Силова установка

1. Має бути забезпечена можливість надійно та швидко запустити, зупинити чи реверсувати тяговий двигун судна.

2. Належні прилади, що активують аварійну сигналізацію при досягненні критичного рівня, мають контролювати:

(a) температуру охолоджуючої води для основних двигунів;

(b) тиск мастила для змащення для основних двигунів та трансмісій;

(c) тиск мастила та повітря у вузлах резервування основних двигунів, реверсивних трансмісіях чи гвинтах.

3. Якщо судно має лише один основний двигун, такий двигун не повинен вимикатися автоматично, за винятком випадків, коли це необхідно для захисту від закидання обертів.

4. Якщо судно має лише один основний двигун, такий двигун може бути оснащений автоматичним пристроєм зниження частоти обертання двигуна лише за умови, що у кермовій рубці видається як візуальне, так і звукове повідомлення про автоматичне зниження частоти обертання двигуна і що пристрій зниження частоти обертання двигуна може бути вимкнений з місця рульового.

5. Бушинги валів мають бути спроектовані таким чином, щоб не допускати поширення мастил для змащення, що забруднюють воду.

Стаття 8.04

Витяжна система двигунів

1. Вихлопні гази повинні повністю виводитися з судна.

2. Слід вжити усіх належних заходів для того, щоб не допустити проникнення вихлопних газів у різні відсіки. Випускні труби, що проходять через побутові приміщення або кермову рубку, в їх межах мають бути покриті захисною герметичною оболонкою. Зазор між випускною трубою та такою оболонкою має бути відкритим для зовнішнього повітря.

3. Випускні труби мають бути розміщені та захищені таким чином, щоб не спричинити пожежу.

4. Випускні труби у машинних відділеннях мають бути належним чином ізольовані чи охолоджені. Поза машинними відділеннями може бути достатньо захисту від фізичного контакту з ними.

Стаття 8.05

Паливні баки, паливопроводи та комплектуючі

1. Рідке паливо слід зберігати у сталевих баках, що або є невід’ємною частиною корпусу, або міцно прикріплені до корпусу. Якщо цього вимагає конструкція судна, можна використовувати рівнозначний матеріал в плані пожежостійкості. Ці вимоги не застосовуються до баків місткістю не більше 12 літрів, які були включені до допоміжних пристроїв в процесі виготовлення. Паливні баки не повинні мати спільні перегородки з баками для питної води.

2. Баки, їхні мережі труб та інші комплектуючі мають бути розташовані та влаштовані таким чином, щоб ані паливо, ані паливні пари не могли випадково проникнути всередину судна. Клапани баків, призначені для відбору проб палива чи відводу води, мають закриватися автоматично.

3. Жоден паливний бак не може бути розміщений попереду таранної перегородки.

4. Паливні баки та їхнє оснащення не повинні бути розташовані безпосередньо над двигунами чи випускними трубами.

5. Насадки наливних отворів паливних баків мають бути чітко позначені.

6. Насадка наливного отвору паливного бака має знаходитися на палубі, за винятком баків добового постачання. Наливний отвір має бути оснащений з’єднувальним патрубком відповідно до європейського стандарту EN 12827: 1999.

Такі баки мають бути оснащені трубкою сапуна, що закінчується у відкритому повітрі над палубою та влаштована таким чином, щоб унеможливити проникнення води. Переріз трубки сапуна має бути принаймні в 1, 25 рази більшим за переріз наливного отвору.

Якщо баки з’єднані один з одним, переріз з’єднувальної трубки має бути принаймні в 1, 25 рази більшим за переріз наливного отвору.

7. Безпосередньо біля випускних отворів баків мережа труб для розподілу палива має бути оснащена відсічним пристроєм, яким можна управляти з палуби.

Ця вимога не застосовується до баків, що монтуються безпосередньо на двигуні.

8. Паливопроводи, їхні з’єднувальні патрубки, ущільнювачі та оснащення мають бути виготовлені з матеріалів, що здатні витримувати механічні, хімічні та термічні напруги, яким вони можуть піддаватися. Паливопроводи не повинні піддаватися жодному негативному впливу тепла, і має бути забезпечена можливість їх огляду по всій довжині.

9. Паливні баки мають бути забезпечені належним пристроєм для визначення місткості. Надписи на пристроях для визначення місткості мають бути розбірливими аж до рівня максимального наповнення. Вказівне скло має бути належним чином захищене від впливів, оснащене автоматичним відсічним пристроєм в його основі, а його верхній кінець має бути під’єднаний до баків вище їх рівня максимального наповнення. Матеріал вказівного скла не повинен деформуватися за нормальних температур довкілля. Вимірювальні трубки не мають закінчуватися в побутових приміщеннях. Вимірювальні трубки, що закінчуються у машинному відділенні чи в котельні, мають бути оснащені належними самозапірними пристроями.

10. (а) Паливні баки мають бути захищені від витоків палива під час наливу за допомогою належних технічних пристроїв, які включаються до пункту 52 сертифікату Співтовариства.

(b) Якщо паливо закачується з паливоналивних установок, що мають власні технічні прилади для недопущення витоків палива під час наливу, вимоги до обладнання, наведені у пункті (а), не застосовуються.

11. Якщо паливні баки оснащені автоматичним відсічним пристроєм, датчики мають зупинити подачу палива, коли бак заповнений на 97%; таке обладнання має задовольняти вимоги щодо безвідмовності.

Якщо датчик активує електричний контакт, який може розірвати ланцюг, створений паливоналивною установкою, двійковим сигналом, має бути забезпечена можливість передачі такого сигналу на паливоналивну установку через водонепроникний з’єднувальний штепсель, що відповідає вимогам публікації ІЕС 60309-1: 1999 для 40-50 В постійного струму, колір розетки – білий, положення контакту заземлення – десять годин.

12. Паливні баки повинні мати отвори з герметичними затворами, призначеними для уможливлення очищення та огляду.

13. Паливні баки, з яких паливо йде безпосередньо до основних двигунів та двигунів, необхідних для безпечного функціонування судна, мають бути оснащені пристроєм, що видає як візуальні, так і звукові сигнали у кермовій рубці, якщо рівень їх наповнення не є достатнім для забезпечення подальшого безпечного функціонування.

Стаття 8.06

Зберігання мастила для змащення, мастилопроводів та комплектуючих

1. Мастило для змащення слід зберігати у сталевих баках, що або є невід’ємною частиною корпусу, або міцно прикріплені до корпусу. Якщо його вимагає конструкція судна, можна використовувати рівнозначний матеріал у плані пожежостійкості. Ці вимоги не застосовуються до баків місткістю не більше 25 літрів. Баки для мастила для змащення не повинні мати спільних перегородок з баками для питної води.

2. Баки для мастила для змащення, їхні мережі труб та інші комплектуючі мають бути розташовані та влаштовані таким чином, щоб ані мастило для змащення, ані пари мастила для змащення не могли випадково проникнути всередину судна.

3. Жоден бак для мастила для змащення не може бути розміщений перед таранною перегородкою.

4. Баки для мастила для змащення та їхнє оснащення не повинні бути розміщені безпосередньо над двигунами чи випускними трубами.

5. Насадки наливних отворів баків для мастила для змащення мають бути чітко позначені.

6. Мастилопроводи, їхні з’єднувальні патрубки, ущільнювачі та оснащення мають бути виготовлені з матеріалів, здатних витримувати механічні, хімічні та термічні напруги, яким вони можуть піддаватися. Мастилопроводи не повинні піддаватися жодному негативному впливу тепла, і має бути забезпечена можливість їх огляду по всій довжині.

7. Баки для мастила для змащення мають бути забезпечені належним приладом для визначення місткості. Надписи на приладах для визначення місткості мають бути розбірливими аж до рівня максимального заповнення. Вказівне скло має бути належним чином захищене від впливів, оснащене автоматичним відсічним пристроєм в його основі, а його верхній кінець має бути під’єднаний до баків вище їх рівня максимального наповнення. Матеріал вказівного скла не повинен деформуватися за нормальних температур довкілля. Вимірювальні трубки не мають закінчуватися в побутових приміщеннях. Вимірювальні трубки, що закінчуються у машинному відділенні чи в котельні, мають бути оснащені належними самозапірними пристроями.

Стаття 8.07

Зберігання мастил, що використовуються у системах передачі енергії, системах управління та приведення в дію та системах опалення, мастилопроводів та комплектуючих

1. Мастила, що використовуються у системах передачі енергії, системах управління та приведення в дію та системах опалення, слід зберігати у сталевих баках, що або є невід’ємною частиною корпусу, або міцно прикріплені до корпусу. Якщо цього вимагає конструкція судна, можна використовувати рівнозначний матеріал у плані пожежостійкості. Ці вимоги не застосовуються до баків місткістю не більше 25 літрів. Такі баки для мастил не повинні мати спільних перегородок з баками для питної води.

2. Такі баки для мастил, їхні мережі труб та інші комплектуючі мають бути розміщені та влаштовані таким чином, щоб ані мастила, ані пари мастил не могли випадково проникнути всередину судна.

3. Жоден бак для мастил не може бути розміщений перед таранною перегородкою.

4. Такі баки для мастил та їхнє оснащення не повинні бути розміщені безпосередньо над двигунами чи випускними трубами.

5. Насадки наливних отворів баків для мастил мають бути чітко позначені.

6. Мастилопроводи, їхні з’єднувальні патрубки, ущільнювачі та оснащення мають бути зроблені з матеріалів, здатних витримувати механічні, хімічні та термічні напруги, яким вони можуть піддаватися. Мастилопроводи не повинні піддаватися жодному негативному впливу тепла, і має бути забезпечена можливість їх огляду по всій довжині.

7. Баки для мастил мають бути забезпечені належним приладом для визначення місткості. Надписи на приладах для визначення місткості мають бути розбірливими аж до рівня максимального наповнення. Вказівне скло має бути належним чином захищене від впливів, оснащене автоматичним відсічним пристроєм в його основі та не повинне деформуватися за нормальних температур довкілля. Вимірювальні трубки не мають закінчуватися у побутових приміщеннях. Вимірювальні трубки, що закінчуються у машинному відділенні чи в котельні, мають бути оснащені належними самозапірними пристроями.

Стаття 8.08

Трюмно-осушувальні та водовідвідні системи

1. Має бути забезпечена можливість відкачування води з кожного водонепроникного відсіку окремо. Проте ця вимога не застосовується до водонепроникних відсіків, що зазвичай герметично закриті під час роботи.

2. Судна, для яких необхідна команда, мають бути оснащені двома автономними трюмними насосами, які не повинні бути встановлені в тому самому приміщенні. Принаймні один з них має бути оснащений механічним приводом. Проте для суден з потужністю менше 225 кВт чи повною вантажопідйомністю менше 350 тонн, або для суден, які не призначені для перевезення вантажів і водотоннажність яких не перевищує 250 м³, достатньо одного насосу, який може бути або з ручним приводом, або з механічним приводом.

Кожен з необхідних насосів має бути придатним для використання в кожному з водонепроникних відсіків.

3. Мінімальна подача Q₁ першого трюмного насоса обчислюється за такою формулою:

Q₁ = 0, 1 · d₁², 1/хв,

де d₁ обчислюється за формулою:

, мм.

Мінімальна подача Q₂ другого трюмного насоса обчислюється за такою формулою:

Q₂ = 0, 1 · d₂², 1/хв,

де d₂ обчислюється за формулою:

, мм

Разом з тим, значення d₂ не обов’язково перевищує значення d₁.

При обчисленні Q₂ l є довжиною найдовшого водонепроникного відсіку.

У цих формулах:

l – довжина відповідного водонепроникного відсіку, м;

d₁ – обчислений внутрішній діаметр основної водовідвідної труби, мм;

d₂ – обчислений внутрішній діаметр відвідного патрубка, мм.

4. Якщо трюмні насоси під’єднані до водовідвідної системи, діаметр водовідвідних труб має бути щонайменше d₁, мм, а діаметр відвідних патрубків – щонайменше d₂, мм.

Якщо довжина судна не перевищує 25 м, d₁ та d₂ можуть бути зменшені до 35 мм.

5. Дозволяється використовувати лише самовсмоктуючі трюмні насоси.

6. Має бути принаймні один всмоктуючий насос як на правому борті, так і на лівому борті усіх плоскодонних, дренованих відсіків, ширина яких перевищує 5 м.

7. Має бути забезпечена можливість водовідводу з корми через машинне відділення за допомогою доступного автоматичного затворного обладнання.

8. Відвідні патрубки одиночних відсіків мають бути приєднані до основної водовідвідної труби за допомогою запірного неповоротного клапана.

Відсіки чи інші простори, де можна тримати баласт, мають бути під’єднані до водовідвідної системи лише за допомогою простого запірного пристрою. Ця вимога не застосовується до трюмів, в яких можна тримати баласт. Такі трюми мають наповнюватися баластною водою за допомогою стаціонарних баластних труб, що є незалежними від водовідвідних труб, або за допомогою відвідних патрубків, що можуть бути приєднані до основної водовідвідної труби гнучкими трубами або гнучкими адаптерами. Водозабірні клапани, розміщені на днищі трюму, використовувати для цієї потреби не дозволяється.

9. Трюми мають бути оснащені вимірювальними приладами.

10. Якщо водовідвідна система включає стаціонарну мережу труб, водовідвідні труби на днищі трюму, призначені для відкачування води, забрудненої мастилом, мають бути оснащені затворами, закупореними на місці органом з проведення оглядів. Інформація про кількість та розташування таких затворів вноситься у сертифікат Співтовариства.

11. Закриття затворів на місці вважається рівнозначним закупоренню відповідно до частини 10. Ключ або ключі для закриття затворів позначаються відповідним чином та зберігаються у позначеному та доступному місці в машинному відділенні.

Стаття 8.09