Спостереження за вітром на висотах

4.13.1. Спостереження за вітром на висотах за допомогою куль-пілотів проводяться аеродромним метеорологічним органом у період польотів через кожні 3 години, а також за необхідності. За даними спостережень визначаються напрямок і швидкість вітру на висоті 100 м і на рівні аеродромного кола польотів.

За відсутності даних кулепілотних спостережень на аеродромі можуть використовуватися дані аерологічних станцій та кулепілотні спостереження інших метеорологічних органів, розташованих у радіусі до 10 км від аеродрому, а також дані про вітер, отримані з бортів повітряних суден.

4.13.2. Кулепілотні спостереження не проводяться при одній або декількох із зазначених нижче умов:

а) хмарність або вертикальна видимість нижче 150 м;

б) швидкість приземного вітру більше 15 м/с;

в) температура повітря нижче -30°С або вище +40°С;

г) спостерігаються опади в рідкій або змішаній фазі, що виключають можливість використання оптичного теодоліта;

д) при грозі на аеродромі.

4.13.3. Випуск куль - пілотів на аеродромі проводиться за узгодженням з органом ОПР.

4.13.4. При неможливості визначення характеристик вітру на висоті кола інструментальним засобом, аеродромні метеорологічні органи із синоптичною частиною забезпечують надання прогностичних даних.

4.14. Радіолокаційні спостереження

4.14.1. На аеродромах, обладнаних метеорологічними радіолокаторами (МРЛ), проводяться радіолокаційні спостереження за просторовим розподілом хмар, небезпечних конвективних явищ, зон опадів, їх переміщенням та еволюцією.

4.14.2. У період польотів радіолокаційні спостереження проводяться щогодини, в інший час - через три години. При виявленні у зоні заходження на посадку або набору висоти осередків із грозо-градонебезпечними купчасто-дощовими хмарами або інтенсивними зливовими опадами, спостереження у радіусі 100 км проводяться в режимі “Шторм” через 30 хв., а при автоматизованій обробці радіолокаційної інформації - через 10-15 хв.

4.14.3. Результати щогодинних спостережень оформляються у вигляді радіолокаційних карт, а положення осередків уточнюється за результатами спостережень, проведених між щогодинними термінами. Зазначена інформація включається, як додаткова, до місцевих регулярних і спеціальних зведень, а також до зведень, що передаються відкритим текстом, черговому синоптику і диспетчерам управління повітряним рухом. Інтерпретація та представлення даних на радіолокаційних картах проводяться відповідно до керівних документів з проведення спостережень та використання інформації МРЛ.

Порядок передачі даних МРЛ, форми та засоби доведення радіолокаційної метеоінформації до користувачів на конкретному аеродромі зазначаються в Інструкції з метеорологічного забезпечення польотів на аеродромі.

4.14.4. За наявності градових, грозових або сильних зливових осередків у радіусі 100 км від аеродрому у зведеннях, що передаються відкритим текстом, зазначаються такі дані:

а) характер осередку;

б) місце розташування осередку:

азимут (сектор);

відстань між пунктом розташування МРЛ та ближнім до нього краєм радіовідбиття;

напрямок переміщення осередку у румбах і швидкість у км/год;

тенденція зміни поля радіовідбиття (тільки при автоматизованих спостереженнях).

4.14.5. На аеродромах, не обладнаних МРЛ, може використовуватися інформація МРЛ, що розташовані на відстані до 50 км від аеродрому.

4.14.6. За наявності на аеродромі грозопеленгатора його дані можуть використовуватися для уточнення місця розташування грозових осередків. При грозовій діяльності, що очікується або спостерігається, грозопеленгатор повинен працювати в безупинному режимі. За наявності на аеродромі грозопеленгатора та МРЛ, дані грозопеленгатора наносяться на радіолокаційну карту.

4.14.7. Якщо в зоні огляду МРЛ не спостерігається радіовідбиття від потужної купчастої й купчасто-дощової хмарності і синоптична ситуація виключає можливість її утворення, радіолокаційні спостереження проводяться в синоптичні терміни і, додатково, за вказівкою синоптика.