Технологічний процес виготовлення пластмасової оснастки

При визначенні розмірів модельної оснастки з пластмас враховується усадка металу виливка і усадка самої пластмаси в процесі отвердіння

Об'ємна усадка епоксидних смол залежить від вмісту наповнювача і коливається в межах 0, 1...0, 6 %. Дрібні моделі (с середнім габаритним розміром до 250 мм) із застосуванням як наповнювач залізного порошку практично не мають усадки. Акрилові або поліефірні пластмаси мають об'ємну усадку від 0, 4 до 0, 6 %.

Пластмасові модельні комплекти виготовляють двох класів міцності: I - для масового і багатосерійного виробництва виливків; II - для серійного і дрібносерійного виробництва виливків. Залежно від класу міцності пластмасового модельного комплекту вибирають один із способів виготовлення: виливний або контактний.

Сутність виливного способу полягає в тому, що епоксидний состав заливають у заздалегідь виготовлену гіпсову форму. При контактному способі проводять пошарове формоутворення моделі, наносячи состав смоли щіткою по всій поверхні підготовленої гіпсової форми, покритої розділяючим составом (наприклад, технічним гліцерином). Армування моделей здійснюється склотканиною.

Для акрилових композицій застосовують також спосіб виготовлення модельних комплектів запресовуванням, що забезпечує I клас міцності.

У таблиці 7.5 наведені способи виготовлення пластмасових модельних комплектів залежно від обраного класу міцності і способу формування виливків.

Таблиця 7.5 – Способи виготовлення пластмасових модельних комплектів

Технологічний процес виготовлення литих моделей із пластмасових композицій холодного твердіння складається з операцій виготовлення промоделі, форми й самої моделі.

Промодель найчастіше виготовляють із дерева. Технологія одержання дерев'яної промоделі аналогічна процесу виготовлення звичайних дерев'яних моделей 3- го класу міцності. Розміри промоделі визначаються по кресленню пластмасової моделі з урахуванням припусків на механічну обробку, формувальних ухилів і сумарної усадки пластмаси і металу виливка. Промоделі простої конфігурації можна виготовляти з гіпсу. Великі гіпсові промоделі одержують з окремих частин, з'єднуючи кожну частину гіпсовим розчином.

Для виготовлення пластмасових моделей і стрижневих ящиків застосовують разові піщано-глинисті форми (для моделей великих розмірів) або напівпостійні гіпсові форми.

Моделі, які виготовлені з епоксидних композицій, після отвердіння піддаються термічній обробці разом з формою (витримка від 8 до 24 год.при температурі 30...50 ⁰С).

На підмодельних плитах пластмасові моделі закріплюють приклеюванням епоксидним клеєм або гвинтами.

Стрижневі ящики із пластмас виготовляють суцільнолитими (при серійності виготовлення не більше 1000 стрижнів) і комбінованими. В останніх із пластмаси виконується тільки внутрішня вставка до литого металевого корпуса. Металеві стрижневі ящики із пластмасовими вставками можна застосовувати в багатосерійному і масовому виробництвах. Стійкість їх досягає понад 30 тис. знімань.

Питання для самостійного пророблення

1) Перелічіть основні переваги і недоліки пластмасових модельних комплектів.

2) Який порядок виготовлення пластмасових модельних комплектів?

3) У яких випадках застосування пластмасових моделей недоцільно?

4) Залежно від яких параметрів вибирається типова конструкція пластмасової ливарної модели?

5) Як визначається товщина стінок пустотілих моделей і ящиків із пластмаси?

6) Залежно від чого вибирається спосіб виготовлення пластмассового модельного комплекту?

7) У чому сутність виливного способу виготовлення пластмасового модельного комплекту?

8) У чому сутність контактного способу виготовлення пластмасового модельного комплекту?