Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






День народження






 

Пролетять за днями дні.

Ми, веселі і смішні,

Підіймем бокали пурпурові.

 

Ллється радість, чути сміх.

Можна й чарку, це не гріх

Випити, щоб всі були здорові.

 

Любимо батьківський дім:

Тепло й затишно у нім.

Ми зібралися на іменини.

 

Принесли у цю оселю

Щире слово, сміх веселий.

Найріднішій на землі людині.

 

Вип’ємо за Вас до дна,

Хай хміліє голова.

А незгода покидає дім.

 

Хліб із сіллю на столі,

Мир і злагода в сім’ї

І в серці Вашім, нене, молодім.

 

8 червня 2001 р.

 

 

ГОРОБИНА КОМАНДА

 

Грали в м’яч горобці

Якось дивно – на ріці.

Не було такого поля,

Щоб розбігтися доволі,

 

Де б не скошена трава,

Де б не гралась дітвора,

Щоб було рівненько-гладко,

Бо ж в футболі все в порядку.

 

Воротар м’яча впіймав,

З ним шубовсть – і в воду впав.

Виліз мокрий на жердинку,

Замочив не тільки спинку.

 

Всі сміються: бідолаха

Необачний, він невдаха,

Через нього й м’яч промок.

Пролунав судді свисток.

 

Шум затих, всі розійшлися

І розмови полилися.

Грали в м’яч горобці

Трохи дивно – на ріці.

 

ЛИСИЧКА

 

Захворіла лисичка ангіною,

Не виходить до звірів у ліс.

Зайчик біг лісовою країною

Звістку Леву жахливу приніс.

 

А сорока цю звістку підхó пила,

Донеслася ця звістка до нас.

Вона хвора лежала і плакала,

Каже, що лиш мед врятує нас.

 

Щось із горла в животик мій капає,

Щось солоне таке і гірке

Чув ведмідь про сестрички біду

І приніс цілу бочку медку.

 

Утомився ведмідь, аж мокрий увесь:

Цілу нічку медок добував,

Але щирого, доброго слова

Від лисички він так й не почув.

 

Сів бідолаха, напився водички,

Позітхав, постогнав, почвалав.

Й більш ніколи до тої сестрички

Він ні жалю, ні туги не знав.

 

Червень 1996 р.

 


Людмила СОЛОД

 

Народилася 24 березня 1962 року в Дрогобичі, в багатодітній сім’ї. У 1979 році закінчила середню освіту в школі-інтернаті №2 міста Борислава, у 1981 році отримала диплом кравця верхнього одягу ПТУ №54 міста Дрогобича. У 1980 році вийшла заміж, виховала трьох дітей. Українка.

 

 

ТРУСКАВЕЦЬ

Мій любий Трускавець. О Трускавець –

Перлина Прикарпатської долини!

Довкруг лісами оповитий весь,

Людей лікує від давен донині.

 

Дзюркочуть джерела грайливо,

Нафтуся у бювети подається,

Курорт оберігається дбайливо,

Із краників бальзам цілющий ллється –

 

Цілющий порятунок для людей.

У скверах – сосна, і смерека, й туя,

Магнолія й китайська вишня є.

У Трускавці живу, свій світ творю я.

 

20.05.03

 


МОВА

Останні подихи зими –

Полегшено земля зітхає.

Від перших дотиків весни

Душа моя пісні співає.

 

В рядки вкладаються слова,

Строфа мелодію складає.

І мова, люба, дорога,

До мене щиро промовляє.

 

13.03.04

 

* * *

 

Час невпинно летить в далечінь,

Посріблив сивиною волос.

Під очима – осіння тінь.

Дозріває поезії колос.

 

Його Радо в добірний стіжок,

Я складаю, як мати, з любов’ю.

Порошить бездарності сніг-сніжок,

Розум живиться талант-травою.

 

День сказав: Готувати жнива –

Не німі уста вірші писали.

Правда душ від добра ожива,

Не шукаю у творчості слави.

 

Словники дарували зерно,

Воно рясно у серце впадає.

І, коли проростає воно,

Думи сонячним щемом проймає.

 

14.07.04


* * *

 

Розкажу, що в дитинстві чула

Про свій рід тобі розповім:

У родині нашій все було,

Тому діло і справа в тім –

 

Батько за маркітність[9] відсидів,

Хоч з війни прийшов інвалід,

Все ж насіння тут своє вивів,

Отаман козацький прадід.

 

Мама із шляхти польського дому,

Дідуся – убили куркуля.

Дерево із мішаного роду…

Бойківщино, я донька твоя!

 

14.09.04

 

 


МАМА

Так багато, рідна ненька, ніжних віршів

Хочеться лише для тебе написати.

Може, рід наш козацький не зміцнів?

За мою Батьківщину дякую, мати!

 

Утекла. Матуся, ти не остарбайтер,

Західна Вкраїна дівчину прикрила,

Поносив не по Дніпру життєвий катер,

А мені Галичина до болю мила.

 

Скільки за всі, лише твої, роки життя

Влад змінилося? Таку жінку не зламати,

Бачили в дітях, онуках своє майбуття.

Є в них Батьківщина, є Бабуся-Мати!

 

14.03.04

* * *

 

Людино! Боже твориво, живи!

Тобі відкрито, що є добре на світі,

Живи, твори та Бога не гніви,

Для тебе все – земля, і сонце, й квіти.

 

Любов Творця безмірна і без меж,

Як хочеться, хоч краплю, так любити.

У Біблії ти Бога пізнаєш

І вчишся за Його Законом жити.

 

29.09.02







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.