Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Предмет та завдання естетики.
|
|
Естетика у перекладі з грецького - той, що має відношення до чуттєвого сприйняття.
Термін “естетика” вперше увійшов до науки в середині 18 століття як позначення нового розділу у філософії (запровадив німецький філософ Баумгартен).
Предметом естетики є чуттєве пізнання навколишньої дійсності з її різноманітними напрямками: природою, суспільством, людиною та її діяльністю в усіх життєвих сферах.
Естетичні властивості мають:
· гарні квіти
· величні споруди
· нові технологічні об’єкти
· високогуманні вчинки людей
· високохудожні твори мистецтва.
Процесу сприймання естетичного даємо назву естетичного сприйняття, результатом якого є естетичне переживання.
Естетика досліджує загальні закономірності розвитку мистецтва, які виявляються у його різновидах. Вона вивчає:
· процес художньої творчості, її об’єкти, суб’єкти і засоби творення;
· процес художнього сприймання мистецтва.
Мистецтво існує у соціально-комунікативній системі:
Митець – твір - глядач (читач, слухач);
художня творчість – мистецтво - художнє сприйняття.
Тому до предмета сприйняття належать: художня оцінка, художні засоби, художній смак.
Естетика вивчає ціннісне ставлення людини до явищ буття, яке може бути: прекрасним, потворним, сатиричним, гумористичним, трагічним, комічним, піднесеним.
Естетика вивчає найбільш загальні закони розвитку мистецтва та різноманіття естетичного відношення людини до світу.
Естетика тісно пов’язана з філософією, використовує її категоріальний апарат; з етикою (моральний аспект є складовою естетичних відносин); з психологією, педагогікою, соціологією, логікою.
Естетика – теорія мистецтва.
Мистецтво як плід художньої творчості є предметом дослідження естетики.
Отже, естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
2.Основні категорії та поняття естетики:
· прекрасне і потворне.
Краса – це загадка життя. Розтлумачити його – означає зрозуміти джерела буття. Усі дані уявлення, зібрані людством протягом багатьох сторіч, можна узагальнити у таких моделях:
1 – прекрасне – печатка, або втілення Бога (абсолютної ідеї) у конкретних речах або явищах
2- людина – початок, джерело прекрасного, яка наділяє дійсність багатством свого духовного світу.
3 – прекрасне - природний прояв явищ дійсності, близьких до їх природних особливостей – ваги, розміру
4 - співвідношення особливостей життя з людиною як мірою краси
5 - зустріч об’єктивних якостей з суб’єктивним сприйняттям людини.
Отже, прекрасне – це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленнями людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню.
Прекрасне як категорія естетики має декілька особливостей:
1) дійсність містить основу законів краси
2) прекрасне має конкретно-історичний характер
3) уявлення про прекрасне залежить від конкретних умов життя особистості
4) національна культура, її особливості.
Збіг у явищі дійсності прекрасної форми і прекрасного змісту називається калокагатія.
Потворне – антипод прекрасного. Ця категорія пов’язана з оцінкою тих явищ, які викликають людське обурення, незадоволення внаслідок дисгармонії, диспропорційності, невпорядкованості, неможливості досконалості.
Відрізняють
· зовнішній (гниття, хвороба, розпад)
· внутрішній (моральний розклад, моральна деградація)
прояв потворного.
Як приклад можна навести головних героїв творів О. Уальда “Потрет Доріана Грея “, О. Бальзака “Шагренева шкіра”.
Прекрасне і потворне можна розглядати як періоди розвитку одного і того ж явища, процесу.
Прекрасне – найвища позитивна естетична цінність,
потворне – негативна естетична цінність.
· Піднесене та низьке
Піднесене – категорія естетики, відображає сукупність природних, соціальних, художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно – якісними характеристиками, завдяки чому виступають як джерело глибокого естетичного переживання.
У порівнянні з прекрасним:
1. прекрасне – людська піднесене – це перевищення
міра міри, вражає силою або
масштабом свого прояву
прекрасне – те, що освоєно піднесене - щось незрозуміле,
людиною, область людської неосвоєне, несвобода у
свободи. сьогоднішньому.
Піднесене пов’язане із сильними емоціями (захоплення), трепет, священний жах.
Вияв піднесеного у
· природі:
величний простір неба, пасмо гір, могутність водоспадів, буря, північне сяйво.
· житті:
вчинки, дії, відносини, які вражають величчю душі, силою почуттів, шляхетністю поведінки.
· художньому мистецтві:
епопея, гімн, ода.
Низьке – категорія естетики, яка відтворює гранично негативні явища дійсності і особливості суспільного та індивідуального життя, які викликають у людини презирство і зневагу.
Низьке пов’язано з проявами бездуховності, аморальної поведінки.
За своїми якостями низьке є протилежним піднесеному, має спільні риси з потворним, трагічним і комічним.
· Трагічне і комічне.
Трагічне – це категорія естетики, що відображає свободу та необхідність, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя (колізії) між історичною необхідністю та практичною неможливістю її здійснення.
У центрі трагічного – конфлікт між тим, що людина може (необхідність) і тим, чого вона прагне (свобода).
Трагічний герой – це особистість, яка свідомо і вільно обирає свій шлях, розуміючи, що його чекає страждання чи смерть. Трагічне збігається з героїчним (у античності).
Трагічне означає мученицьке (середньовіччя). Трагічне – подолання меж людської несвободи та ствердження вищих ідеалів. Тому трагічне – це ствердження прекрасного.
Трагічне – подолання меж людської несвободи та ствердження вищих ідеалів. Тому трагічне – це ствердження прекрасного.
Трагічне, втілене у мистецтві, плідно діє на людей у плані їх очищення та піднесення їх почуттів.
Комічне полягає у суперечності. Комічне – результат контрасту, розладу, протистояння потворного прекрасному, низького – піднесеному, внутрішньої пустоти – зовнішньому вигляду, що претендує на значущість.
Комічне є явищем соціальним.
Джерелом комічного може стати не тільки підміна сенсу та змісту, але й порушення міри, створення ілюзії. Головними засобами створення комічного ефекту є гротеск
(контраст реального й химерного) і гіпербола (перебільшення).
Форми комічного:
· гумор – незлобливе відношення до хиб життєвих явищ, викликає приязну посмішку;
· сатира – критика недоліків, пороків, суперечностей як така, що знищує їх;
· іронія – прихований глум;
· сарказм – дошкульний сміх, який містить у собі руйнівну оцінку різних негативних явищ особистого та суспільного життя. Це – зла іронія.
Отже, трагічне і комічне пов’язані з прекрасним як з метою, де з одного боку, стверджується гідність і свобода людини, а з іншого – заперечується все те, що заважає цьому ствердженню.
3. Естетична свідомість
Важливе місце серед форм духовного життя людства належить естетичній свідомості, яка відображає об’єктивну дійсність у певних художніх образах.
В основі естетичної свідомості лежить художня культура, яка включає в себе естетичну активність особистості, її естетичне виховання, а також естетичні потреби, почуття, смаки, які реалізуються в художній, творчій діяльності людей.
Особлива роль у формуванні естетичної свідомості людини належить мистецтву.
Розрізняють два рівні функціонування естетичної свідомості:
· повсякденний
· теоретичний
Естетична свідомість – продукт значного історичного розвитку суспільства, вона існує як форма суспільної свідомості, що відтворює рівень естетичного освоєння світу. Вона існує також як особиста, індивідуальна характеристика окремої людини.
· Естетичні почуття – є одним з найскладніших видів духовного переживання, найблагороднішим із почуттів людини. Воно не є вродженим. Це духовне утворення, яке означає певний рівень соціалізації особи. Воно зароджується у дитини досить пізно або не зароджується зовсім, якщо дитина за якихось обставин росте поза людським оточенням.
Естетичне почуття виникає і розвивається під впливом різноманітних форм практичної діяльності.
Усі чуття людини поділяються на дві групи: зовнішні та внутрішні.
Зовнішні:
· зір
· слух
· нюх
· дотик
· смак.
Внутрішні:
· любов
· ненависть
· дружба
· колективізм
· відданість, ін.
Активне сприйняття довколишнього світу через форми людської чуттєвості не є здатністю, що закладена природою, а продуктом культурно-історичним.
Естетичні чуття виступають як складний синтез зовнішніх та внутрішніх чуттів.
Особливостями естетичного почуття є:
1. характер людського світосприйняття
2. складність соціальної, культурної, етнічної, демографічної структури суспільства впливає на збільшення різновидів естетичного почуття
3. міра розвитку естетичного почуття впливає на характер суспільної діяльності людини, зумовлює її потяг до прекрасного, гармонії, досконалості у будь-якому виді діяльності.
В повній мірі характеризує цю особливість легенда про будівництво Шартрського собору у Парижі: на запитання ”Що ти робиш? “робітники відповідали:
1. “везу цю кляту тачку”
2. “заробляю на хліб “
3. “ будую храм “(причетність до гармонізації світу).
Головним засобом виховання естетичного почуття є мистецтво.
Естетичне почуття – основа естетичної свідомості, на якій розвиваються інші, більш складні елементи естетичного усвідомлення світу
· Естетичний смак – це здатність до індивідуальної оцінки та підбору естетичних цінностей, яка визначає можливість особистості до саморозвитку і самовиховання.
Складовими смаку є:
· норма
· оцінка
· міра
Особливості естетичного смаку:
1. Естетичний смак належить до суспільної, соціальної сфери, тому, що означає соціальну спроможність людини, яка формується як результат виховання і навчання.
1. Естетичний смак є важливою характеристикою особистісного становлення та пов’язаний з рівнем самовизначення людини.
2. Естетичний смак сприяє формуванню особистості.
3. Естетичний смак співвідноситься з художнім смаком; він не залишається незмінним (зміни переваг щодо добору або характеру творів мистецтв).
Естетичний смак глибоко індивідуальний, однак належить до суспільної, соціальної сфери. Він не є природженою властивістю людини. Це соціальна, духовна якість людини, що формується в процесі виховання та навчання людини. Естетичний смак є своєрідним почуттям мри, вмінням знаходити певну достатність в особистому ставленні до світу культури і цінностей. Наявність естетичного смаку проявляється як відповідність внутрішнього і зовнішнього, гармонія духу і соціальної поведінки, соціальної реалізації особистості.
Естетичний сак має особливу модифікацію – художній смак. Він формується тільки через спілкування зі світом мистецтва і значною мірою визначається художньою освітою людини.
· Естетичний ідеал
Ідеал – у перекладі з грецької - це зразок, уявлення.
Естетична свідомість містить взірець, орієнтир, має духовно-практичну форму, духовну мету, яка і є естетичним ідеалом.
Особливості естетичного ідеалу:
1. Естетичний ідеал існує в чуттєвій формі; тісно пов’язаний з емоційним, чуттєвим ставленням людини до світу.
2. різні засоби співвідношення естетичного ідеалу з дійсністю.
3. характер відображення дійсності в ідеалі.
4. співвідношення об’єктивних якостей дійсності та особливостей внутрішнього світу людини.
Естетичний ідеал – це єдність об’єктивного і суб’єктивного.
5. Естетичний ідеал визначає перспективу розвитку суспільства, його інтереси і потреби окремої людини.
Естетичний ідеал – це відображення найглибшої сутності предмета, яка містить у собі найвищу форму розвитку реальності, що сприймається емоційно.
Специфіка естетичного ідеалу виявляється в особливих зв’язках зі суспільним та моральними ідеалами людини та суспільства.
Естетичний ідеал за певних історичних обставин спрямований не в майбутнє, а в минуле (ще одна особливість естетичного ідеалу)
(ідеалізація вітчизняної історії 16 – 19 ст.).
Естетичний ідеал сприяє утворенню міфів у свідомості людини і таким чином заступає цю дійсність (веселі фільми радянського кінематографа 1930 – 50-х рр. - і репресії). У своїй діяльності люди підсвідомо, а іноді свідомо співвідносять реальне з ідеалом.
У естетичному ідеалі об’єднуються реальне та ідеальне. Завдяки цій здатності людина оцінює дійсність та визначає її естетичну цінність, а естетичний ідеал при цьому виступає духовним орієнтиром, який опосередковує естетичне ставлення до світу.
Основні терміни та поняття
1. Гармонія (з гр. – зв’язок, співмірність) – пропорційність, узгодженість окремих предметів та явищ, єдність у багатоманітності
2. Естетика – це наука про естетичне в дійсності, про сутність і закони естетичної свідомості, пізнання і естетичну діяльність людини, наука про загальні закони розвитку мистецтва.
3. Естетична діяльність – це атрибут будь-якої соціальної діяльності, породжує досконалий предмет, досконалий твір, досконалу ідею.
4. Естетична культура – сукупність естетичних цінностей, засобів їх створення та застосування.
5. Естетична свідомість – одна з форм духовного життя суспільства, яка відображає довкілля, різноманітну діяльність людини, її результати (художні твори, почуттєві образи), що усвідомлюються та оцінюються у судженнях естетичного смаку.
6. Естетичне – це поняття, яке характеризує чуттєвий бік всесвітньо-історичної практики людства.
7. Естетичне виховання – система заходів, спрямованих на вироблення та вдосконалення в людини здатності сприймати, правильно розуміти й оцінювати, створювати прекрасне в житті та мистецтві.
8. Естетичне почуття – це духовне утворення, яке означає певний рівень соціалізації індивіда, піднесення його потреб до істинно людських.
9. Естетичний ідеал – відображення найглибшої сутності предмета, яка містить найвищу форму розвитку реальності, що дана емоційно.
10. Естетичний смак – здатність до індивідуальної оцінки та добору естетичних цінностей, яка визначає можливість до саморозвитку.
11. Комічне – категорія естетики, яка пов’язана зі свободою людини та суспільства, із звільненням їх від різних вад; є також ствердженням прекрасного, але через заперечення всього, що заважає вдосконаленню життя.
12. Піднесене – категорія естетики, яка відображає сукупність природних, соціальних та художніх явищ, які є винятковими за своїми кількісно-якісними характеристиками, завдяки чому вони виступають як джерело глибокого естетичного переживання.
13. Прекрасне – це найвища естетична цінність, яка збігається з уявленням людини про досконалість або про те, що сприяє вдосконаленню життя.
14. Трагічне – категорія естетики, яка відображає діалектику свободи та необхідності, втілюючи найбільш гострі життєві протиріччя (зокрема, між історичною необхідністю та практичною неможливістю її здійснення).
СЕМІНАР № 4
Тема 5. Визначення і сутність поняття «естетика».
Основні естетичні категорії
План
1. Структура естетичного знання. Функції естетики як науки.
2. Основні категорії естетики.
3. Естетична свідомість, естетична діяльність, естетична культура.
Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарського заняття
Вивчення першого питання вимагає з’ясування змісту терміну “естетика”, поняття “естетичне”. Важливо засвоїти, що естетика – це цілісна система знань, яка має свої категорії, поняття та закони, вона відіграє значну роль у житті людини та суспільства.
Слід окремо зупинитись на розгляді поняття “ естетичне ”. По-перше, естетичне – це ціннісне ставлення до навколишнього світу; по-друге, у буденному житті естетичне ставлення виявляється як естетичне сприйняття, естетичне переживання, естетична оцінка та естетичний смак; по-третє, естетичне – це поняття, яке характеризує чуттєвий бік всесвітньо-історичної практики людства, що усуває протиріччя між свободою та необхідністю людської праці.
До найважливіших функцій естетики належать:
· світоглядна;
· пізнавальна;
· соціалізуюча, формуюча (виховна);
· методологічна.
Слід розкрити їх зміст, застосування.
Необхідно визначити потребу вивчення естетики майбутніми фахівцями банківської справи. Визначити, де у банківській сфері можна застосувати знання з естетики.
В цілому, естетика заслуговує на увагу людини, адже вона дає знання, як поводитися у світі (етикет), як одягатися зі смаком, як красиво і зручно організувати своє робоче місце (дизайн); сприяє розвитку духовного світу особистості та допомагає використовувати на практиці естетичне знання.
Наука естетика надає людині знання, формує творчі якості, потребу сприймати красу і отримувати від неї насолоду, бажання спілкуватися з мистецтвом і розуміти його.
У другому питанні розкриваємо сутність основних категорій естетики:
· прекрасне та потворне;
· піднесене та низьке;
· трагічне та комічне.
Розуміння прекрасного та потворного залежить від конкретних соціальних умов життя особистості, особливостей національної та особистісної культури.
Піднесене пов’язане з виключними в позитивному сенсі проявами дійсності; гранично негативні явища узагальнені у категорії низького.
Трагічне та комічне пов’язане з прекрасним, як з метою, де, з одного боку, стверджується гідність і свобода людини, з іншого – заперечується все те, що заважає цьому ствердженню. Тут необхідно розглянути процеси, які змінюють уявлення людини про прекрасне, величне, потворне, низьке, трагічне, комічне, що існують протягом усієї історії людства у житті кожної людини.
Проаналізувати специфіку прояву трагічного і комічного у різних видах мистецтва (кіно, театр, музика, література).
На основі вивченого підготувати розповідь про видатних митців, які працювали у жанрі трагедії та комедії.
У третьому питанні йтиметься про естетичну свідомість, естетичну діяльність, естетичну культуру.
Слід акцентувати увагу на розкритті змісту та сутності понять, їх структури, специфіки.
Визначити основні особливості естетичного смаку та естетичного ідеалу. Довести, що естетична свідомість у бутті людини та суспільства являє собою динамічний комплекс естетичних потреб, почуттів, смаків, а також уявлень, образів, поглядів, цінностей, ідей та ідеалів, що реалізуються в художній, творчій діяльності людей.
Відзначити особливу роль, яку відіграє мистецтво у формуванні естетичної свідомості людини.
Естетична діяльність пов’язана з перетворенням дійсності за законами краси. Найвище втілення естетична діяльність отримує в художній діяльності.
При розгляді естетичної діяльності слід на початку визначити предмет і види естетичної діяльності, охарактеризувати співвідношення естетичної та художньої діяльності; дати визначення дизайну.
Охарактеризувати дизайн сучасних банківських установ Львова, які довелося відвідати студентам.
Естетична культура сприяє розвитку в особистості образного мислення, цілісності сприйняття конкретних образів, розвитку фантазії, уяви, інтуїції.
Фактично, естетична культура є засобом самостворення людини.
Варто зупинитися на розкритті змісту і сутності понять “естетична культура суспільства” та “естетична культура особистості”.
Теми доповідей та повідомлень
1. Прекрасне та потворне в культурі.
2. Трагічне та фарс в історії.
3. Видатні митці, які працювали в жанрі трагедії та комедії.
4. Свідоме та несвідоме в творчості.
5. Свідомість та особистість.
6. Свідомість і сучасна культура.
Список рекомендованої літератури
1. Естетика / Л.Т.Левчук, Д.Ю.Кучерюк та ін. – К., 1997. – С. 48-107.
2. Естетика: Навч. посібн. / За ред. В.О.Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003, 2007. – С. 5 – 96
3. Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики. Навч. посібн. – К.: Вища школа, 2000. – С. 9 – 63, 83 - 116
4. Лекції з історії світової та вітчизняної культури (Яртись А.В., Шендрик С.М., Черепанова С.О. та ін.). – Л., 1994.
5. Петрушенко В. Л., Савельєв В. П., Сурмай І. М., та ін. Етика та естетика: Навч. посібник /За ред. В. Л. Петрушенко. – Львів: Видавництво «Новий світ – 2000», 2008. – С. 139 - 177
6. Борев Ю. Эстетика. – М., 1988. – С. 38-104
7. Эстетика. – К., 1991. – С. 45-56, 60-79.
Проблемні питання для обговорення та практичні завдання
1. Як взаємодіють духовна культура і естетика?
2. Назвати головні підходи у вивченні предмета естетики.
3. На конкретних прикладах розкрити важливість естетичного знання.
4. Розкрити зміст категорії “естетичне”, проаналізувати її особливості, різні підходи до явищ, які вона об’єднує.
5. Розглянути процеси, які змінюють уявлення людини про прекрасне, величне, потворне, низьке, комічне, трагічне, що існують протягом усієї історії людства у житті кожної людини, і вашому житті, зокрема.
6. Форми естетичної свідомості.
7. Назвати і визначити основні форми естетичного смаку і естетичного ідеалу.
8. Проаналізувати зміну уявлень про ідеал людської краси в певні історичні періоди.
9. Охарактеризувати естетичний аспект сучасних інформаційних технологій.
10. Як, на вашу думку, формується уявлення про ідеал у кожну конкретну епоху?
Самостійна робота №4
Тема 4. Естетика як наука та її категорії
На самостійне вивчення виносяться питання:
1. Естетична діяльність, її специфіка.
2. Естетична і художня діяльність, їх співвідношення та особливості.
3. Поняття технічної естетики.
4. Естетична культура та шляхи її формування.
5. Естетичне виховання, його специфіка, методи і засоби.
6. Місце та роль естетики у вашій майбутній професійній діяльності.
Студенти повинні опрацювати літературу, зробити конспект з питань теми, підготувати мультимедійні презентації (на вибір), остатнє, шосте питання висвітлити у вигляді ессе.
|
|