Які з наступних видів витрат беруться до уваги при прийнятті рішень щодо оптимального обсягу виробництва фірми?

1) середні змінні витрати;

2) бухгалтерські витрати;

3) граничні витрати;

4) середні постійні витрати.

92. Економічний прибуток:

1) має місце кожен раз, коли сукупний дохід перевищує сукупні витрати;

2) відсутній на конкурентному ринку в довгостроковому періоді;

3) еквівалентний бухгалтерському прибутку;

4) існує завжди, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам.

93. У довготерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:

1) завжди гарантовано має прибуток;

2) працює на рівні нульового прибутку;

3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

4) ніколи не несе збитків.

94. У короткотерміновому періоді фірма за досконалої конкуренції:

1) завжди працює на рівні нульового прибутку;

2) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

3) завжди гарантовано має прибуток;

4) ніколи не несе збитків.

95. Недосконала конкуренція має місце тоді, коли:

1) фірми вдаються до нечесних засобів боротьби;

2) фірми володіють ринковою владою;

3) фірми досягають згоди щодо розподілу ринку;

4) фірми не дотримуються принципу максимізації прибутку.

96. Сума збитків конкурентної фірми, що припиняє виробництво у короткостроковому періоді:

1) дорівнює постійним витратам;

2) дорівнює змінним витратам;

3) дорівнює нулю;

4) дорівнює сукупним витратам.

97. У будь-якій конкурентній галузі ціна рівноваги довгострокового періоду встановлюється на рівні:

1) мінімуму МС;

2) мінімуму АVС;

3) мінімуму АТС;

4) мінімуму АFС.

98. Монополіст, який максимізує прибуток, буде зменшувати ціну на свій продукт, якщо:

1) АТС зростає;

2) витрати на рекламу зростають;

3) граничний доход дорівнює середнім змінним витратам;

4) граничний доход вище граничних витрат.

99. Цінова дискримінація - це:

1) різниця в оплаті праці за національністю чи статтю;

2) експлуатація трудящих шляхом встановлення високих цін на товари широкого вжитку;

3) продаж за різними цінами однієї і тієї ж продукції різним покупцям;

4) підвищення ціни на товари більш високої якості.

100. Весь надлишок споживача присвоює фірма, яка:

1) має монопольну владу;

2) максимізує різницю між граничним доходом і граничними витратами;

3) здійснює повну цінову дискримінацію;

4) сегментує ринок.

101. Реалізація ринкової влади в умовах монополії означає, що:

1) монополіст не враховує особливостей попиту;

2) монополіст призначає максимально високі ціни;

3) монополісту гарантований високий прибуток;

4) ціна більше ніж граничний дохід.

102. На відміну від конкурентної фірми монополіст:

1) може впливати на ціну свого продукту;

2) отримує максимальний прибуток лише тоді, коли граничний дохід дорівнює граничним витратам;

3) має абсолютно еластичний попит на свою продукцію;

4) має незмінний граничний дохід.

103. Монополія є неефективною з позицій суспільства, оскільки:

1) ціна за монополії вище, ніж на досконало-конкурентному ринку;

2) обсяги виробництва за монополії вище, ніж на досконало конкурентному ринку;

3) граничні витрати перевищують середні витрати;

4) граничний дохід перевищує граничні витрати.

104. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то, зменшуючи ціну, фірма:

1) скоротить свій дохід;

2) збільшить свій дохід;

3) збільшить загальний виторг;

4) правильної відповіді немає.

105. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то зменшуючи ціну, фірма:

1) збільшить свій дохід;

2) скоротить свій дохід;

3) скоротить загальний виторг;

4) правильної відповіді немає.

106. Якщо попит на товар фірми-монополіста нееластичний, то збільшуючи ціну, фірма:

1) скоротить свій дохід;

2) збільшить свій дохід;

3) скоротить загальний виторг;

4) правильної відповіді немає.

107. Якщо попит на товар фірми-монополіста еластичний, то збільшуючи ціну, фірма:

1) правильної відповіді немає;

2) збільшить свій дохід;

3) збільшить загальний виторг;

4) скоротить свій дохід.

108. За монополії порівняно з досконалою конкуренцією:

1) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;

2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

3) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.

109. За досконалої конкуренції порівняно з монополією:

1) продукції виробляється більше, але ціна є вищою;

2) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою.

110. У довготерміновому періоді фірма-монополіст:

1) працює на рівні нульового прибутку;

2) має прибуток;

3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

4) всі відповіді невірні.

111. У короткотерміновому періоді фірма-монополіст:

1) працює на рівні нульового прибутку;

2) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

3) завжди має прибуток;

4) всі відповіді невірні.

112. За яких умов фірма-монополіст отримує максимальний прибуток:

1) ціна відповідає нееластичній ділянці кривої попиту;

2) ціна вища за граничні витрати;

3) середні витрати рівні середньому доходу;

4) граничні витрати рівні граничному доходу.

113. Ринки досконалої та монополістичної конкуренції мають таку спільну рису:

1) на ринку оперує багато покупців та продавців;

2) випускаються однорідні товари;

3) випускаються диференційовані товари;

4) кожна фірма стикається з горизонтальною кривою попиту на свій продукт.

114. Фірма у стані рівноваги отримує на ринку монополістичної конкуренції прибуток у разі, якщо:

1) АТС < Р;

2) АТС = Р;

3) АТС > Р;

4) АТС = МС.

115. Фірма у стані рівноваги на ринку монополістичної конкуренції несе збитки, якщо:

1) АТС < Р;

2) АТС > Р;

3) АТС = Р;

4) АТС = МС.

116. У довготерміновому періоді за монополії порівняно з монополістичною конкуренцією:

1) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;

2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

3) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.

117. У довготерміновому періоді за монополістичної конкуренції порівняно з монополією:

1) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

2) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;

3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.

118. У короткотерміновому періоді за досконалої конкуренції порівняно з монополістичною конкуренцією:

1) продукції виробляється більше, але ціна є вищою;

2) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

3) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою.

119. У короткотерміновому періоді за монополістичної конкуренції порівняно з досконалою конкуренцією:

1) продукції виробляється менше, але ціна є вищою;

2) продукції виробляється менше, але ціна є нижчою;

3) продукції виробляється більше, але ціна є нижчою;

4) продукції виробляється більше, але ціна є вищою.

120. У короткотерміновому періоді монополістична конкуренція:

1) не має нічого спільного ні з досконалою конкуренцією, ні з монополією;

2) має спільні риси лише з монополією;

3) має спільні риси лише з досконалою конкуренцією;

4) має спільні риси і з досконалою конкуренцією, і з монополією.

121. У довготерміновому періоді монополістична конкуренція:

1) має спільні риси лише з монополією;

2) має спільні риси лише з досконалою конкуренцією;

3) має спільні риси і з досконалою конкуренцією, і з монополією;

4) не має нічого спільного ні з досконалою конкуренцією, ні з монополією.

122. У короткотерміновому періоді фірма за монополістичної конкуренції:

1) завжди гарантовано має прибуток;

2) завжди працює на рівні нульового прибутку;

3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

4) ніколи не несе збитків.

123. У довготерміновому періоді фірма за монополістичної конкуренції:

1) завжди гарантовано має прибуток;

2) працює на рівні нульового прибутку;

3) може мати прибуток, може не мати прибутку, може нести збитки;

4) ніколи не несе збитків.

124. Фірма за монополістичної конкуренції:

1) має обмежену монопольну владу;

2) має сильну монопольну владу;

3) не має монопольної влади;

4) можуть бути всі три попередні випадки.

125. На ринку монополістичної конкуренції джерелом ринкової влади фірм є:

1) наявність надлишкових виробничих потужностей;

2) високі бар'єри проникнення до галузі;

3) відсутність конкуренції;

4) диференціація продукції.

126. Станції для заправки пальним є прикладом фірми, що працює на ринку монополістичної конкуренції. Що з перерахованого Ви вважаєте нетиповим для неї:

1) економічний прибуток у короткостроковому періоді;

2) нульовий прибуток у довгостроковому періоді;

3) економічний прибуток у довгостроковому періоді;

4) використання особливостей місця розташування на свою користь.

127. Олігополія - це ринкова структура, де оперує:

1) невелика кількість фірм, які конкурують між собою;

2) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють диференційований продукт;

3) велика кількість фірм, які конкурують між собою та виробляють однорідний продукт;

4) невелика кількість фірм, які не конкурують між собою.

128. Ви припускаєте, що коли ваша фірма знизить свою ціну, конкуренти відповідно знизять свої ціни, але якщо ви підвищите її, жодна фірма не візьме з вас приклад. Це означає, що ваша фірма:

1) є ціновим лідером на олігополістичному ринку;

2) має «ламану» криву попиту;

3) стикається з конкуренцією «не на життя, а на смерть»;

4) найбільш ефективна в галузі.

129. «Ламана» крива попиту для олігополіста обов'язково передбачає:

1) що поведінка фірми не оптимальна;

2) що ціна товару не повинна бути вищою граничного доходу;

3) розрив у кривій граничного доходу;

4) розрив у кривій граничних витрат.

130. Найвірогідніше, що учасник картелю збільшив би свій прибуток:

1) встановлюючи вищу ціну, ніж у інших учасників картелю;

2) продаючи свої товари за нижчою ціною, ніж у інших учасників картелю;

3) обмежуючи випуск своєї продукції нижче встановленої квоти, щоб підвищити ціну;

4) правильної відповіді немає.

131. У довгостроковому періоді:

1) фірми, які оперують в умовах монополістичної конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;

2) високі вхідні бар'єри для вступу на ринок роблять можливим отримання олігополістом економічного прибутку;

3) фірми, які оперують в умовах досконалої конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;

4) всі твердження вірні.

132. Олігополістичний ринок має таку спільну рису з монополістичним:

1) фірми мають ринкову владу;

2) наявність у фірми економічного прибутку у довготривалому періоді;

3) всі відповіді вірні;

4) існують високі бар'єри для входу в галузь.

133. Олігополістичний ринок схожий з ринком монополістичної конкуренції в тому, що:

1) фірми володіють ринковою владою;

2) відсутні будь-які бар'єри для входження у галузь;

3) для фірми є характерною стратегічна поведінка;

4) діє незначна кількість продавців.

134. Міський метрополітен може слугувати прикладом:

1) природної монополії;

2) монополії;

3) олігополії;

4) монопсонії.

135. Монопсонія - це ринкова структура, за якої:

1) на ринку багато покупців і лише один продавець;

2) на ринку багато продавців і лише один покупець;

3) продукція однорідна, вхідні бар'єри на ринок відсутні, на ринку діють два продавця і багато покупців;

4) на ринку багато покупців і продавців, вхідні бар'єри відсутні, продукція диференційована.

136. Учасник картелю може збільшити свій прибуток у короткостроковому періоді, якщо:

1) встановить вищу ціну, ніж решта учасників картелю;

2) буде продавати свою продукцію за нижчими цінами;

3) збільшить обсяг випуску продукції понад встановлену квоту;

4) буде повністю дотримуватись умов картельної угоди.

137. У довгостроковому періоді:

1) фірми, які працюють в умовах досконалої конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;

2) фірми, які працюють в умовах монополістичної конкуренції, отримують нульовий економічний прибуток;

3) олігополісти та монополісти, як правило, отримують економічний прибуток;

4) всі відповіді правильні.

138. Граничний продукт фактора виробництва у грошовому вимірі:

1) є продажною ціною останньої одиниці продукту;

2) рівний зміні загального розміру виторгу при використанні додаткової одиниці фактора виробництва;

3) рівний зміні обсягу виробництва при використанні додаткової одиниці виробничого фактора;

4) неможливо визначити в умовах досконалої конкуренції.

139. Попит на ресурс залежить від:

1) цін ресурсів - замінників;

2) цін взаємодоповнюваних ресурсів;

3) ціни продукту, який виробляється за допомогою даного ресурсу;

4) всі відповіді є вірними.

140. Похідний попит на фактори виробництва визначається:

1) попитом на продукт, що виробляється за допомогою фактору;

2) попитом на інші фактори;

3) продуктивністю фактору;

4) граничною корисністю фактору.

141. До нецінових детермінант попиту на ресурс належить:

1) зміна ціни інших ресурсів;

2) продуктивність ресурсу;

3) всі відповіді правильні;

4) попит на готову продукцію.

142. Обсяг попиту на ресурс залежить від:

1) граничної продуктивності ресурсу;

2) ціни даного ресурсу;

3) всі відповіді правильні;

4) ціни продукту, який виробляється за допомогою цього ресурсу.

143. Якщо праця і капітал є взаємодоповнюючими ресурсами, то у разі підвищення ціни капіталу:

1) попит фірми на працю зросте;

2) попит фірми на працю скоротиться;

3) попит фірми на працю не зміниться;

4) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

144. Конкурентна фірма, намагаючись максимізувати прибуток, повинна наймати додаткових робітників тільки у тому випадку, коли:

1) сукупний виторг нижчий за сукупні витрати;

2) граничний продукт праці у грошовому вимірі перевищує ставку заробітної плати;

3) гранична дохідність праці менша за вартість одиниці праці;

4) величина граничного продукту в грошовому вимірі знижується.

145. Зміни у рівні реальної заробітної плати можна визначити, порівнюючи зміни у рівні номінальної зарплати зі змінами у:

1) рівні цін на товари та послуги;

2) нормі прибутку;

3) правильної відповіді немає;

4) тривалості робочого часу.

146. При падінні заробітної плати індивід, що прагне максимізувати свою корисність:

1) працює більше;

2) працює менше;

3) працює так, як і раніше;

4) може мати місце будь-який з названих варіантів.

147. Встановлення державою мінімальної заробітної плати, яка перевищує рівень рівноважної, може призвести до:

1) збільшення числа зайнятих як на конкурентному, так і на монопсонічному ринку праці;

2) скорочення числа зайнятих як на конкурентному, так і на монопсонічному ринку праці;

3) скорочення числа зайнятих на конкурентному ринку праці та збільшення їх числа на монопсонічному ринку праці;

4) скорочення числа зайнятих на ринку монопсонії та збільшення їх числа на конкурентному ринку праці.

148. Якщо номінальна процентна ставка становить 10%, а темп інфляції визначений 4% за рік, то реальна ставка становить, %:

1) 6;

2) 14;

3) 2, 5;

4) 4.

149. Ставка процента по облігаціях буде тим нижчою, чим:

1) більша очікувана інфляція;

2) нижча їх ліквідність;

3) коротший термін, на який вони випущені;

4) більший ризик, з яким вони пов'язані.

150. Коли процентні ставки падають, споживач, котрий прагне у будь-якій ситуації максимізувати свою корисність, буде:

1) заощаджувати менше, більше або так само, в залежності від його уподобань по відношенню до поточного і майбутнього споживання;

2) заощаджувати більше;

3) заощаджувати так само, як і раніше;

4) заощаджувати менше.

151. Пропозиція землі:

1) нееластична;

2) абсолютно нееластична;

3) еластична;

4) абсолютно еластична.

152. Ринкова процентна ставка:

1) визначається внаслідок взаємодії між попитом на позичкові кошти та їх пропозицією;

2) є рівноважною ціною позичкових коштів;

3) відповідає рівності граничного продукту капіталу в грошовому виразі та граничних видатків на капітал;

4) всі відповіді правильні.

153. За даного попиту на інвестиції їх величина:

1) не залежить від процентної ставки;

2) може або збільшуватися, або зменшуватися при підвищенні процентної ставки;

3) буде скорочуватись, якщо буде підвищуватися процентна ставка;

4) буде збільшуватися, якщо буде підвищуватися процентна ставка.

154. Земельна рента за інших рівних умов буде зростати, якщо:

1) ціна на землю знижується;

2) попит на землю скорочується;

3) пропозиція землі росте;

4) попит на землю зростає.

155. Негативні зовнішні ефекти приводять до того, що товар:

1) випускається в надмірній кількості і на нього призначаються надто низькі ціни;

2) випускається в надмірній кількості і на нього призначаються необгрунтовано високі ціни;

3) випускається в недостатній кількості і на нього призначаються надто низькі ціни;

4) випускається в недостатній кількості і на нього призначаються необгрунтовано високі ціни.

156. Наявність негативних зовнішніх ефектів призводить до того, що без їх коригування:

1) товар завжди випускається в надмірній кількості;

2) ціна завжди є заниженою;

3) товар завжди випускається в недостатній кількості;

4) ціна завжди є завищеною.

157. Зовнішні ефекти виникають через те, що:

1) ринкові ціни благ не відображають непрямих витрат та вигод;

2) ринкова рівновага не є стабільною;

3) виробництво наносить шкоду навколишньому середовищу;

4) виробники володіють ринковою владою.

158. Регулювання позитивних зовнішніх ефектів пов'язано з:

1) забезпеченням вимог для виробництва з мінімальними середніми витратами;

2) визначенням найбільш корисних для суспільства благ;

3) забезпеченням обсягу споживання блага, відповідного рівню суспільних граничних вигод;

4) забезпеченням рівних умов функціонування для усіх фірм.