Основні властивості уваги

Усталеність уваги - це здатність людини на протязі тривалого часу зберігати стан уваги на будь-якому об'єкті, предметі чи явищі дійсності.

Зосередженість уваги - це ступінь концентрації уваги на одних предметах при одночасному ігноруванні іншими.

Переключення уваги - це переведення уваги з одного об'єкту на інший, з одного виду діяльності на іншу.

Розподіл уваги - це здатність людини паралельно виконувати декілька різноманітних дій. Рівень розподілу уваги залежить від освоєння людиною діяльності, автоматизації дій.

Обсяг уваги - це кількість інформації, що одночасно зберігається в зоні підвищеної уваги людини. Якщо сприймається новий матеріал, свідомість воїна одночасно усвідомлює не більше одного об'єкта. Коли увагу спрямовано на знайомі речі, він може одночасно утримувати в пам'яті кілька предметів. Як правило, у природних умовах свідомість воїна відображає 7±2 предмети.

Основні види уваги:

Мимовільна увага виникає ненавмисно під впливом зовнішніх подразників і не вимагає вольових зусиль. Триває доти поки діє зовнішній подразник.

Довільна (навмисна) увага виникає і розвивається в результаті вольового зусилля і напруги людини і відрізняється цілеспрямованістю, організованістю, підвищеною стійкістю.

Післядовільна увага виникає із довільної. Спочатку людина змушує себе зусиллям волі зосередитись на чомусь. А потім вже увага концентрується на предметі діяльності сама собою.

Основні прийоми керування увагою воїнів у процесі бойової та гуманітарної підготовки, формування уваги та уважності:

а) чітка постановка мети певного заняття і визначення його завдань;

б) створення чіткого уявлення про кінцевий результат;

в) організація навчального матеріалу (його структуризацію, добір яскравих прикладів тощо);

г) використання технічних засобів навчання;

д) організація діяльності воїнів на занятті (темп, ритм, зміна видів діяльності тощо);

е) організація діяльності офіцера як педагога (методи педагогічного впливу, виразність мови офіцера та ін.);

є) застосування прийомів, що активізують увагу солдатів;

ж) формування у бійців навичок і умінь оптимальної навчально-пізнавальної діяльності;

з) формування мотивації військової служби, розвиток стійкого інтересу до обраної військової спеціальності.

Уявлення - це відтворений образ предметів реального світу. Джерелом уявлень завжди є об’єктивна дійсність.

Уявлення - це суб'єктивні образи конкретних предметів або явищ, які раніше впливали на органи відчуттів, але у цей момент безпосередньо не сприймаються. Завдяки уявленням, людина більш ефективно використовує раніше придбаний досвід, який зберігається у вигляді образів.

Розрізняють такі види уявлень як: зорові, слухові, нюхові, дотикові й рухові (кінестезичні) уявлення.

У кожної людини звичайно розвинуті всі види уявлення, але є люди, в яких переважає той або інший вид уявлень. У художників найчастіше переважають зорові уявлення, в музикантів - слухові. В одних людей уявлення завжди яскраві й чіткі, в інших - розпливчасті й дуже неясні.

В діяльності воїнів різних спеціальностей велику роль грають один або декілька яких-небудь видів уявлень. Наприклад, в роботі радиста особливо важливе значення мають слухові уявлення, у сапера - рушійні; у воїна - радіолога - фізика - зорові. Чим повніше у воїна уявлення, що потребує його спеціальність, тим успішніше він виконує свої службові обов'язки.

Пам’яттю називається здатність людини зафіксовувати, зберігати і відтворювати інформацію, навички, уміння та досвід.

Пам’ять складається з трьох процесів: запам’ятовування інформації (фіксація), збереження інформації (ретенція) і відтворення інформації (репродукція). Ці процеси тісно пов'язані один з одним, і поділ їх до певної міри умовний.

Серед процесів пам'яті основне місце належить запам’ятовуванню. Якість і міцність запам'ятовування обумовлені:

1)інтересом до того, що запам'ятовується (для чого?);

2)установкою на час;

3)орієнтацією на міцність;

4)застосуванням спеціальних прийомів для запам’ятовування;

5)потребами і мотивами особистості;

6)психофізіологічним станом організму.