Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Програма практичних занять по курсу 4 страница






По закінченню процесу зважування натисканням кнопки на пульті керування включають електропневматичний клапан циліндра, що відкриває через систему важелів випускний затвор.

При висипанні продукту з бункера останній іде нагору, а правий кінець коромисла вниз, і дозатор знову готовий до роботи.

Рис. 7.2. Схема дозатора з фотоелектричною системою автоматики

 

Для відважування нової дози необхідно нажати кнопку на пульті керування, включивши цим електропневматичний клапан циліндра 8. Слід зазначити, що дане дозувальне встаткування має рядом недоліків:

1) неможливо одержати без переналагодження вагового механізму бетон більш ніж чотирьох марок;

2) вагова система й електропневматичне керування складні;

3) недостатньо надійно працюють ртутні контакти й затвори, які часто заклинюються;

4) потрібен значна витрата стисненого повітря.

Ці недоліки змусили шукати нових шляхів в області дозування матеріалів, і одним із удалих розв'язку питання виявилося застосування в конструкціях дозаторів фотоелектричної системи автоматики.

Дозатор з фотоелектричною системою автоматики (мал. 8.2) має віброживильник з електромагнітним вібратором 3 і пульт керування 8.

Віброживильник складається із двох частин: чавунного масивного корпуса із двома електромагнітами, що є нерухливою частиною живильника, і лотка 2, який разом із прикріпленими до нього дишлем, вилкою і якорем являє собою рухливу частину живильника. Лоток 2 поміщено під видатковим бункером 1.

Рухлива й нерухлива, частини віброживильника зв'язані між собою за допомогою пакета плоских ресор, кінці яких забиті в пазах корпуса, а середня частина через дишель з'єднана з рухливим лотком.

Живильник підвішений на чотири гвинтових пружинних стяжках, які дозволяють змінювати кут нахилу лотка залежно від заданої продуктивності й виду матеріалу, а також охороняють дозатор і будинок заводу від можливого виникнення шкідливих вібрацій.

Котушки електромагнітів харчуються постійним струмом через соленоїдний випрямний пристрій. Коли струм проходить через обмотки електромагнітів, останні поперемінно притягають і відпускають якір, який разом з лотком коливається із частотою, рівній частоті струму.

Лоток при кожнім коливанні перекидає, що перебуває на ньому матеріал на невелику відстань уперед, який, поступово переміщаючись по лоткові, рівномірним струменем надходить у бункер 7 дозатора. При вимиканні струму коливання рухливої частини живильника припиняються, і лоток 2 виконує функцію затвора видаткового бункера 1.

Продуктивність живильника регулюють, змінюючи напругу в обмотках електромагнітів, наслідком чого є зміна амплітуди коливань лотка.

Ваговий бункер дозатора й циферблатний пристрій 4, на стрілці якого укріплений прапорець 5 з алюмінієвої стрічки, застосовані ті ж, що й у дозаторах з електропневматичною системою керування, важільна ж система значно спрощена, тому що з неї виключені важелі 2 і 3 (див. мал. 8.1) коромисла 1 з гирями 18 і 19 і вантажами 20, а також підвіска 17. Циферблатний пристрій, що відіграв при електропневматичній системі керування допоміжну роль, перетворюється в елемент системи автоматики.

Фотоприставка 6, що полягає з фотоопору й освітлювача, закріплюється на рухливому стрижні з віссю обертання в центрі циферблата й може бути встановлена й закріплена проти кожного з розподілі шкали.

В основу дії системи автоматики нового дозатора покладена властивість фотоопору різко міняти свою провідність залежно від ступеня освітленості. Одночасно зі зміною провідності фотоприставки змінюється потенціал сітки електронної лампи, що робить відповідні перемикання приладів автоматики.

Насамперед, фотоприставку сполучають із розподілом шкали циферблата, відповідним до маси заданої дози, і включають електромагнітний віброживильник на повну потужність (режим насипки). Під дією вступника матеріалу бункер дозатора опускається, а стрілка із прапорцем переміщається по шкалі циферблата. При перетинанні прапорцем променя світла фотоприймача фотоопір змінює потенціал сітки лампи, а вона зменшує напругу в обмотці котушок електромагнітів живильника, внаслідок чого інтенсивність подачі матеріалу зменшується й дозатор переходить на режим досипання. Досипання матеріалу триває до моменту збігу стрілки з розподілом, відповідним до маси дози. При цьому прапорець виходить з-під променя світла фотоприставки, що викликає нова зміна провідності фотоопору, який «гасить» електронну лампу, а остання виключає струм, що надходить на котушки магнітів живильника. Живильник зупиняється, і подача матеріалу в бункер дозатора припиняється.

Для вивантаження матеріалу з бункера дозатора в приймач відкривають випускний затвор бункера, що приводиться в дію з пульта керування за допомогою тягового електромагніту або пневмоциліндра. Для одержання декількох, різних по масі порцій продукту на циферблатний покажчик установлюють відповідне число фотоприставок.

Керування роботою ваг електропневматичне, дистанційне, за допомогою кнопки або зовнішнього імпульсу.

Тарілчастий відцентровий живильник 2 подає матеріал у ківш 4, підвішений на правім плечі головного важеля нерівно плечової важільної системи 3. Живильник 2 приводиться в дію індивідуальним електродвигуном через редуктор.

У міру наповнення матеріалом, що зважується, ківш 4 переміщається вниз і через важільну систему 3 передає свій рух стрілці циферблатного покажчика 1. Порцію задають вручну. Для цього, що задає стрілку з безконтактним датчиком установлюють проти відповідного розподілу шкали покажчика 1. При наближенні маси набраної в ківш порції до заданої через систему автоматики включається пневматичний циліндр, заслінка частково перекриває зазор, через який матеріал надходить у ківш. Починається досипання. Коли маса в ковші досягає заданої, спрацьовує система автоматики, яка виключає електродвигун привода живильника, повністю закриває за допомогою електромагніту заслінку й після одержання команди (імпульсу) включає пневматичний циліндр, що відкриває днище ковша 5. Уміст ковша висипає, днище ковша закривається, після чого цикл повторюється.


Заняття 8

УСТАТКУВАННЯ ДЛЯ БЕТОНОЗМІШУВАЛЬНИХ ВУЗЛІВ

 

8.1. Дозатори періодичної й безперервної дії

 

Особливе значення придбали дозатори для складових бетону, які встановлюють на бетонних заводах періодичної дії (рис. 8.1).

Складові бетону по похилому транспортеру 1 подаються в бункери 2, з яких вони надходять у дозатори 3. Після дозування матеріали надходять у вирву 4, з якої вони висипають в одну з бетономішалок періодичної дії 5. Перемішана бетонна суміш виливається в бадді б, що транспортуються до місця укладання на залізничних платформах, або в кузови автосамоскидів.

Рис. 8.1. Установка дозаторів дискретної дії на бетонному заводі

 

Бетонний завод періодичної дії являє собою високий будинок (висота 30 м), який коштує дуже дорого, але його продуктивність (навіть при чотирьох бетономішалках) не в змозі задовольнити всі зростаючі темпи укладання бетону.

У зв'язку із цим у цей час інтенсивно ведеться розробка й удосконалювання методів безперервного готування бетону й конструювання необхідного встаткування.

Одна зі схем для дозування складових бетону при безперервнім його виготовленні показана на рис. 8.2. Сухі складові бетону за допомогою транспортера 8 і скидального візка 9 заповнюють бункери 7, з яких надходять на дозатори безперервної дії 10. Суха суміш по транспортеру 4 надходить у бетономішалку 3, куди також надходить вода з дозатора б і сульфітно-спиртова барда з дозатора 5. Безупинно видавана бетономішалкою суміш за допомогою поворотного рукава 2 надходить у вирви 1, з яких вона виливається в автосамоскиди, або бадді для транспортування бетону. Висота будинку становить усього 11 м.

Рис. 8.2. Установка дозаторів безперервної дії на бетонному заводі

 

8.2. Електротензометричний дозатор із програмним керуванням

 

Дозатор (рис.8.3) складається із двох електромагнітних віброживильників 2 і 5, поміщених під бункерами 8 для щебенів і 4 для піску; вагового бункера (ковша) 6, підвішеного на чотири тягах, у які вбудовані тензорезисторні датчики, і пульта керування 7. На ковші встановлена пневмосистема 1 для відкривання й закривання донної заслінки.

Рис. 8.3. Електротензометричний дозатор із програмним керуванням

 

Дозатор призначено для дозування дві фракції бетону. Основною гідністю є можливість одержання необмеженої кількості марок бетону завдяки системі програмного керування.

Програмне керування здійснюється з пульта керування 7, що представляє собою металевий каркас, обшитий листовим залізом. Спереду, під кутом 60, розташована панель, на якій змонтовані електричні контрольно-вимірювальні прилади, пускові кнопки, сигнальні лампи і т.д. На вертикальній передній стінці змонтований програмний пристрій 8 із щілиною для приймання перфокарти.

Пристрій складається з рухливого й нерухливого дешифраторів, бічних стінок, підстави з поздовжнім пазом у вигляді «хвоста ластівки», сполучної планки й передньої панелі із гніздами для різнополюсних вилок. Дешифратори постачені системою підпружиненних циліндричних контактів, що замикають електричні кола через отвори перфокарти. Рух рухливому дешифратору повідомляється електромагнітом, виконаним на базі магнітної системи реле.

 

Компоненти бетону Маса, кг Підсумок
                       
Щебені                          
Цемент                        
Щебені 2                  
Пісок                    
I Кратність        

Рис. 8.4. Перфокарта

 

Перфокарта (рис. 8.4) служить для завдання кількості дозуємих матеріалів. Виготовлена вона з картону. Кількість матеріалу записується на неї шляхом пробивання отворів ручним або автоматичним перфоратором.







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.