І. Оберіть єдину вірну відповідь у кожному з наступних тестів (кожна вірна відповідь – 2 бали, максимальна кількість балів за тести – 40).

1. Основна економічна суперечність, що вивчається мікроекономікою, зумовлена:

1) посиленням втручання держави в економіку та процесом глобалізації;

2) безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів, необхідних для їх задоволення;

3) погіршенням екологічної ситуації та існуванням монополій;

4) наявністю практично у всіх країнах світу безробіття та інфляції.

2. Альтернативна вартість вимірюється:

1) кількістю одного блага, від якої потрібно відмовитись заради одержання додаткової одиниці іншого блага;

2) індексом споживчих цін;

3) ціною товару, що купується;

4) кількістю ресурсів, необхідних для виробництва даного товару.

3. Альтернативна вартість нової лікарні - це:

1) сума грошей, що виплачується її персоналу як заробітна плата;

2) сума грошей, яку лікарня отримує з бюджету протягом року на свої потреби;

3) вартість спорудження лікарні наступного року;

4) та кількість інших продуктів, виробництвом яких довелося пожертвувати, щоб побудувати цю лікарню.

4. Принцип раціональності поведінки означає, що:

1) кожний суб'єкт повинен діяти згідно існуючих правил, які відображають оптимальний варіант вибору;

2) кожний економічний суб'єкт ощадливо витрачає гроші;

3) кожна людина робить вибір, максимізуючи власну вигоду;

4) всі люди діють однаково, опинившись в однакових умовах.

5. Недосконало конкурентними є ринки:

1) всі відповіді правильні;

2) які мають низьку концентрацію продавців і покупців;

3) монополії та олігополії;

4) монополії, олігополії та монополістичної конкуренції.

6. Які з ринкових структур відносяться скоріше до теоретичних побудов:

1) олігополія;

2) монополістична конкуренція;

3) досконала конкуренція та монополія;

4) монополістична конкуренція та олігополія.

7. Теорія поведінки споживача передбачає, що споживач намагається максимізувати:

1) різницю між загальною та граничною корисністю;

2) загальну корисність;

3) граничну корисність;

4) кожну з перерахованих величин.

8. Споживач вибирає споживчий набір, представлений точкою, що лежить всередині площини, обмеженої бюджетною лінією. Отже він:

1) не повністю використовує свій бюджет;

2) бажає купити більше товарів, ніж дозволяє його бюджет;

3) знаходиться у стані споживчої рівноваги;

4) максимізує корисність.

9. Бюджетне обмеження споживача - це:

1) дохід споживача;

2) ціни товарів;

3) сукупність споживчих кошиків, доступних споживачеві за даного рівня цін та його бюджету;

4) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

10. Бюджетні лінії:

1) завжди є прямими лініями;

2) завжди є ламаними лініями;

3) за жодних умов не можуть бути ламаними;

4) можуть бути як прямими, так і ламаними.

11. Збільшення доходу споживачів графічно відповідає:

1) паралельному зміщенню бюджетної лінії праворуч;

2) паралельному зміщенню бюджетної лінії ліворуч;

3) зменшенню нахилу бюджетної лінії;

4) збільшенню нахилу бюджетної лінії.

12. Рівновага споживача на карті кривих байдужості - це:

1) точка перетину бюджетної лінії та кривої байдужості;

2) спільна для бюджетної лінії та кривої байдужості точка, в якій нахил бюджетної лінії та нахил кривої байдужості співпадають;

3) точка на самій високій з кривих байдужості;

4) точка, розташована на границі множини, обмеженої бюджетною лінією та осями координат.

13. Перший закон Госсена стверджує, що:

1) кожна наступна одиниця блага приносить споживачу менше задоволення, ніж попередня;

2) кут нахилу кривої сукупної корисності показує величину граничної корисності;

3) зміна ціни одного з товарів змінює кут нахилу бюджетної лінії;

4) зміна доходу споживача зміщує бюджетну лінію паралельно вгору або вниз.

14. Рівновага споживача з точки зору кардиналістської теорії означає:

1) при зростанні закупівель одного виду блага скорочуються закупівлі іншого виду блага;

2) кожен придбаний товар приносить однакову граничну корисність;

3) максимізацію сукупної корисності за даного бюджетного обмеження;

4) споживач витрачає однакову суму грошей на купівлю кожного виду блага.

15. Корисність - це:

1) максимальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

2) кількість благ, які здатні задовольнити потреби споживача;

3) мінімальне задоволення, яке споживач може одержати від споживання певного блага;

4) задоволення, яке отримує людина від споживання благ.

16. Криві байдужості мають такі властивості:

1) всі відповіді правильні;

2) вони ніколи не перетинаються;

3) для абсолютної більшості благ є спадними;

4) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності.

17. Карта кривих байдужості - це:

1) сукупність кривих сукупної та граничної корисності;

2) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

3) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

4) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких представляє деякий інший рівень.

18. Продукт має корисність, якщо він:

1) відображає закон попиту;

2) здатний задовольнити яку-небудь потребу споживача;

3) потребує зростаючої кількості ресурсів для виробництва;

4) є доступним за ціною для споживача.

19. Гранична корисність визначається як:

1) приріст загальної корисності при зростання на одиницю обсягу споживання блага;

2) відношення загальної корисності до обсягу споживання;

3) сума загального попиту на благо;

4) корисність, від якої споживач відмовляється заради одержання додаткової одиниці іншого товару.

20. Положення та нахил кривої байдужості для окремого споживача пояснюється:

1) тільки його вподобаннями;

2) тільки цінами товарів, що купуються;

3) розмірами доходу споживача;

4) вподобаннями, розмірами доходу та цінами товарів, що купуються.

21. Криві Енгеля характеризують:

1) залежність обсягу споживання товару від доходу споживача;

2) залежність обсягу споживання товару від його ціни;

3) залежність корисності блага від обсягу його споживання;

4) залежність видатків споживача від ціни товару.

22. Якщо ціна нормального товару А знижується, то:

1) споживач не змінить обсягів свого споживання;

2) всі відповіді невірні;

3) споживач придбає цього товару більше;

4) споживач придбає цього товару менше.