Порядок виконання роботи. І. Вивчити будову і принцип роботи приладів.

І. Вивчити будову і принцип роботи приладів.

Термограф М-16А (рис.6.1) призначений для реєстрації в часі зміни температури навколишнього повітря в межах від - 35° до + 45°С. Принцип роботи приладу заснований на властивості біметалічної пластини змінювати радіус згину із зміною температури повітря.

Рис. 6.1 Механізм термографа:

1 - біметалічна пластинка, 2 - установчий гвинт, 3 - кронштейн, 4 - корпус, 5 - барабан, 6 - плата, 7 - стрілка з пером, 8 - стрілка, 9 - основний кронштейн, 10 - ключ, 11 - тяга, 12 - регулятор, 13 - важіль, 14 - вісь, 15 - коромисло, 16 - затискач, 17 - відмітчик часу.

Всередині барабану (5) розміщений годинниковий механізм, який обертається разом із ним довкола центральної осі, нерухомо закріпленої на платі (6) приладу. На барабані кріпиться паперова діаграмна стрічка за допомогою затискача 16.

Прилад обладнаний відмітчиком часу (17), який дає можливість за допомогою пера стрілки робити відмітки часу спостережень на діаграмній стрічці, не відкриваючи корпусу приладу. За допомогою установочного гвинта (2) забезпечується переміщення пера стрілки по всій висоті барабану. Годинниковий механізм заводиться ключем (10).

Гігрометр М-68 призначений для безпосереднього визначення відносної вологості повітря за шкалою приладу. Принцип роботи приладу заснований на здатності обезжиреного людського волосся скорочуватися в сухому і видовжуватися у вологому повітрі.

Гігрограф М-21А (рис.6.2) призначений для вимірювання і реєстрації відносної вологості повітря в часі в діапазоні від 30 до 100% при температурі повітря від -35° до +45°С. Принцип роботи гігрографа заснований на властивості обезжиреного жіночого волосся змінювати свою довжину із зміною відносної вологості повітря.

Пучок волосся за допомогою крючка з’єднаний з віссю. Циліндрична противага (4) втримує пучок волосся в натягнутому стані. Кінці пучка волосся закріплені в спеціальні втулки (6), а втулки закріплені в кронштейн (5). Всередині барабана є годинниковий механізм, який заводиться ключем (2). На барабані кріпиться спеціальна паперова стрічка, на якій відмітчик робить відмітки відносної вологості повітря.

Рис. 6.2. Механізм гігрографа

1 - барабан, 2 - ключ, 3 - передаточний механізм, 4 - противага, 5 - кронштейн, 6 - втулка, 7 - пучок волосся, 8 - гвинт, 9 - тяга, 10 - плата, 11 - стрілка з пером.

Установка пера стрілки здійснюється за допомогою гвинта (8). Всі вузли механізму приладу змонтовані на платі (10).

Психометр аспіраційний МВ-4М (рис.6.3) використовується для визначення відносної вологості і температури повітря. Діапазон вимірювання відносної вологості повітря при температурі від +5°С до +40°С становить від 10 до 100%; температури від -25°С до 50°С. Ціна поділки шкали термометрів становить 0, 2⁰С. Психрометр складається із двох однакових ртутних термометрів (4, 6), які закріплені в термоутримувачі. Термоутримувач складається із трубки захисту (1), аспіраційної трубки і термозахисту (5). Резервуари термометрів знаходяться трубках захисту, між ними є повітряний зазор. Трубки захисту з’єднані аспіраційною чашкою (2) з повітропроводом (3), зверху якого закріплена аспіраційна головка (7). В головці розміщений вентилятор і механізм, який заводиться ключем.

Рис. 6.3. Психрометр аспіраційний

1 - трубки захисту (2), 2 - аспіраційна чашка, 3 - повітропровід, 4 - термометр змочений, 5 - термозахист, 6 - термометр сухий, 7 - аспіраційна головка.

Барометр-анероїд БР-52 використовується для вимірювання атмосферного тиску в межах від 960 до 1040 гПа (720-780 мм.рт.ст.). Барометр включає в себе механізм, який складається із анероїдних коробок, шкали і двох стрілок (показуючої і фіксуючої). В верхній частині корпусу є гвинт, що слугує для встановлення стрілки на відмітку шкали відповідно до даного атмосферного тиску. Шкала приладу відградуйована в паскалях (Па) і мм.рт.ст. Конструкція барометру передбачає його експлуатацію в настінному варіанті.

Барограф М-22А (рис.6.4) призначений для безперервної реєстрації зміни атмосферного тиску в наземних умовах в межах від 780 до 1060 гПа при температурі повітря від -10°С до +45°С. Принцип роботи приладу заснований на властивості анероїдних коробок реагувати на зміну атмосферного тиску із зміною своїх геометричних розмірів по висоті за рахунок деформації мембран. Деформація мембран анероїдних коробок (4), яка відбувається із зміною атмосферного тиску, за допомогою системи важелів з вісями і тяги (5) переміщує стрілку з пером (2) по діаграмній стрічці. Стрічка за допомогою затискача кріпиться на барабані годинникового механізму (1). Комплект анероїдних коробок закріплений на вільному кінці консольно закріпленої біметалічної пластини температурного; компенсатора, який змонтований на основній платі (5). Годинниковий механізм заводиться ключем (7).

Рис 6.4 Механізм барографа

1 - барабан, 2 - стрілка з пером, 3 - плата, 4 - анероїдна коробка, 5 - тяга, 6 - установочний гвинт, 7 - ключ, 8 - тяга

Баротермогігрометр БМ-2 призначений для вимірювання тиску, температури і відносної вологості повітря. Шкала атмосферного тиску відградуйована в гектопаскалях (гПа) і мм. рт. ст.

Анемометри (крильчатий АСО-3, чашковий МС-13) призначені для вимірювання швидкості руху повітря відповідно в межах 0, 3-5 і 1, 0 - 20, 0 м/с.

Анемометр АСО-3 (рис.6.5) складається із колеса з алюмінієвими крилами, розташованими під кутом 45° до площини, перпендикулярній осі колеса. Це крильчатка (1). Вона насаджена на трубчату вісь (2), натяг якої здійснюється пружиною. На кінці трубчатої осі закріплений черв'як, який передає обертання вітроприйомника зубчатому редуктору лічильного механізму (3), а редуктор – трьом показуючим стрілкам. За допомогою аретира (4) лічильний механізм може вмикатися і вимикатися.

Вітроприймачем анемометра МС-13 (рис.6.6) являється 4-х чашкова вертушка (1), насаджена на вісь, на нижньому кінці якої нарізаний черв'як. Він зв'язаний з редуктором, який передає рух трьом показуючим стрілкам. Циферблат в цьому анемометрі, як і в анемометрі АСО-3, має три шкали: шкалу одиниць, сотень і тисяч. Відповідно є стрілки шкали одиниць (2), сотень (3) і тисяч (4). Вмикання і вимикання механізму здійснюється аретиром (5).

II Засвоїти методики проведення експериментів, виміряти і знайти параметри метеорологічних умов

Температура повітря. Термометри підвісити в різних місцях приміщення на 8-10 хвилин на висоті приблизно 1, 5 м від підлоги. Зняті показники записати в табл.6.1. Використовуючи термограф, визначити температуру повітря. Для цього термограф поставити таким чином, щоб прямі сонячні промені не попадати на нього. Легким натиском на кнопку відмітчика часу (17) зробити відмітку часу. Завести годинниковий механізм обертанням ключа (10) в напрямку, вказаному на барабані. Діаграмна стрічка, яка закріплена на барабані, розділена по вертикалі горизонтальними паралельними лініями з ціною поділки 1°С, а по горизонталі – вертикальними дугоподібними лініями з ціною поділки, яка відповідає 15 хв часу обертання барабана. Через 12-15 хвилин зробити розшифровку одержаних значень і записати їх в табл.6.1.

Відносна вологість повітря. Використовуючи гігрометр і баротермогігрометр, безпосередньо по шкалі приладів значити відносну вологість повітря (%) і дані записати в табл.6.1.

Користуючись гігрографом, визначити відносну вологість повітря. Гігрограф поставити так, щоб прямі сонячні промені не попадали на нього. За допомогою установочного гвинта зробити установку пера стрілки на необхідну поділку діаграмної стрічки, ключем (2) завести годинниковий механізм. При збільшенні відносної вологості повітря пучок волосся подовжується і стрілка з пером переміщується вверх, а при зменшенні – опускається вниз. Зняти покази вологості повітря з діаграмної стрічки і значення записати в табл.6.1.

Використовуючи аспіраційний психрометр, визначити температури за обома термометрами. Для цього зняти патрубок з правого термометра (4). Резервуар термометра обернути батистом в один шар так, щоб краї батисту трохи заходили один на другий. Зав'язати батист ниткою. Відрізати залишки батисту і нитки, поставити патрубок на місце. Підвісити психрометр так, щоб резервуари термометрів знаходились на висоті 1, 5 м від підлоги. Потім намочити батист на резервуарі термометра (4) дистильованою водою з піпетки за 4 хв до початку спостережень. Завести вентилятор ключем. Через 4 хв, після пуску вентилятора зробити відлік температур за термометрами (4, 6), значення їх записати в табл.6.1.

Знаючи покази обох термометрів, за психрометричною таблицею (табл.1, л. р. №1 додаток) і за психрометричним графіком (рис.1, л. р. №1 додаток) знайти відносну вологість повітря. За вертикальними лініями графіка відмітити покази сухого термометра, за похиленими – покази змоченого термометра. На перетині цих ліній знайти відносну вологість повітря. Одержані результати записати в табл.6.1.

Атмосферний тиск. За барометром-анероїдом і баротермогігрометром по показуючій стрілці зняти покази тиску в Па, мм. рт. ст. і записати їх в табл.6.1. Використовуючи барограф визначити атмосферний тиск. Для цього прилад встановити так, щоб сонячні промені не попадали на нього. Завести годинниковий механізм задопомогою ключа (7) в напрямку, вказаному по барабані (1). Діаграмна стрічка, яка накладається на барабан розділена по вертикалі горизонтальними паралельними лініями за ціною поділки, яка відповідає 1 гПа тиску, а по горизонталі - вертикальними дугоподібними лініями з ціною поділки, яка відповідає 15 хв, часу обертання барабана для добових і 2 год. – для тижневих приладів. Одержане значення тиску записати в табл.6.1.

Швидкість руху повітря. При включених анемометрах (АСО-3, МС-13) зняти початкові покази по трьох шкалах: одиниць, сотень і тисяч. Встановити анемометри в місці виміру швидкості руху повітря. Через 10-15 сек. одночасно включити анемометри і секундомір. Анемометри тримати в повітряному потоці 1-2 хв. Потім одночасно виключити анемометри і секундомір, записати покази лічильника по шкалах. Знайти число поділок, яке відповідає 1 сек. За графіками (рис.2, рис.3, л. р. № 1, додаток) знайти значення швидкості руху повітря (м/с) і записати в табл.6.1.

Із таблиці результатів досліджень метеорологічних умов визначити показники параметрів за самими точними приладами, записати їх як прийняті значення для даної категорії роботи і періоду року за ГОСТ 12.1.005-88 (табл.1, додаток) і зробити відповідний висновок.

Висновок: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Питання для контролю та самоконтролю

1. Дати визначення мікроклімату виробничих приміщень.

2. Пояснити як параметри мікроклімату впливають на організм людини і її працездатність?

3. Пояснити причини перегріву і переохолодження організму.

4. Що таке терморегуляція організму людини і як вона здійснюється в процесі її трудової діяльності?

5. Пояснити поняття вологість повітря і дати визначення абсолютної, максимальної і відносної вологості повітря.

6. Пояснити поняття “атмосферний тиск” і “нормальний атмосферний тиск”.

7. Від чого залежить нормування параметрів мікроклімату в приміщенні?

8. Які види категорій робіт Ви знаєте? Пояснити їх.

9. Дати визначення теплого і холодного періодів року.

10. Дати визначення оптимальних і допустимих параметрів мікроклімату.

11. Якими профілактичними міроприємствами регулюють і підтримують необхідні параметри мікроклімату в приміщеннях?