Й плагіат

Слова та музика О. Положинський

C G(3)

Дивлюсь на себе в дзеркало й не можу зрозуміти,

F G(3)

Чому я такий гарний і чому такий талановитий?

Вигадую мелодії гармонії чарівної

І філософські тексти глибини неймовірної.

Я хочу, щоб мій голос усі пізнавали,

Мої пісні співали, усі слова напам’ять знали.

Я хочу захлинутися славою негіркою,

Я хочу стати справжньою супер-пупер-зіркою!

Приспів:

F G(3)

Але щоб усе це мати треба зовсім небагато!

C G(3) F Am

Прокрутіть цю пісню по радіо!...

Я хочу заробляти великі-превеликі гроші,

Бо хоч вони погано пахнуть, але такі хороші!

Кататися по місту в блискучому довгому лімузині,

Й купувати речі в дорогому магазині.

Я хочу, щоб мене любили високі фотомоделі,

Щоб з ними розважатися в п’ятизірковому готелі.

Повісити на шию три кілограми золота

І щоб в житті не брати в руки ні серпа, ні молота!

Але щоб усе це мати,

Треба зовсім небагато!

Не все в житті так просто, не все в житті так ясно -

Приніс пісні на радіо, та, як завжди, приніс невчасно!

Негідного формату, компромату небагато

І жодного нема фірмового гітарного квадрату!

Ну, як без плагіату? Ну, хіба ж так можна грати?

Нам потрібно регулярно стрімко рейтинг підіймати!

А ви не відрізняєтесь приємними манерами,

До того ж, ваша творчість не підкріплена паперами

Пісня про Палія

Слова: Левко Боровиковський

Музика: Володимир Скоробський

Em C

Люлька в роті зашкварчала,

G H7

Шабля в ніжнах забряжчала -

Em C

Шабля різанину чує,

G H7

Люлька пожари віщує.

Сидіть вдома на покої

Не пристало козакові.

Склич, козаче, склич дружину,

Йди, Палію, в Ляхівщину.

Програш: Em C G H7 (2)

Годі, коню, в стійлі спати,

Їдем ляхів полякати.

Швидше мчи, ніж кремнем збита

Згасне іскра від копита.

Хто, як стрілка, із майдану

Вихрем мчиться за Украйну.

Яр, ліс, річка й туча синя -

Козакові не запина.

Програш.

Хто в траві - врівні з травою,

Хто в воді - врівні з водою.

Хто у лісі - врівні з лісом,

Ніччю перевертнем-бісом.

Ранні півні не співали,

В Польщі замки запалали.

У пожарі жида шкварить

І з пожару люльку палить

Em C G H7

Палій!

Де був замок - попелище,

Де цвів город - там кладби­ще.

Враже поле кров’ю мочить

І об камінь шаблю точить.

Ще й не мріло, не світало,

Польщі край як не бувало.

У Палія на причілку

Крикнув півень на засіку:

Em C G H7

“Кукуріку! ”

Програш: Em C G H7 (5)

Люлька в роті зашкварчала,

Шабля в ніжнах забряжчала -

Шабля різанину чує,

Люлька пожари віщує.

Сидіть вдома на покої

Не пристало пластунові.

Склич, пластуне, склич дружину,

Йди, пластуне, в Україну.