Безалкогольні напої. Безалкогольні напої випускаються без додавання спирту, з мінімальною його концентрацією і використовуються в основному для в тамування спраги.

Безалкогольні напої випускаються без додавання спирту, з мінімальною його концентрацією і використовуються в основному для в тамування спраги.

Більшість напоїв характеризується приємним смаком завдяки вмісту цукру та інших екстрактивних речовин, які потрапляють із соками, екстрактами, морсами. В їх складі містяться мінеральні речовини, вуглекислота, органічні кислоти, барвники й ароматичні речовини.

Безалкогольні напої класифікують за кількома ознаками.

Залежно від способу випуску розрізняють рідкі напої і концентрати напоїв. Рідкі напої бувають прозорими і замутненими, в яких допускається осад. Концентрати можуть випускатися у вигляді однорідного сипкого порошку, таблеток, зволоженої кристалічної або пастоподібної маси і гранул різного розміру. Для приготування напоїв концентрат розмішують з питною водою.

Залежно від використаної сировини напої поділяють на групи:

— мінеральні води;

— напої на зерновій основі (солодовій);

— соковмісні напої;

— напої на пряно-ароматичній рослинній сировині;

— напої на ароматизаторах і ароматних спиртах.

З врахуванням технології виробництва виділяють купаж ні і напої бродіння.

За призначенням напої поділяють на діабетичні, дієтичні, лікувально-профілактичні, спортивні, дитячі, напої, що виводять з організму токсичні речовини. Рідкі напої за ступенем насичення діоксидом вуглегро поділяють на типи: сильною, середньою слабко газовані і негазовані.

За способом обробітку рідкі напої випускають непастеризjваними, пастеризованими, без і з консервантами, холодного і гарячого розливу.

Безалкогольні напої можуть розливати у скляну, пластикову і металеву тару, а деякі види постачають у цистернах, кебах, бонках.

Під час виробництва безалкогольних напоїв використовуютпитну або мінеральні води, фруктові чи овочеві соки, концентрати цукру або цукрозамінники, барвники, ароматизатори, пряно-аро-ртичну рослинну сировину, вітаміни, консерванти тощо.^
Мінеральні води -являють собою розчини різних мінеральних солей і газів. В залежності від походження розрізняють мінеральні води природні (натуральні), які добувають з природних підземних джерел, і штучні.

Природні мінеральні води підрозділяють на столові і лікувальні, в залежності від мінералізації, наявності специфічних біологічно активних компонентів та застосування. До природних столових належать води з мінералізацією менше 1.0 г/дм3 і в складі яких не містяться мікроелементи, що мають лікувальну дію. г?

До лікувально-столових відносять води з мінералізацією від 1, 0до 8, 0 г/дм3 усіх хімічних груп: гідро карбонатні натрійові, гідро –карбонатно – хлоридні, хлоридно - гідро карбонатні натрійові. До цієї групи відносять також відповідні води з нижчою мінералізацією за мінімального вмісту мг/дм3: заліза — 10, 0; миш'яку — 0, 7-1, 5; ортоборної кислоти — 35, 0; брому — 25, 0; тема кремнієвої кислоти — 50, 0; йоду — 5, 0; органічних речовин (у розрахунку на вуглець) — 8, 0-30, 0.

(Лікувально-столові води змішаного складу одержують шляхом змішування у визначеному співвідношенні природних вод різної мінералізації. Лікувально-столові і води змішаного складу застосовуються як лікувальні за призначенням лікаря і як столові напої несистематично.

Асортимент: Настуся, Боржомі. Нарзан, Єсентуки.

Лікувальні. Мінеральні води застосовують за призначенням ліка-ря і до них відносять: Єсентуки №4, Єсентуки №17 та ін.

Штучні мінеральні води отримують шляхом розчинення в питній воді деяких солей і насичення отриманого розчину вуглекислим, газом. До таких вод відносяться: Содова, сельтерська.
Мінеральна вода перед розливом піддається фільтруванню, обробці ультрафіолетовими променями, охолодженню і насиченню вуглекислим газом. Вода повинна бути прозорою, без сторонніх домішок, мати чистоту внутрішньої і зовнішньої поверхонь пляшок, повноту їх заповнення, герметичність закупорювання/^1, 0-пускається на дні осад мінеральних солей, а для деяких видів мінеральних вод — відтінки від жовтуватого до зеленкуватого. Масовачастка діоксиду вуглецю в мінеральних водах повинна бути неменше 0, 3 % до маси для всіх груп вод, а для залізистих — 0, 4 %.На кожну пляшку з мінеральною водою повинна наклеюватися барвисто оформлена етикетка із зазначенням назви, місця знаходження, товарного знаку підприємства; назви води і її групи; мінералізації, г/дм3; хімічного складу, г/дм3; призначення води (ліку-вально-столова, природньо-столова), для лікувально-столових —також вказівок щодо лікувального застосування, рекомендації по зберіганню, дати розливу і строку зберігання, позначення стандарту. Зберігання мінеральну воду в затемнених від вологи приміщення при температурі від 5 до 20 протягом одного року, залізисті мінеральні води – 4 міс. «Збручанську», «Новозбручанську», «Перлину Поділля», «Товари», «Шкло» - 6 міс. Від дня розливу.