Лабораторна робота № 4

Тема: Законодавча та нормативно-правова база України про охорону праці.

Мета роботи: вивчитизаконодавчі і нормативні документи з охорони праці і основні положення Закону України «Про охорону праці».

План підготовки до вивчення теми і виконання роботи

1. Вивчити Закон України „Про охорону праці”.

2. Ознайомитись із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

3. Ознайомитися із міжнародними нормативно – правовими актами про охорону праці.

4. Дати письмові відповіді на питання для контролю та самоконтролю.

Загальні відомості

Законодавство України про охорону праці становить систему взаємопов’язаних законодавчих нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально – економічних і лікувально – профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України; так, ст.43 проголошує: „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче визначеної законом”; ст. 45 „Кожен має право на відпочинок”; ст.46 вказує на те, що громадяни мають право на соціальний захист; Закони України „Про охорону праці”, „Про пожежну безпеку”, „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, „Про охорону здоров’я”, „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, „Про колективні договори і угоди” і ін..

Кодекс законів про працю(КЗпП) − розділ ХІ, статті „Трудовий договір”, „Робочий час”, „Час відпочинку”, „Професійні спілки”, „Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю”.

Вищевказані документи являються загальними Законами України, що визначають основні положення з охорони праці.

Крім законодавчих документів, правові відносини регулюються спеціальними підзаконними нормативними актами, які наведені у „Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці” (1995р.). Реєстр включає в себе понад 2000 нормативних актів, 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) та близько 40 державних стандартів України (ДСТУ).

Спеціальні нормативно-правові акти з охорони праці – це державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, будівельні норми та правила, Санітарні норми, Норми радіаційної безпеки, Правила безпеки при використанні газів, Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і інші.

Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці», дія якого поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності (додаток).

Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Нормативно – правові акти з охорони праці

Крім законодавчих документів України, правові відносини у сфері охорони праці регулюється нормативно – правовими актами з охорони праці.

Нормативно – правові акти з охорони праці – це правила, норми, положення, стандарти, постанови та інші документи, обов’язкові для виконання

До найважливіших нормативно – правових актів із питань хорони праці відносять державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).

Залежно від сфери дії ДНАОП можуть бути міжгалузевими або галузевими.

Міжгалузевий ДНАОП – це ДНАОП загально - державного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від їх галузевої належності та форм власності.

Галузевий ДНАОП – це ДНАОП, дія якого поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що належать до певної галузі.

На основі ДНАОП роботодавці або уповноважені ними органи розробляють і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти, що діють у межах підприємства, установи, організації. Відповідно до ДНАОП 0.00-8.03-93 „Порядок розробки і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємствах” наведемо деякі основні нормативні акти:

- Положення про службу охорони праці підприємства;

- Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці;

- Положення про організацію і проведення первинного та вторинних інструктажів, а також пожежно - технічного мінімуму;

- Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників;

- Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань вищі особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.

Роботодавець (ст.13) зобов’язаний створити на робочому місці в належному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охорони праці (СУОП), а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб з охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє і реалізує комплексні заходи для підвищення рівня охорони праці;

- впроваджує прогресивні технології, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, установи, організації;

- здійснює контроль за додержанням працівником виконання робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- вживає термінові заходи для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення аварій та нещасних випадків.

Дія Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (ст.2) поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності. Згідно зі ст.10 для страхування на виробництві не потрібно згоди працівника, страхування здійснюється в безособовій формі. Усі застраховані є членами фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Страхові виплати (ст.28) складаються із страхової виплати: втраченого заробітку; одноразової допомоги потерпілому; пенсії по інвалідності; пенсії у зв’язку з втратою годувальника; дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; на медичну та соціальну допомогу; за моральну шкоду (за наявності фонду).

Фінансування фонду здійснюється за рахунок: внесків роботодавців; капіталізованих платежів; прибутку; штрафів; добровільних внесків.

Міжнародні нормативно – правові акти про охорону праці

Міжнародна організація праці (МОП) – одна з найдавніших міжурядових організацій. Була створена у 1919 р. Штаб - квартира МОП – Міжнародне бюро праці (МБП) – розташована у Женеві (Швейцарія).

Головна мета МОП, згідно з її Статутом, - це сприяння встановленого загального і міцного миру на основі соціальної справедливості, поліпшення умов праці та життя працівників усіх країн.

МОП має тристоронню структуру. В її діяльності на рівних засадах беруть участь представники урядів, організацій працівників і роботодавців усіх країн - членів МОП.

МОП прийняла 181 конвенцію і 188 рекомендацій з різних соціально – трудових проблем. Україна ретифікувала 50 конвенцій МОП, серед яких – найважливіші нормативні акти, що стосуються основоположних прав людини.

За останні роки МОП ухвалила низку важливих міжнародно – правових документів, спрямованих на захист працівників від професійних ризиків.

У статті 4 Конвенції 155 вказується, що в кожній країні, яка є членом МОП, повинна бути розроблена національна політика щодо охорони праці з метою попередження нещасних випадків і пошкодження здоров’я під час праці, усунення можливих причин небезпек шляхом проведення організаційно – технічних заходів, професійної підготовки працівників.

МОП надає консультації і технічну допомогу у питаннях, пов’язаних із трудовою та соціальною політикою. Допомога надається у межах програми технічного співробітництва ООН.

Питання для контролю та самоконтролю

1. Назвати статті Конституції України, які стосуються питань охорони праці. Пояснити їх.

2. Які загальні документи визначають основні положення з охорони праці?

3. Назвати спеціальні нормативно – правові акти.

4. Яким нормативно – правовими актами регулюють правові відносини? Дати визначення ДНАОП.

5. Привести приклади документів, які можуть розробляти і затверджувати роботодавці або уповноважені ними органи.

6. Коли прийнятий Закон України „Про охорону праці”, на кого поширюється його дія, що він визначає, регулює та встановлює?

7. На яких принципах базується державна політика в галузі охорони праці?

8. Які гарантії прав громадян на охорону праці передбачено статтями Закону України „Про охорону праці”?

9. Назвати основні нормативні акти установ, організацій, підприємств.

Пояснити ст.13 Закону України „Про охорону праці”. Що таке СУОП?

10. Як здійснюється державний нагляд і громадянський контроль за охороною праці?

11. До яких видів відповідальності притягуються винні у порушенні законодавства про охорону праці згідно із статтями Закону України „Про охорону праці”?

12. Пояснити ст. 2, 10, 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

13. Що Ви знаєте про міжнародну організацію праці (МОП)?