Методи одержання крові

Невелику кількість крові, необхідну для морфологічного дослі­дження і виготовлення мазків на піроплазмідози, одержують у сільськогосподарських і домашніх тварин із кровоносних судин зовнішньої та внутрішньої поверхні вуха, у птахів — із гребеня або борідок, гусей і качок — з м'якоті ступні кінцівок, хутрових звірів — з м'якиша пальця. Якщо кров беруть для морфологічно­го дослідження, то перші 2—3 краплі видаляють ватним тампо­ном, а для діагностики піроплазмідозів мазки готують з першої краплі, що з'явилася.

Велику кількість крові у коней, великої рогатої худоби, овець, кіз, верблюдів одержують з яремної вени, зовнішньої грудної, у свиней — із судин хвоста, краніальної порожнистої вени, орбі­тального венозного синуса, м'ясоїдних — з вен кінцівок, птахів — з підкрилової вени, кролів — з вен вуха, лабораторних тварин — з вени вуха, орбітального синуса, хвоста, серця, яремної вени, у риби — із серця, підшкірної та хвостової артерій.

Для одержання сироватки кров беруть у чисту суху пробірку або інший посуд і ставлять у темне місце. Якщо ретракція не настала, тонкою скляною паличкою відокремлюють згусток від стінки пробірки. Для одержання плазми необхідно запобігти зсі­данню крові. З цією метою до неї додають антикоагулянти, що наведені нижче:

Потім кров центрифугують 10—15 хв при 3000 або 20—ЗО хв при 1500 оборотів за хвилину. Для підрахунку еритроцитів стабі­лізовану кров можна зберігати в холодильнику при +4 °С протя­гом трьох діб, для підрахунку лейкоцитів і приготування маз­ків — не більше 24 год.