У етап Оцінка результатів медсестринських втручань та їх корекція

- виникнення нудоти та позивів до блювання

- припинення блювання

- нормалізація стільця

- покращання апетиту, нормалізація загального стану

- відсутність болів в животі

- корекція медсестринських втручань (при необхідності повторити промивання шлунка, кишок та ін.)

Профілактика

1. Дотримання правил виписки: декретовані після негативного баканалізу

2. Поліпшення (та контроль) сангігієнічного та санітарно-технічного стану підприємства харчової промисловості, об'єктів громадського харчування. Контроль за станом здоров'я працівників цих об'єктів (не допускаються до роботи особи з ангінами, гнійничковими та ін. інфекційними захворюваннями; обов'язковість бактеріологічного обстеження)

3. Ветеринарний нагляд за станом молочно-тваринницьких ферм, м'ясокомбінатів, ринків тощо, спостереження за тваринами (коровами, вівцями, козами).

4. Санітарний контроль за умовами та термінами спостерігання, транспортування та реалізації продуктів харчування.

5. Санітарно-освітня робота серед населення.

Сальмонельоз – гостра зоонозна, хвороба, з фекально-оральним механізмом зараження, яка спричиняється бактеріями роду Salmonella, характеризується переважним ураженням травного тракту, рідше тифоподібним або септичним перебігом.

Етіологія. Збудник належить до роду Salmonella, родини Enterobacteriaceae. Існує понад 2000 серотипів сальмонел, найпростіші S.tyrhimurium, S.enteritidis, S.panama, S.derby, S.agona. Це грамнегативні палички, рухливі, утворюють ентеротоксин, а при руйнуванні вивільняється ендотоксин. Досить стійкі у зовнішньому середовищі, особливо у м'ясних (до 2-6 міс), молочних продуктах (у молоці до 20 днів, у сирах до року), яйцях (від 3 до 9 міс), у грунті (до 18 міс), у фекаліях тварин (до 3 міс.), у воді (до 5 місяців), у кімнатному поросі тощо (часто не змінюючи смаку, зовнішнього вигляду продуктів.

Епідеміологія. Джерело збудника - свійські тварини (велика і мала рогата худоба, свині, собаки, коти та ін., птиця (кури, гуси, у яких інфікованість сальмонелами більш ніж 50 %, гризуни (до 40 %), дикі птахи (голуби, горобці, шпаки), риби, плазуни, а також додаткове джерело – людина (хворі носії).

Механізм зараження – фекально-оральний. Основний шлях передачі інфекції – аліментарний, а також контактно-побутовий, водний; передачі спричиняють мухи. Фактори передачі (найчастіше) – м'ясо птиці, м'ясні продукти (фарш, холодець, ковбаси, яйця, молочні продукти, салати, вінегрет, креми, риба, кондитерські вироби та інші продукти.

Сприйнятливість висока, існує можливість виникнення госпітальних спалахів (особливо у пологових, педіатричних та ін. відділеннях, де інфекція найчастіше передається через руки персоналу, постіль, предмети догляду, гігієни та санітарії, а також спалахів при порушенні санітарних правил на підприємствах і об'єктах громадського харчування).