Гроші та поштові марки

Портрет Тараса Шевченка зображено на банкноті номіналом 100 гривень та на золотій пам'ятній монеті номіналом 200 гривень.

Художня література

Проза

Серед прозових творів, присвячених життю і творчості Тараса Шевченка: повість про дитинство поета «В бур'янах» Степана Васильченка, повість Дмитра Красицького «Тарасові світанки»^[4], повісті «Дитинство Тараса», «Юність Тараса» та «Тарас — художник» — розповіді небожів поета — Петра Микитовича Шевченка та Якима Антоновича Красицького, про юність Шевченка розповідається у повісті М. Рубашова «Багряні тіні»^[5], відомий роман Оксани Іваненко «Тарасові шляхи»^[6] тощо.

Серед зарубіжних авторів про Шевченка писав Борис Вадецький (твори «Возвращение», «Акин Терези», «Полнозвучность»).

Поезія

Поетичні твори Шевченку присвячували Варнак Охрім («Вечір в пам'ять Т. Г. Шевченка», 1890, «На той світ. На вічну пам'ять Т. Шевченкові», 1891, «Таємний співець. Посвята Шевченковій пам'яті», 1897), Андріс Веян, Акрам Валєєв («Дорога», 1939) та інші.

Збірка поезій «Мандрівна брама» Олеся Доріченка розпочинається з вірша «Тарас Шевченко»: ^[7]

«…Він мусив буть, щоб душі нам прозрити…»

Кінематограф

За творами Тараса Шевченка поставлено такі фільми:

1911 — Катерина

1929 — Злива

1933 — Коліївщина

1935 — Прометей

1936 — Назар Стодоля

1953 — Назар Стодоля

1959 — Лілея

1964 — Наймичка

Образ Шевченка створено на екрані в кінокартинах:

1926 — Маленький Тарас

1926 — Тарас Шевченко

1951 — Тарас Шевченко

1964 — Сторінка життя

1964 — Сон

1992–1999 — Тарас Шевченко. Заповіт (кіносеріал)

1999 — Поет і княжна

2005 — Братство

Про поета знято й чимало документальних, науково-популярних і телевізійних стрічок:

1954 — Шевченко—художник

1959 — Імені великого Кобзаря

1960 — Думи Кобзаря

1961 — На Тарасовій горі

1962 — Шляхами Тараса (реж. Єлизаров О. К.)

1963 — Розповіді про Шевченка (реж. Пашкевич І. П.)

1965 — Тут жив Кобзар

1989 — Гілка вербова, гілка тернова

2001 — Мій Шевченко (проект Юрія Макарова)

2014 — Тарас Шевченко. Ідентифікація (реж. Сергій Проскурня); прем'єра запланована на 9 березня 2014 року^[8]

Актори, що втілили образ Шевченка на екрані:

Бучма Амвросій Максиміліанович

Бондарчук Сергій Федорович

Франько Дмитро Васильович

Миколайчук Іван Васильович

Денисенко Тарас Володимирович

Суржик Дмитро Анатолієвич

Багато кінематографістів удостоєні за ці роботи Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (М. Бєліков, О. Бійма, Ю. Іллєнко, Л. Кадочникова, О. Косінов, Т. Левчук, М. Мащенко, Л. Мужук, С. Параджанов, Л. Осика, В. Шкурін, М. Шудря та інші).

Театр

Поетичній творчості Тараса Шевченка притаманний глибокий внутрішній драматизм, тому його поеми були інсценовані ще за життя поета.

Поема «Катерина» лягла в основу оперети Г. і С. Карпенка (1860), мелодрами П. Свєнціцького (1862). Велику сценічну історію мають інсценізації Марка Кропивницького «Невольник» (1872) і «Титарівна» (1892), а також «Мати-наймичка» Тогобічного (1900), «Жертва» Барвінок (1900), «Катерина» Пухальського (1903).

У радянський час великою подією в театральному житті Україна була інсценізація Леся Курбаса вистави за поемою " Гайдамаки" у Театрі ім. Т. Шевченка (1920), театрі «Березіль» (1924). В Одеському театрі імені Жовтневої революції — поставлено В. Василько (1961). У 1964 Вінницький театрі ім. М. Садовського було показано прем'єру вистави «Марина» Зарудного за мотивами твору Шевченка, а у Миколаївському театрі — інсценування «Відьми» Андрієвич.

В ювілейні роки — 1939, 1961 і 1964 — був поставлено ряд п'єс, присвячених Тарасу Шевченку:

«Тарасова юність» Суходольського (1938, Кам'янець-Подільський театр),

«Доля поета» Головановського (1939, Театр ім. І. Франка),

«Тарас Шевченко» Костюка (1939, Чернігівський театр),

«Слово правди» Костюка (2-а частина тетралогії «Думи мої …», 1955, Київський ТЮГ),

«Петербурзька осінь» Ільченка (1954, Театр імені І. Франка),

«Пророк» Кочерги (напис. 1948, пост. 1961, Театр ім. І. Франка),

«Серце поета» Левченко (1961, Волинський т-р),

«Зустріч» Михася (1964, Сумський т-р ім. М. Щепкіна),

«Петербурзькі ночі» Малахова і Шкневського (1964, Одеський т-р ім. Жовтневої революції),

«Кайдани порвіте» Левченко (1966, Тернопільський театр).

На сцені образ Тараса Шевченка втілили:

Аралов Маулен Аралович — каракалпацький актор, п'єса «Бердах» (1952).

Опера

Першими операми за мотивами творчості Тараса Шевченка були «Катерина» Миколи Аркаса (1899, Москва, трупа М. Кропивницького), «Пан сотник» Козаченко (напис. 1902, поставлено 1911, Київський театр Миколи Садовського, 1912, Маріїнський театр).

У 1940 на сцені Київського театру опери та балету ім. Шевченка були показані: опера «Шевченко» і балет «Лілея» Данькевича. У 1944 там же відбулася прем'єра опери «Наймичка» Вериківського. У 1960 в Харківському театрі опери та балету ім. М. В. Лисенка поставлено оперу «Назар Стодоля» Данькевича, 1964 в Театрі опери та балету ім. Шевченка — опера «Тарас Шевченко» Майбороди.