Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






З основ воєнної психології та педагогіки






ЕТАЛОННІ ВІДПОВІДІ


  1. Предмет, завдання та структура військової психології.

Військова психологія – це галузь прикладної психологічної науки, яка вивчає закономірності функціонування психіки воїна і психічних явищ військового колективу за умов військової діяльності та бою.

Основними предметами військової психології є психіка воїна, психологія військового колективу й психологія військової діяльності.

Військова психологія як наукова дисципліна має велике практичне значення в сучасних умовах і спрямована на розв'язання таких основних завдань:

– вивчення впливу військової діяльності на психіку воїнів і психологію військових колективів;

– складання наукової характеристики психологічних особливостей військової діяльності як в мирний, так і воєнний час;

– розкриття психологічних якостей, які необхідні воїну, в залежності від його військової спеціальності, і військовому колективу для успішних дій у сучасному бою;

– вивчення соціально-психологічних явищ у військовому колективі.

Вузловими розділами військової психології, які мають першочергове значення для практичної роботи офіцерів, а також для розвитку різних галузей цієї науки, є:

загальна військова психологія (методологічний і теоретичний її розділи);

психологія особистості військовослужбовця, яка розкриває закономірності його формування і розвитку як особистості;

психологія військового колективу, що вивчає динаміку його формування і закономірності цього процесу;

військово-соціальнапсихологія, яка досліджує особистість військовослужбовця в системі взаємин з товаришами по службі й вивчає соціально-психологічні явища в малих групах;

психологія військової діяльності, яка розкриває психологічні аспекти бойової та гуманітарної підготовки, бойової діяльності;

психологія військово-професійного відбору,

військово-інженерна психологія тощо.

 

  1. Поняття особистості в психології. Психологічна структура особистості воїна.

Однією з центральних проблем психології XXв. та поч. XXI ст. була і є проблема особистості.

При розгляді проблеми психологічна наука найчастіше використовує такі загальні поняття як: індивід, людина, індивідуальність, особистість.

Індивід - це одинична природна істота, представник виду Homo sapiens (людина розумна), носій індивідуальних своєрідних рис, властивих даній конкретній людині. Індивід– це біологічне визначення людини як представника виду. У цьому понятті зафіксовано факт належності до людського роду. Саме тому індивідом називають будь-яку людину з притаманними лише їй природними особливостями.

Людина – біосоціальна істота, наділена вищими психічними функціями, мисленням. мовою, яка здатна створювати знаряддя праці та використовувати їх за призначенням.

Індивідуальність – своєрідне поєднання індивідних властивостей людини, що відрізняє її від інших людей. Індивідуальність проявляється у здібностях людини, в домінуючих потребах, інтересах, схильностях, у рисах характеру, у світобаченні, системі знань, умінь та навичок, в індивідуальному стилі діяльності та поведінки, темпераменту.

Особистість – соціально обумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученням людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин. Вона виявляється і формується в процесі діяльності та спілкування.

Фактори формування особистості:

1. Біологічний. Сутність біологічного фактора полягає в тому, що він забезпечує генетичні передумови подальшого розвитку людини як соціальної істоти. Становлення людського організму відбувається за конкретною програмою, яка задана в його генотипі. Генотип визначає людський тип анатомо-фізіологічної структури організму, його морфологічних і фізіологічних ознак, будови нервової системи, статі, характеру дозрівання тощо. Генотип також визначає динамічні властивості нервових процесів людини. Але особистістю не народжуються, а стають в онтогенезі відносно пізно.

2. Соціальний. Тільки в суспільстві можливе формування особистості, за його межами це неможливо.Природні (анатомічні, фізіологічні й інші якості) та соціальні фактори утворюють єдність і не можуть протиставлятись одне одному.Біологічні передумови реалізуються тільки в суспільних умовах життя. Надбання суспільства не фіксуються і не передаються в генах. Вони засвоюються протягом життя через спілкування, виховання, активну діяльність, в процесі яких відбувається соціалізація індивіда.

Соціалізація – це процес засвоєння індивідом знань, соціального досвіду, норм і цінностей, включення його до системи соціальних зв'язків і взаємин, необхідних для його становлення і життєдіяльності в певному суспільстві.

3. Виховання.

4. Власна активна діяльність.

Найважливішими психологічними характеристиками особистості є її усталеність, цілісність і активність. Усталеність - це послідовність і прогнозованість поведінки особистості. Цілісність - це існування стійкого зв'язку і тісної взаємодії всіх сторін особистості. Активність - це прагнення особистості постійно розширювати сферу своєї діяльності, не тільки пристосовуючись до ситуації, але і змінюючи її.

 

Професор Костянтин Платонов запропонував динамічну функціональну психологічну структуру особистості. В її основі у властивостях особистості лежать критерії відношення соціального і біологічного, в її психологічній структурі він відокремив чотири ієрархічні підструктури.

Підструктура Елементи, що входять у підструктуру Відношення біологічного та соціального Види формування підструктур
1) спрямованість особистості переконання, світогляд, ідеали, інтерес, бажання, покликання біологічного дуже мало виховання
2) досвід особистості знання, навички, вміння, звички значно більше соціального навчання
3) особливості психічних процесів воля, почуття, уявлення, мислення, сприймання, емоції, пам'ять частіше більше соціального вправи
4) біопсихічні властивості темперамент, статеві, вікові, патологічні властивості соціального дуже мало тренування

 

Крім цих чотирьох підструктур, у структурі особистості він виокремлює дві загальні інтегративні підструктури: характер і здібності. Ці властивості створюють риси, які є не тільки складовою особливої підструктури, а й можуть компенсувати якийсь недолік у інших підструктурах.

Військові психологи Микола Феденко, Михайло Дьяченко основними компонентами психологічної структури особистості вважають: 1) психічні процеси; 2) психічні стани; 3) психічні властивості; 4) психічні утворення.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.