Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.

Буття - це все те, що є, що існує. Філософське осмислення буття дається онтологією. Онтологія - це вчення про суще, про першооснови буття: система найзагальніших понять, за допомогою яких здійснюється осягнення дійсності. Філософствувати - це означає шукати цілісніть світу, перетворювати його в Універсум. Серед основних форм буття розрізняють: буття речей (тіл) і процесів; буття людини; буття духовного (ідеального); буття соціального, яке ділиться на буття індивідів і соціумів, спільнот.

Серед форм буття людини слід передусім визначити її предметно-практичну діяльність. Інша форма буття людини - практика соціальних перетворень. Людина є суспільною істотою, вона не може стати людиною поза соціальним оточенням, вижити в повній ізоляції від інших людей, без запозичення знань, знарядь праці. І третя форма буття людини - це її “самотворення”, самодіяльність.

Субстанция – объективная реальность; материя в единстве всех форм ее движения; нечто относительно устойчивое; то что существует само по себе, не зависит ни от чего другого.

Ідеалістичний монізм вважає субстанцію за ідеальну, духовну (Платон, Берклі) і матеріалістичний - навпаки, матеріальну (Демокріт, Бекон). Філософські уявлення про субстанцію як першоснову і сутність усіх речей, причини самої себе історично розвивался з отожнювання цієї субстанції з певними конкретними формами речовини, у подальшому через спроби розглянути її в деякій безструктурній першоречовині - до виникнення у давньогрецькій філософії уявлення про певні фізичні елементи, що мають особливі якості (атоми), комбінації яких визначають властивості усього сущого.

Матерія як філософська категорія визначає найбільш суттєві властивості реального буття світу - пізнаного і ще не пізнаного. Розрізняють такі структурні рівні матерії: неорганічний (мікро-, макро-, мегасвіти); органічний (організмений, підорганізмений, понадорганізмений); соціальний (особистість, родина, плем’я, народність, нація, клас, суспіьство, людство). Отже, поняття матерії проходить складний шлях розвитку, постійно уточнюється, поглиблюється, збагачується новими властивостями, відображає рівень розвитку пізнання людиною світу. Рух - це найважливіший атрибут матерії, спосіб її існування. Джерело руху- сама матерія. Простір і час - це філософські категорії, за допомогою яких позначаються основні форми існування матерії. Простір позначає координацію речей одної відносно іншої, час - тривалість і послідовність процесів. Найважливішим атрибутом матерії є також її нестворюваність та незнищуванність, а також здатність до саморуху та самоперетворювання.