Місто ангелів

Слова та музика М. Бурмака

Am

Місто ангелів і дощів

Dm

На казкові малюнки схоже.

G C#m6

Тільки ангелів - ні душі,

Am E7sus4 E

а лиш просто так - перехожі.

Місто, що не чуже мені.

Золоте павутиння вулиць...

Все, здається, давно заснуло,

окрім світла в однім вікні.

Приспів:

Am7 Dm

Тільки раз і не більше,

G

знаю, не більше,

C E7sus4 E

щоб забути назавжди.

Am7 Dm

Лиш на мить стану ближче,

G

Я стану ближче -

C E7sus4 E

і не зможу вже піти.

Місто зустрічей і прощань...

і розбитих сердець, можливо.

Берег правий і берег лівий,

і всі шанси для сподівань.

Місто звуків і голосів.

По бруківці стікає тиша.

Все стає непомітно тихше,

І нечутне уже для всіх.

Приспів.

Ми стаємо серед дощів.

Ми цього зорепаду варті.

Що хотіти іще нам варто? -

лиш стояти на цій межі.

Місто пристрасті, і образ,

і примирень таких гарячих.

Ти, напевно, мене пробачиш -

я прощала тебе не раз.

Приспів...

Надія є!

Слова та музика В. Красноокий

Am(V) Em(VII)

Коли опустилися руки,

Am(V) Em(VII)

Коли потемніло в очах.

Am(V) Em(VII)

Не знаєш ти як далі бути,

Am(V) Em(VII)

На що сподіватись хоча б.

Am(V) Em(VII)

Не можеш, не віриш, не знаєш,

Am(V) Em(VII)

Не маєш куди утекти.

Am(V) Em(VII)

І кажуть чудес не буває,

F G

Та мусиш для себе знайти!

Приспів:

C(III) G Am(V) F

Допоки сонце сяє, поки вода тече,

C G Am(V) F

О-у-о надія є!

C(III) G Am(V) F

Лиха біда минає, просто повір у це,

C G Am(V) F

О-у-о надія є!

Тобі вже нічого не треба,

Тобі вже нічого нести.

Здається, що всі проти тебе,

А, може, це ти проти них.

Не можеш позбутися болю,

Не знаєш чи прийде весна.

Ти можеш не вірити долі, але в тебе вірить вона. (Пр.)

Новацька казка

Слова: Марічка Артиш. Мелодія: Ти мій друг

Сонячний промінчик зазирнув в шпаринку,

Пензликом малює золоту краплинку.

Ось він вже на носі, на щоці, на віях....

Хто б у це повірив? От так чудасія!

Приспів:

Ось, поглянь, він на лиці,

Весь з маленьких промінців,

Засміється, залоскоче,

Щось немов сказати хоче.

Це нам не здалося: в нього є животик,

Лапки, ніс і вушка, ще й маленький ротик.

На кого б, гадали, схоже це звірятко?

Це ж бо є звичайне сонячне зайчатко!

Приспів:

Ми просили: «Зачекай!

Зупинись і не тікай!»

Він сміється і жартує,

Ластовиннячко малює!

Та надходить вечір, вогник наш згасає,

Спить новацький табір, сонечка чекає.

Місячний промінчик зазира в шпаринку,

В сни твої вплітає срібну павутинку.

Приспів:

Ось, поглянь, він на лиці,

Весь з маленьких промінців.

Поцілує, усміхнеться:

«Хай тобі щасливо сниться... Спи...»