Технологічні операції

У попередніх пунктах ми розглянули поняття технологічних операцій, їх класифікацію і включення в технологічний процес, а також їх суть, структуру і підходи до вибору конкретного варіанту. Уданому пункті зупинимося на характеристиці і суті виконання головних технологічних операцій обробки даних.

Представлена вище формалізована форма технологічної операції свідчить, що її виконання потребує конкретної дії або зв'язаної сукупності дій, які необхідно виконати конкретному працівникові в точно відведений проміжок часу в умовах наявності певних ресурсів і засобів з тим, щоб на основі початкових даних отримати проміжний або кінцевий інфор­маційний результат.

2.3.1. Збір і реєстрація первинних даних

Як правило, ця операція започатковує технологічний процес обробки даних. її суть полягає у визначенні і фіксації кількісних чи якісних значень показників, що відображають фактичний стан об'єкта господарювання. Первинні дані реєструються або після, або одночасно з операцією збору.

розді/Ц.

Від якості виконання цій операції залежать достовірність і своєчасність поступлення необхідної інформації. При її виконанні слід звернути увагу на організацію контролю, що забезпечує комплексність, повноту, пра­вильність заповнення і несуперечливість даних. Ця технологічна операція відрізняється великою трудоємністю і часто потребує участі кількох спеціалістів. В основному, вона виконується вручну, часто-з викорис­танням паперових носіїв і подальшим переносом даних на машинні носії. Сьогодні в комерційній діяльності існують також автоматизовані й автоматичні способи виконання цієї технологічної операції.

Автоматизований спосіб передбачає використання сканерів (ввід штрих-кодів, надрукованого тексту) або інших пристроїв (зчитування даних з магнітних карт, перфокарт, спеціально підготованих документів). У торгівлі прикладом автоматизованого виконання технологічної операції збору і реєстрації даних є використання касових апаратів, обладнаних ЕОМ і сканером для зчитування штрих-кодів (див. розділ 2.7).

Автоматичний спосіб використовується при обробці даних у реаль­ному масштабі часу. При цьому застосовуються різного типу реєстра­тори, вимірювальні пристрої і датчики, підключені до ЕОМ каналами зв'язку. Найчастіше цей спосіб використовується в автоматизованих системах управління технологічними процесами (АСУ ТП) і автома­тизованих системах управління складами.

Підсумовуючи треба сказати, що операція збору і реєстрації даних повинна виконуватися в рамках однойменної підсистеми. Дана підсис­тема має охоплювати всі джерела виникнення інформації автоматизованої системи і задовольняти вимогам достовірності, повноти і своєчасності реєстрації даних. Вибір і визначення кількості потрібних технічних засобів, кількості та кваліфікації працівників, що виконують цю операцію, залежить від кількості джерел інформації, частоти виникнення первинних даних, обсягів, структури і природи даних, термінів обробки й умов ресурсної обмеженості інформаційної системи.

2.3.2. Підготовка даних

Ця операція виконується в традиційних централізованих технологіях. Вона полягає в ручному переносі даних з документів (не обов'язково паперових, приклад - збір даних по телефону з безпосереднім вводом у ЕОМ) на машинні носії або з касових терміналів (як це робиться в АІС

440__________________________________________________ частина ₃

ТП). Як правило, вона виконується на обчислювальному центрі, або в мережі АРМів торговельного підприємства.

В першому випадку, документи поступають у відділ прийому і контролю в пачках з супроводжуючими ярликами. У відділі переві­ряється повнота, чіткість заповнення, відповідність кількості документів що вказано в ярлику, відповідність контрольних сум за документами контрольній сумі, що вказано в ярлику. Після перевірки відбувається реєстрація пачки в спеціальному журналі. Дані переносяться на машинний носій. Контроль переносу здійснюється двома способами: верифікації і розрахунковим методом.

Метод верифікації полягає в повторному вводі даних з наступним порівнянням файлів. Розрахунковий метод (таксування) полягає у порівнянні контрольних сум по рядках, стовпчиках, документах, розра­хованих вручну з використанням простих засобів типу калькулятора, з сума­ми, розрахованими на ЕОМ після вводу у файл за тим самим алгоритмом.

В іншому випадку, наприклад, в АІС торговельного підприємства це робиться засобами максимальної автоматизації: через касові термінали, вводом вже машинних носіїв, отриманих від постачальників, транспорт­них організацій і т. ін., формуванням спеціальними засобами первинних документів (див. розділ 2.7).

Операція підготовки даних є трудомісткою, але можна реєстрацію первинних даних сумістити з переносом даних на машинний носій і одночасно з реєстрацією виконувати передачу інформації в ЕОМ. Тоді сумарна трудомісткість обох операцій зменшиться. Таке суміщення характерне для децентралізованих технологій, які використовуються в АІС супер і - інтермаркетів, торговельно-оптових підприємств.

2.3.3. Ввід даних

При виконанні цієї операції формуються автономні або добазові (Р°" бочі) файли. Вони створюються на основі вимог послідовної обробки-Добазові файли, як правило, є проміжними, з їх допомогою створююТ^ьСЯ або коректуються файли баз даних (БД). Тому добазові файли фор^мУ" ються відповідно до вимог конкретної системи керування базами дани* (СКБД).

Достовірність вводу даних забезпечується комплексом заходе ³ використанням технічних і програмних засобів. На цьому етапі голові^{,,, м}

є програмно-логічний контроль. Він забезпечує перевірку логічних співвідношень і обмежень, зокрема:

> діапазон представлення даних;

> типи введених да них;

> структуру і логічний взаємозв'язок між даними;

> контроль по модулю для закодованих даних.

Важливо, що зміна поколінь обчислювальної техніки, використання сучасних програмних продуктів приводять до суміщення всіх початкових операцій: реєстрації, підготовки, вводу, контролю і компоновки даних. Крім цього, якщо традиційно в централізованих технологіях вказані операції виконували працівники обчислювального центру, то зараз таку роботу виконують функціональні працівники, які прекрасно розуміють зміст даних, якими вони користується, і є безпосередньо зацікавленими особами в швидкому отриманні правильного результату.

2.3.4. Арифметична і логічна обробка даних

Ця операція є головною і визначальною в будь-якому технологічному процесі. Вона містить такі процедури, як: впорядкування, редагування, накопичення і власне обробку.

/©=• Упорядкування (сортування) — це розміщення даних (записів з полями) у певному порядку по зростанню або зменшенню значень ключів.

Як правило, впорядковуються записи на основі вмісту певних клю­чових полів, які часто мають певний зміст у прикладній області. Іноді записи впорядковуються без використання ключових полів (фізичне впорядкування) і тоді операція впорядкування може вимагати великих затрат часу. Наприклад, в торговельних підприємствах з самого початку передбачена впорядкованість в такому вигляді: код документ), код поста­чальника, код товару, назва товару, код одиниці виміру, ціна, кпькість, сума.

Операція впорядкування тісно пов'язана з методами доступу до файлів (послідовний, індексно-послідовний, індексний, прямий тошо). Сучасні технології обробки даних на ПЕОМ у своїй більшості використовують " іцексний метод доступу, рідше - прямий і послідовний.

Редагування даних - модифікація (оновлення) файлів, метою якої є підтримка відповідності моделі інформаційної бази реальному стану об'єкта господарювання на даний момент часу.

442_________________ _________________________________ ЧАСТИ НА^

Головними процедурами є:

> додавання нового запису; Рвиключення запису;

> редагування полів запису.

Процедура вставки запису виконується рідко і лише при обґрунтованій потребі. Справа в тому,, що в сучасних БД вона моделюється двома процедурами: додавання нового запису і впорядкування - і тому є порівняно трудомісткою. Здебільшого процедуру вставки виконують у два етапи. Спочатку додають групу записів (або всі записи), які потрібно вставити, а потім роблять впорядкування.

У випадку наявності взаємозв'язків між записами у двох різних файлах процедура редагування дуже ускладнюється. Розглянемо наступний приклад. Нехай ми маємо БД постачальників і товарів, яка складається з двох файлів: П постачальники і Д - товари. Записи файла П містять код постачальника, його назву, адресу, банківські реквізити тощо, а записи файла Д - код постачальника, код товару, назву товару, ціну, кількість, дату тощо. Один постачальник може постачати різні товари в різні терміни. Файли мають зв'язок по полю " код постачальника", при цьому одному запису файла П відповідає багато (може бути й 0) записів файла Д (такий зв'язок називають зв'язком типу " батько-син"). Якщо ми реда­гуємо файл П і збираємося змінити вміст поля " код постачальника", то виникає питання: що робити з відповідними записами файла Д? Тради­ційно розглядають три можливі відповіді на це питання:

• заборонити зміну;

• дозволити зміну без всяких обмежень, але тоді у файлі Д мо­жуть з 'явитися записи з товарами, які невідомо хто постачав;

• каскаду вати зміну, тобто після зміни поля " код постачальника " у файлі П автоматично зробити ті ж самі зміни в полі " код постачальника " файла Д.

Аналогічні проблеми виникають і при виключенні записів файла П.

Вказані проблеми повинні вирішуватися на етапі проектування БД автоматизованої системи з урахуванням особливостей і вимог прикладної області, але прийняті там рішення мають безпосередній вплив на вибір технології обробки даних.

Власне обробка - це виконання дій, вказаних у алгоритмі прик­ладної програми. Ця процедура передбачає виконання арифметичних і логічних операцій надданими, що знаходяться в автономних файлах,

роздиц.

БД, оперативній пам'яті. Загальним її результатом є вихйдна інформація, сформована у файлах для друку чи видачі на екран дисплея і/або вхідні дані для розв'язування іншої задачі.

в^ Вивід даних — процедура, пов 'язана з єгідображенням результатів розв 'язування задачі на паперовому носії, екрані дисплея або передачі даних на іншу ЕОМ у ^мережі.

Традиційно вихідна інформація відображається у вигляді машинограми, що видається на друкуючому пристрої.

Результатна інформація перевіряється на комплек сність і логічну узгодженість. Після контролю вихідні дані оформляються як документи. На машинограмах проставляються підписи відповідалььшх осіб, які, при потребі, завіряються печатками. При передачі даних по мережі юридичне оформлення документа виконується програмно.

[?) Питання для самоперевірки

1. Засвоєння яких понять необхідне для розумінні я змісту інфор­маційної технології?

2. Укажіть, які компоненти складають основу технології автома­тизованої обробки даних?

3. Перерахуйте головні фактори, що впливають» на вибір виду технології автоматизованої обробки даних?

4. Розкрийте вплив організаційної побудови, функціональної структури та інформаційно-програмного забезпечення на вибір виду технології обробки даних.

5. У чому полягає суть технологічного процесу обробки даних?

6. Розкрийте поняття технологічної операції обробки даних.

7. Наведіть приклади формалізованих форм технологічної операції.

8. Перерахуйте типи операцій обробки даних.

9. Які ознаки покладено в основу класифікаціїтехноло гічних операцій?

10. Як класифікуються технологічні операції з позицій організації інформаційної бази автоматизованої системи?

11. Які режими автоматизованої обробки даних вам відомі?

12. Чи залежить склад технологічних операцій від вибору програмних засобів?

13. Перерахуйте основні етапи технологічного процесу при центра­лізованій технології обробки даних і склад операцій по кожному етапу.

14. Розкрийте зміст кожного етапу технологічного процесу децентра-