Дисковод

Дисковод - пристрій комп'ютера, що дозволяє здійснити читання або запис інформації на носії інформації. Основне призначення дисковода, в рамках концепції ієрархії пам'яті - організація довгострокової пам'яті. Основна характеристика дисковода - обсяг дискового простору (обсяг пам'яті), вимірюваний в байтах.Вважається що основний показник дисководів - їх швидкість (кількість обертів диска.Якщо є дисковод з високою швидкістю (52X), то потрібно особливо ретельно оглядати диски, що підтримують таку ж високу швидкість, на наявність тріщин в основі - пошкоджений диск може не витримати такого навантаження і зламатися, своїми осколками він розіб'є весь CD-ROM (швидкість обертання дуже висока). Дисковод, як і жорсткий диск, має механічний знос.

Відеока́ рта

Відеока́ рта (англ. video card, також графічна карта, графічний адаптер, графічний прискорювач) — пристрій, призначений для обробки, генерації зображень з подальшим їх виведенням на екран периферійного пристрою.

Відеокарта зазвичай є платою розширення (дискретна відеокарта) і вставляється у слот розширення, універсальний (PCI-Express, PCI, ISA, VLB, EISA, MCA) або спеціалізований (AGP), проте відеокарта може бути вбудованою (інтегрованою) у материнську плату (як у вигляді окремого елементу, так і в якості складової частини північного мосту чіпсету або центрального процесора).

Звукова́ пла́ та

Звукова́ пла́ та (також звукова карта, аудіоплата) (англ. sound card) — пристрій, що дозволяє працювати зі звуком на комп'ютері (виводити на акустичні системи та записувати в комп'ютер). За своїм призначенням вона дуже схожа на відеокарту. Відеокарта формує зображення і виводить його на монітор. Звукова карта формує звук і виводить його на акустичну систему. Тобто, так само як відеокарту називають графічний процесор, звукову карту можна називати звуковий процесор, так як вона повністю відповідає за звук. Вони бувають як вбудовані в материнську плату, так і окремі PCI - пристрої, набагато більше розповсюджені вбудовані в материнську плату звукові карти.

Мереже́ ва пла́ та

Мереже́ ва пла́ та, мережева карта, мережевий адаптер, Ethernet-адаптер, NIC (англ. network interface card) — периферійний пристрій, що дозволяє комп'ютеру взаємодіяти з іншими пристроями мережі. В наш час, особливо в персональних комп'ютерах мережеві плати досить часто інтегровані в материнські плати для зручності і здешевлення усього комп'ютера в цілому. Бувають зовнішні мережеві карти, які з'єднуються із системним блоком через USB-шнур, ще бувають окремі внутрішні мережеві карти, які вставляються в PCI гніздо на материнській платі. Але найпоширеніший вид - вбудовані в материнську плату. Найпростіше рішення - купити мережеву карту саме такого типу. Мережева карта має досить зрозуміле пристрій, вона складається з гнізда, в який вставляється мережевий кабель, і процесора, який запаковує, розпаковує, і управляє передачею пакетів даних між комп'ютерами.

Хороший варіант - вибрати материнську плату з вбудованою мережевою картою. Це набагато зручніше у всьому - драйвера материнської плати і драйвера мережевої карти будуть на одному диску, ви економите PCI гніздо або USB-вихід, і це набагато дешевше.

1.2 Визначення черговості виконання технологічних операцій створення комп’ютерних систем та мереж.

1. Розпакувати материнську плату

2. Уважно оглянути слот і процесор

3. Вставити процесор у сонет

Починаємо збірку комп'ютера, як завжди, з установки процесора на материнську плату.
Оскільки це процесор на Socket 1155, ми можемо не турбуватися про неприємності погнути ніжки. Все, що нам потрібно зробити, це поєднати 2 зазору по краях процесора з виступами гнізда на материнській платі. Ця операція зажадає від нас трохи уважності і кілька секунд часу.
Відкриваємо замок гнізда процесора і встановлюємо його на своє місце.
Після установки закриваємо кришку і фіксуємо її спеціальним важелем праворуч.

4. Нанести термопасту

Шар повинен бути рівномірним і тонким. Велика кількість термопасти тільки погіршить охолодження. Її завдання лише в тому, щоб заповнити мікро тріщини між процесором і кулером, так як їх поверхні відшліфовані неідеально.

5. Встановити радіатор

Потрібно рівномірно затягнути всі гвинти кріплення кулера, не допускаючи перекосів. Також не забуваємо підключити його до материнської плати. Для цього потрібно знайти 3 або 4 піновий роз'єм з написом " CPU FAN".
Якщо з попередніми пунктами не виникло жодних проблем, приступаємо до наступного кроку.

6. Установити оперативну пам'ять у слот

Це найпростіша операція на всьому етапі складання, все, що від нас вимагається, це розпакувати планку пам'яті і встановити її в слот на материнській плате.ля кріплення модуля пам'яті нам потрібно відщепнути два затиску по краях слота, поєднати зазор між контактами пам'яті з виступом на слоті і невеликим зусиллям втопити модуль в слот. Зручніше натискати на планку пам'яті по черзі по краях, при цьому, натискати потрібно до легкого клацання затиску.

7. Розпакувати корпус

8. Встановити материнську плату в корпус

Перед, тим як встановлювати материнську плату всередину корпусу, необхідно встановити заглушку на задню панель корпусу. Ця заглушка йде в комплекті з платой.Затем потрібно підготувати місця кріплення материнської плати, для цього потрібно вкрутити в корпус спеціальні болтики, на яких і буде кріпитися материнська плата. Отвори для кріплення болтів вже підготовлені виробником корпусу, нам залишається тільки прикинути, де саме їх потрібно вкручувати.

9. Зафіксувати плату

10. Вставити відеокарту

11. Установити жорсткий диск

12. Встановити оптичний привід

13. Установити блок живлення

14. Підключити до живлення всі компоненти

15. Підключіти периферію

1.3 Способи усунення несправностей, технологiя ремонту засобiв обчислювальної технiки та застосування технологiчного обладнання та iнструментiв

Усунення конфліктів, що виникають при використанні ресурсів:

Ресурси комп'ютера обмежені, а потреба в них воістину безмежна. Встановлюючи в комп'ютер нові плати адаптерів, ви істотно збільшуєте вірогідність виникнення між ними конфліктів. Якщо система не задовольняє специфікації Plug and Play, то вирішенням конфліктів доводиться займатися вручну.

Які ознаки конфліктів, пов'язаних з неправильним використанням ресурсів? Один з них - припинення роботи якого_або пристрої. Але можуть бути і інші:

􀂄 дані передаються з помилками;

􀂄 комп'ютер часто " зависає";

􀂄 звукова плата спотворює звук;

􀂄 миша не функціонує;

􀂄 на екрані несподівано з'являється " сміття";

􀂄 принтер друкує нісенітницю;

􀂄 гнучкий диск не піддається форматуванню;

􀂄 Windows 9х/Me при завантаженні перемикається в режим захисту від збоїв, а в Windows 2000/

XP може бути завантажена тільки остання працездатна конфігурація.

Диспетчер пристроїв в Windows 2000/XP відмічає конфліктуючі пристрої жовтою або червоною піктограмою. Це найшвидший спосіб виявлення конфліктів.

Нижче розглядаються деякі способи виявлення конфліктів і усунення їх причин.

Один із способів вирішення конфліктів полягає в їх запобіганні. Хочу предло_

жити декілька рад, які допоможуть уникнути багатьох проблем при формуванні але виття системи. Передусім, прагніть не використовувати пристрою ISA. За визначенням

вони не здатні спільно використовувати переривання, а це один з самі затребувані ресурсів. Замість ISA краще встановлювати плати PCI і AGP, що допускають спільне користування переривань і підтримувальні функцію управління перериваннями.

Крім того, плати необхідно встановлювати в певній послідовності (а не одночасно усе). Порядок установки плат дуже важливий, оскільки багато хто з них використовує вполне певні переривання, характерні для кожної марки або моделі плати. При

послідовній інсталяції плат програмне забезпечення пристроїв Plug and Play (PnP).

Усунення конфліктів, що виникають при використанні ресурсів 415 тільний спрощує рішення конфліктів IRQ, викликаних заданими за умовчанням конфигура_ циями різних плат.

При первинному завантаженні зібраної або модернізованої системи відразу ж сле_

дме звернути увагу на налаштування BIOS. Якщо операційна система, встановлена на вашому комп'ютері, підтримує пристрої Plug and Play, переконаєтеся в тому, що це знайшло віддзеркалення в налаштуваннях BIOS. Інакше (наприклад, для Windows NT і Windows

3.x) доведеться відключити підтримку PnP.

Для першого запуску я б порекомендував використовувати мінімальну конфігурацію системи, що включає тільки графічну плату, модулі пам'яті, жорсткий диск, дисководи гнучких дисків, CD_ROM або DVD. Подібна конфігурація дозволяє зменшити вірогідність виникнення системних конфліктів. Якщо до системної плати додається компакт-диск_диск з необхідними драйверами наборів мікросхем або інших вбудованих компонентів, то їх треба відразу завантажити або інсталювати. Перед установкою яких або інших плат або зовнішніх

пристроїв необхідно завершити конфігурацію усіх вже су_ ществующих компонентів системи.

Завершивши налаштування основної системи і успішно завантаживши операційну

систему з усіма " латками" і оновленнями, починайте встановлювати різні пристрої.

Шмагаючи док установки наступний: вимкнете комп'ютер, встановите потрібну плату, включите живлення, а після завантаження операційної системи інсталюйте необхідні драйвери і

Налаштуйте пристрій. Щоб повністю завершити конфігурацію, ймовірно, доведеться знову перезавантажити систему.

Комп'ютер не вмикається.

Подивіться на індикатор мережевого фільтру. А поступає на блок живлення системного блоку напруга 220 вольт? Поступає. Відкриваємо бічну кришку системного блоку. Знову натискаємо кнопку живлення. Нічого не подає ознак життя? Жоден вентилятор навіть не ворухнеться? Це означає, що вийшов з ладу блок живлення. А якщо ворухнулися вентилятори при натисненні кнопки живлення - означає коротке замикання, спрацьовує система захисту блоку живлення. В цьому випадку замкнути може що завгодно.

Немає зображення. Включите монітор, на лицьовій панелі світиться індикатор живлення. Не світиться? Несправний монітор. Ще одна перевірка. Відключите кабель, яким монітор підключений до системного блоку. Включите монітор. Якщо на екрані з'являється напис, що відсутній сигнал, то монітор справний. Несправність в системному блоці.

Усунення помилок пам'яті:

Усунути помилки пам'яті досить складно, оскільки не завжди вдається ідентифікувати проблему, що викликала їх. Найчастіше користувачі винять в усіх збоях програмне забезпечення, хоча насправді в усьому винна пам'ять. У цьому розділі мова піде про виявлення помилок пам'яті і способи їх усунення.

Для усунення помилок пам'яті необхідно мати під рукою декілька діагностичних

програм. Слід зазначити, що деякі помилки пам'яті можуть бути виявлені однією програмою

і залишитися невидимими для іншої. При включенні комп'ютера системна BIOS перевіряє пам'ять. В більшості випадків до комп'ютера додається компакт-диск, що містить спеціальні програми діагностики. Також на ринку можна зустріти безліч інших діагностичних утиліт, практично кожна з яких містить свої тести пам'яті.

При запуску комп'ютера тест POST не лише перевіряє пам'ять, але і обчислює її об'єм.

Потім цей об'єм пам'яті порівнюється із записаним в параметрах BIOS і у разі

несоответствия генерується повідомлення про помилку. При перевірці пам'яті тест POST записує в кожного з блоків пам'яті деякий шаблон, а потім прочитує його і звіряє з оригіналом.

При виявленні помилок виводиться відповідне повідомлення або генерується звуковий сигнал. Звуковий сигнал, як правило, використовується для індикації критичних

помилок в областях, важливих для виконання системних операцій. Якщо система може отримати

доступ до об'єму пам'яті, достатнього для запуску відеосистеми, замість звукового

сигналу дуде відображено повідомлення про помилку.

На тому, що додається до книги компакт-диск знаходиться детальний перелік звукових сигналів BIOS і кодів помилок, характерних для тієї або інший BIOS, у форматі PDF. Приміром, в більшості материнських плат Intel використовується Phoenix BIOS, яка

для індикації критичних помилок використовує декілька звукових кодів.

Якщо процедура POST не виявила помилок пам'яті, отже, причина виникнення помилок. Нерегулярні помилки частенько не виявляються POST, що справедливо і для інших апаратних дефектів. Ця процедура проводиться досить швидко і не претендме на ретельний аналіз. Тому для доскональної перевірки застосовується завантаження DOS, режим консолі

відновлення в Windows XP або діагностичний диск. Тести такого роду можуть у разі потреби проводитися протягом декількох днів для визначення не уловимого дефекту.

Тепер ознайомимося з процедурою перевірки і усунення помилок пам'яті.

1. Включите систему і простежите за виконанням процедури POST. Якщо цей тест завершується без помилок, отже, основні параметри пам'яті успішно перевірені.

При виявленні помилок перейдіть до виконання процедури локалізації дефектів.

2. Перезапустите систему і увійдіть до програми налаштування BIOS. Для цього під час виконання POST (але до початку процесу завантаження) натисніть клавішу < F2>.

Перевірте в параметрах BIOS, чи співпадає об'єм виявленої і встановленої пам'яті.

У тому випадку, якщо вичислений об'єм пам'яті не відповідає встановленому, зверніться до процедури локалізації дефектів.

3. У програмі налаштування BIOS відключите параметри кешування.

передставлено типове меню Advanced BIOS Features, в якому виділені параметри

кеш пам'яті. Збережете виконані зміни і завантажите комп'ютер з відформатованої

системної дискети, що містить вибрані діагностичні програми.

Якщо в комплект постачання комп'ютера входив компакт-диск з програмами

диагностики, можете скористатися ім. До того ж на ринку доступна безліч комерційнихпрограм діагностики, таких як PC Technician від Windsor Technologies, Norton System Works від Symantec і Doc Memory від SIMMTester.

4. Наслідуючи інструкції, що з'являються при виконанні діагностичної програми,

протестуйте основну і додаткову (XMS) пам'ять. Зазвичай в таких програмах існує пеціальний режим, що допускає безперервне циклічне виконання діагностичних процедур. Це дозволяє виявити періодичні помилки. При виявленні помилок пам'яті перейдіть до виконання процедури локалізации дефектів.

5. Відсутність помилок при виконанні POST або під час повнішого тестування

пам'яті говорить про її нормальне функціонування на апаратному рівні. Перезавантажите

комп'ютер і встановите попередні параметри пам'яті в налаштуваннях BIOS, зокрема включите параметр використання кеш пам'яті.

1.4Встановлення операційних систем та прикладних програм

Файли Windows 7 на установчому DVD або на створеній установочній флешці знаходяться в стислому (заархівованому) стані. В процесі установки відбувається їх розпаковування (розгортання) і перенесення на жорсткий диск або SSD комп'ютера. Програма, що здійснює розпаковування і перенесення, також знаходиться на установочному диску або флешці. Називається вона програмою установки Windows і левову частку роботи виконує самостійно. За великим рахунком, усе, що треба зробити користувачу для установки Windows 7 - зуміти запустити цю програму і по ходу установки відповісти на декілька її питань.