Гарантії діяльності народних депутатів України

Чинне законодавство України не тільки надає народним депутатам

широкі повноваження, але й встановлює систему гарантій депутатської

діяльності. Верховна Рада України, державні органи, підприємства,

установи і організації, незалежно від форм власності і підпорядкуван-

ня, забезпечують умови для виконання депутатських повноважень, а

об’єднання громадян та їх органи сприяють їм у цьому. Систему гарантій

депутатської діяльності становлять правові (юридичні), організаційні,

інформаційні та соціально-економічні гарантії.

Найважливішою правовою гарантією є непорушність депутатських

повноважень. Ніхто не має права обмежувати повноваження народно-

го депутата, крім випадків, передбачених Конституцією, Законом

«Про статус народного депутата України» та іншими законами Укра-

їни. Повноваження народного депутата та його конституційні права і

свободи не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного чи надзви-

чайного стану.

Суттєве значення для забезпечення захисту народного депутата від

переслідувань, пов’язаних з його політичною діяльністю, є депутатська

недоторканність, основу якої становить конституційне право кожної

людини на свободу та особисту недоторканність (ст. 29 Конституції). Ця

конституційна норма поширюється і на депутата, але як повноважний

представник народу він має додаткові права.

Стаття 80 Конституції закріплює, що народним депутатам України

гарантується депутатська недоторканність. Це означає, що вони не мо-

жуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до криміналь-

ної відповідальності, затримані чи заарештовані. У Рішенні від 27 жовт-

ня 1999 року № 9-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що де-

путатська недоторканність поширюється на народного депутата з

моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої

комісії і до моменту припинення його повноважень¹.

За чинним законодавством огляд, обшук, затримання, огляд особи-

стих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення

депутата, порушення таємниці кореспонденції, прослуховування теле-

фонних переговорів та застосування інших заходів, що обмежують права

і свободи народного депутата, допускаються лише в разі, коли Верхов-

на Рада надала згоду на притягнення його до кримінальної відповідаль-

ності, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

¹ Офіційний вісник України. – 1999. – № 44. – Ст. 2193.

Мотивоване рішення Верховної Ради України за поданням Гене-

рального прокурора України щодо одержання згоди на притягнення

народного депутата до кримінальної відповідальності чи арешт прий-

мається двома третіми депутатів від загального складу парламенту.

У створенні належних умов для плідної праці народних депутатів

важлива роль відводиться організаційним гарантіям, до яких належать

права депутата на забезпечення окремим технічно обладнаним кабіне-

том у парламенті і виборчому окрузі, на забезпечення безпеки депутата

та членів його сім’ї силами Управління державної охорони, користуван-

ня послугами помічників-консультантів, на транспортне забезпечення,

користування урядовим та іншими видами зв’язку.

Народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-кон-

сультанта, правовий статус і умови діяльності яких визначаються Зако-

ном «Про статус народного депутата України», іншими законами, а та-

кож Положенням про помічника-консультанта народного депутата

України.

Чинне законодавство передбачає й низку інформаційних гарантій

діяльності народних депутатів України. Зокрема, народний депутат має

право виступу з питань його депутатської діяльності не рідше одного

разу в місяць у друкованих засобах масової інформації, на радіо (до де-

сяти хвилин на місяць) та телебаченні (до двадцяти хвилин на місяць),

безкоштовно, засновником (співзасновником) яких є органи державної

влади, організації або установи, що фінансуються повністю або частково

за рахунок коштів Державного бюджету. Гарантією ефективного здійс-

нення повноважень народним депутатом є також можливість одержан-

ня ним необхідних інформаційних матеріалів, консультацій спеціа-

лістів, використання технічних засобів.

Значну групу становлять соціально'економічні гарантії діяльності

народних депутатів. До них належать, насамперед, право депутата на

фінансове, медичне та соціально-побутове забезпечення, на забезпечен-

ня житловими приміщеннями. Окрему підгрупу становлять гарантії тру-

дових прав народних депутатів. Зокрема, час роботи народного депута-

та в парламенті зараховується до стажу державної служби, до загально-

го і безперервного стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю. Після

закінчення строку його повноважень надається попередня робота (по-

сада), а в разі неможливості цього — він зараховується до резерву кадрів

Головного управління державної служби України. Народному депутату

надається щорічна оплачувана відпустка в міжсесійний період три-

валістю сорок п’ять календарних днів з виплатою матеріальної допомоги

на оздоровлення в розмірі подвійної місячної заробітної плати.

У питаннях матеріального і соціально-побутового забезпечення

народний депутат прирівнюється до членів уряду. Він безкоштовно

забезпечується медичним обслуговуванням та путівками для санатор-

но-курортного лікування. Життя і здоров’я народного депутата

підлягають обов’язковому державному страхуванню за рахунок

коштів Верховної Ради України на суму десятирічного грошового

утримання депутата.

При досягненні встановленого законом пенсійного віку за наявності

трудового стажу для чоловіків — не менше двадцяти п’яти років, для

жінок — не менше двадцяти років, а також у разі визнання інвалідом

І або ІІ групи народному депутату призначається пенсія в розмірі

вісімдесяти відсотків місячної заробітної плати працюючого народно-

го депутата на момент призначення пенсії.