використовується дзеркальне скло, класичні елементи, а також звернення до Леду та Гауді.

Комплекс «Барокові сходи»

Комплекс розміщений в близькому передмісті Парижу, в 14-му окрузі. Композиція створюється трьома відкритими площами: круглою, еліптичною і третьою у формі театру. На відміну від попередніх комплексів, де основою була осьова симетрія, його планування дещо складніше, три головних простори нагадують план барокової будівлі. Три площі комплексу – це «внутрішні приміщення» такої будівлі, а оточуючі їх квартири – його стіни. Тут архітектор реалізує своє теоретичне положення про те, що міська структура подібна до планів будівель бароко[4]. Комплекс сам по собі більш контекстуальний, ніж попередні.

Ансамбль «зеленое полукружье»

В сержи Понтуаз под. Парижем получил название от большой полукруглой колоннаді, являющейся жилым блоком. Весь комплекс состоит из двух взаимодополняющих типов пространсв. Схема проекта проста: Два замкнутых квадратных жилых блока, проход в «тамбур» между ними, ведущей на простор полукруглой площади, ограниченной колоннадой ансамбль напоминает «Озерные аркады» - столь же ясен и уравновешен.

Квартал «Антігона»

Проект «Антігона» в Монпельє, чергове розігрування проблеми «Минулого в теперішньому». Це крупно масштабний житловий комплекс, озеленені простори якого знову ж таки виконані в традиціях французького регулярно парку, а простори, що знаходяться на одній осі, нагадують про архітектуру бароко. Мікрорайон «Антігона» нагадує собор святого Петра в Римі, але складна, напружена форма внутрішнього простору закамуфльована зовнішніми фасадами. Зовнішні та внутрішні фасади виконані в різних масштабах.