Завдання уроку.

1. Ознайомитися із загальною характеристикою папоротей.

2. Розглянути розмноження чоловічої папороті.

3. Охарактеризувати різноманітні папороті.

4. З’ясувати значення папоротей у природі та житті людини.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Ознайомитися із загальною характеристикою папоротеподібних.

Папороті — це відділ, який в сучасній флорі Землі налічує близько 10 тисяч видів. Поширені папороті фактично по всій земній півкулі, починаючи з пусимнь і закінчуючи болотами, рисовими болотами і солонуватими водоймами. Найбільш різноманітні – у вологих троаічних лісах. Там вони представлені як деревовидними (до 25 м у висоту), так і трав’янистими формами. Зустрічаються види папоротей довжиною всього лише в кілька міліметрів.

Велике значення відіграли папоротеподібні в утворенні кам’яного вугілля (близько 400 млн. років тому). У ті часи відмерлі стовбури папоротеподібних потрапляли у воду боліт, заносились мулом та піском і не перегнивали. Поступово занурюючись вглиб, за сотні мільйони років вони перетворилися на чистий вуглець, з якого і виникло кам’яне вугілля. Це зумовило назву цілого періоду в історії Землі – кам’яно-вугільний період. В пластах вугілля по всій земній кулі й досі знаходять їхні скам’янілі рештки. В Україні є великі запаси кам’яного вугілля (Донецький кам’яновугільний басейн) та розвинена вугледобувна промисловість.

Незважаючи на значну різноманітність, усім папоротям притаманні такі риси: листостеблова будова, наявність справжніх коренів (у більшості це додаткові корені, що відходять від кореневища).

Звичайна рослина папороті, яку ми бачимо, – це нестатеве покоління, або спорофіт. Майже у свіх папоротей він багаторічний, хоч є небагато видів з однорічним спорофітом.

Підземна частина представлена кореневищем з додатковими ко­ренями. Надземна частина — це листки, як правило, за масою і розмірами переважають стебло. Біля основи вони вкриті сухими бурими лусочками, які захищають молоді листки від заморозків та засухи. Молоді листки спірально закручені у міру росту вони розкручуються. У деяких видів розвиток листка триває протягом трьох років. Листки можуть бути цілісними або розсіченими. На відмну від інших рослин листки папороті ростуть не основою, а верхівкою, як стебла, що вказує на їхнє походження від стебла. За розмірами вони можуть сягати віж кількох міліметрів до 3 і більше метрів у довжину. У більшості видів папоротей листки виконують фотосинтезуючу і спороутворюючу функції.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова папоротей

Мета: з’ясувати особливості будови папороті на прикладі щитника чоловічого.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з коренями, що відходять від нього, листок. На нижній поверхні листка знайдіть бурі горбки — соруси та розгляньте їх під лупою.
______________________________________

______________________________________

______________________________________

______________________________________

______________________________________

2. На мікропрепараті «Сорус папороті» розгляньте спорангії за допомогою мікроскопа при збільшенні.

3. Схематично намалюйте та позначте групу сопорангіїв на листку та спори.

4. У підсумках до роботи вкажіть характерні риси ускладнення в будові папоротей у порівнянні з мохами.

Завдання 2. Розглянути розмноження чоловічої папороті.

У чоловічих утворюються рухомі чоловічі статеві клітини — сперматозоїди. В жіночих статевих органах — яйцеклітини. Яйцеклітини і сперматозоїди на одному заростку дозрівають в різний час, тому запліднення можливе лише між різними заростками. Такий тип запліднення називають перехресним. Для запліднення необхідний дощ або рясна роса. По воді сперматозоїд проникає у жіночий статевий орган і запліднює яйцеклітину. Утворюється зигота. Зигота проростає у нову рослину нестатевого покоління. Вона спочатку отримує поживні речовини лише із тканин заростку, далі утворює перший корінь, який занурюється у ґрунт. Розгортається перший листок. Але молода рослина нестатевого покоління папороті зберігає зв’язок із заростком, аж доки він повністю не відімре.

Фізкульхвилинка

Час настав для відпочинку, розпочнемо фізкультхвилинку.

Раз, два, три, чотири, п’ять.

Вгору руки всім піднять,

Вліво, вправо нахилити,

Як листочки папороті.

Тепер руки опустити,

Себе в лісі уявити.

Всім присісти у травиці, взяти силу у землиці.

Встаньте дужі і бадьорі,

Знов до праці всі готові.

Тож за парти всі сідайте,

І учитись починайте.

Завдання 3. Охарактеризувати різноманітні папороті.

4) Доповіді учнів, демонстрування зображень відповідних рослин

Найпоширенішими представниками папоротей в Україні є щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка, страусник, букова папороть, листовик, вужачкові папороті, сальвінія (демонстрування зображень).

У цієї рослини спори утворюються на спеціальних листках, які відрізняються від звичайних зелених листків. Спороносні листки страусника у п’ять — сім разів коротші від звичайних (вегетативних), розділені на короткі закручені зеленуваті частинки. З'являються вони на початку другої половини літа — напередодні Івана Купала. Їхня незвична, своєрідна форма, мабуть, і привернула увагу людини. Можливо, що в далекі часи і народилася легенда про цвіт папороті. Адже багато чого у ній відповідає дійсності: росте ця папороть у темному лісі, а молоді листки зі спорангіями добре відбивають світло і тому злегка світяться.

Кажуть, що краса беззахисна. Може, у цьому і причина різкого зменшення ареалу трав’янистих рослин. Внаслідок діяльності людини всесвіт стоїть на порозі екологічної катастрофи. Варто згадати і про рослини, які занесені до Червоної книги України. Замість того, щоб прикрашати наші ліси та поля оселилися вони на сторінках цієї книги. Чи потрібна природі така «любов», коли заради скороминучої втіхи, а буває і наживи, винущують люди цілі галявини рідкісних рослин.

До Червоної книги України занесені такі види папоротей: гронянка півмісяцева, вудсія альпійська, вудсія ельбська, аспленія чорна, анограма тонколиста, краєкучник перський, нотолена марантова, адіанта венерин волос, марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча та. ін.

Папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини. Кам’яне вугілля використовують як паливо. Велике значення відіграли папоротеподібні в утворенні кам’яного вугілля. З нього добувають горючий газ, застосовують як сировину для пластмас, фарб, лаків.

Кореневище орляка звичайного багате на крохмаль (46 %), а листки цієї папороті мають протигнильні властивості. Кореневище також містить дубильні речовини, його застосовують у пивоварінні, для виготовлення клею, який не розчиняється в холодній воді, тому папір і тканина, просочені ним, не промокають і не пропускають повітря. Листя цієї папороті використовують на підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, бо він містить багато калію. Орляк вживають в їжу. З молодих, ще не розкручених пагонів папороті, готують страви, які за смаком нагадують спаржу. У народній медицині кореневище орляка використовують як засіб проти глистів, кашлю, золотухи, ломоти. Є відомості, що кореневище рослини містить отруйні речовини, тому користуватися ним потрібно обережно. У народній медицині рослину використовують і як зовнішній засіб при захворюваннях суглобів, невралгіях, варикозному дерматиті, виразці гомілки та для загоювання ран.

Кореневище щитника чоловічого використовують для видалення з людського організму стьожкових червів (глистів). Слід пам’ятати, що щитник чоловічий — отруйна рослина, тому лікування потрібно здійснювати лише під наглядом лікаря.

Багато тропічних видів папоротей — це чудові декоративні рослини для озеленення приміщень.

Прикмета

УРОК 5

Тема. Голонасінні рослини

Мета:

Ø сформувати поняття про особливостями будови голонасінних рослин;

Ø показати риси відмінності голонасінних від спорових;

Ø забезпечити засвоєння знань про будову хвої та шишок голонасінних;

Ø розкрити роль голонасінних у природі та в господарській діяльності людини;

Ø розвивати біологічну мову, увагу, уяву, пізнавальну самостійність і пізнавальний інтерес, мислення (уміння здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

Ø продовжити формування екологічної культури школярів;

Ø виховувати дбайливе ставлення та любов до природи, позитивне ставлення до навчання та інтерес до предмета.

Методи та методичні прийоми: розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків і репродукцій, складання схеми, таблиці, робота з підручником, спостереження, аналіз, порівняння.

Тип уроку: комбінований.

Наочність та обладнання: таблиці: «Розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери»; пагони і шишки сосни, ялини; гербарії голонасінних рослин; препарувальні голка, пінцет; картки для індивідуальних завдань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

ІІ. Перевірка раніше вивченого матеріалу

Бесіда

1. В яких умовах зростають папороті?

2. Яке покоління папоротей є основним фотосинтезуючим?

3. Як розмножуються і поширюються папороті?

4. Які папороті використовує людина та з якою метою?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми та завдань уроку

Демонстрування гербарних зразків пагонів сосни і ялини.

Чи знаєте ви ці рослини? (діти називають рослини)

Ось послухайте історію «Чому хвойні дерева не скидають на зиму свого листя?»

Було це під осінь, давним-давно. Пташки відлітали у вирій, де завжди було тепло й зелено і де пташкам є досить поживи. Одна пташка скалічила собі крильце і не могла відлетіти зі своїми товаришами. Вона залишилась одна і мусила перебути зиму в нашім краї.

- Найкраще мені буде у лісі, - думає собі пташечка. - Деревина має гарне, густе листя, допоможе мені і дасть раду, як і що робити, коли сніги випадуть і мороз потисне.

Першим ділом вона звернулась до берези.

- Прекрасна березо, — сказала пташечка, -у мене зламане крило, дозволь мені оселитися у твоїх гілочках, щоб почекати, доки мої товариші повернуться.

- Ні, - відповіла береза. Ми тут, у лісі, маємо свої лісові пташечки, яким мусимо допомагати.

Пішла пташечка до дуба і просить про допомогу. Дуб також відправив її ні з чим. Він боявся, що пташечка поклює жолуді.

Просила пташечка бука, граба та ліщину, але всі вони не прийняли її.

Аж тут почувся голос:

- Пташечко маленька, куди ти хочеш летіти?

- Я й сама не знаю куди, голод і холод докучають мені, - сумно відповіла пташечка.

- Тоді йди до мене, - сказала молода ялинка. - Глянь, ось гілочка, тут буде тепло, можеш сидіти на ній цілу зиму.

- А мої гілочки захищатимуть тебе від північного вітру, - обізвалась
смерека, що росла по сусідству.

- І я тобі допоможу, - відізвався ялівець з того боку ялини. - Можеш ласувати цілу зиму моїми ягодами.

Так оселилась наша пташечка на гілочках привітної ялини, смерека дала їй захист від холодного північного вітру, а ялівець годував своїми ягодами.

Одного дня подув північний вітер, заморозив листя. Всі дерева стали сумні, втратили зелені блискучі листочки.

- Чи можу я заморозити листя всіх дерев? - спитав вітер мороза, який володів землею.

- Ні, - сказав зимовий цар. - 3 дерев, які дали бідній пташині притулок і оселю, не можна листків стрясати.

І від того часу з ялини, смереки, сосни, ялівцю не опадає листя, стоять вони вічно зеленими і влітку, і взимку, захищають птахів від негоди.

Отже, сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося з будовою та значенням цих рослин.

Завдання уроку

1. Ознайомитися з еволюцією голонасінних.

2. Вивчити будову голонасінних рослин.

3. Розглянути розмноження голонасінних на прикладі сосни звичайної.

4. Розкрити роль голонасінних у природі й господарській діяльності людини.

IV. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Ознайомитися з еволюцією голонасінних.

1) Розповідь з елементами бесіди, демонстрування таблиці «Розвиток рослинного і тваринного світу в різні геологічні ери» Напевно, ви чули, що весь час існування і розвитку життя на нашій планеті вчені ділять на ери. Найдавніша ера — архейська, за нею ідуть протерозойська, палеозойська, мезозойська і кайнозойська (в якій ми зараз живемо). Кожна ера характеризується змінами клімату Землі, виникненням і зникненням різних форм живих організмів. На початку мезозойської ери (300 млн років тому) у зв’язку зі зміною клімату і висушуванням водойм почали вимирати останні представники деревоподібних папоротей. Їх змінили рослини, які могли розмножуватися без вологи. Це були голонасінні рослини.

Першими голонасінними рослинами були насіннєві папороті, які - згодом повністю вимерли. Вони мали вигляд дерев, ліан і трав. Насіння у насінних папоротей розвивалось на листках. Шишок у цих рослин не було.

Від насіннєвих папоротей виникли інші голонасінні рослини.

Умови життя на планеті продовжували змінюватись. Там, де клімат ставав більш жорстким, давні голонасінні рослини поступово відмирали, оскільки на зміну їм з’являлися більш досконалі рослини – давні хвойні. Потім їх змінили сучасні хвойні голонасінні рослини – сосна, ялина, ялиця (піхта).

Рослини, які розмножувалися насінням, краще пристосувалися до життя на суші, ніж рослини, що розмножувалися спорами. Особливо чітко це проявилося, коли клімат став менш вологим.

Поясніть чому?

Для запліднення голонасінним вода не потрібна, бо воно відбувається всередині насінних зачатків.

Пригадайте подвійне запліднення у квіткових рослин. У чому його суть?

У хвойних рослин також чоловічі статеві клітини підходять до жіночих по пилкових трубках, що розвиваються всередині насінних зачатків.

Отже, у рослин, що розмножуються спорами, можливість запліднення залежить від наявності води у зовнішньому середовищі, а в рослин, які розмножуються насінинами, цієї залежності нема.

Завдання 2. Вивчити будову голонасінних рослин.

Поширення голонасінних.

2) Розповідь

Сучасні голонасінні поширені на усіх континентах, окрім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах: у посушливих, помірно зволожених і надмірно вологих місцевостях. Вони утворюють тайгу Сибіру, хвойні і мішані ліси Європи та Азії і навіть ліси в горах Південної Америки. Однак, жоден представник голонасінних не живе у водному середовищі.

Основні ознаки голонасінних.

Завдання 2. Вивчити будову голонасінних рослин.

Лабораторне дослідження:

Тема. Б удова голонасінних

Мета: вивчити характерні ознаки будови голонасінних рослин, з’ясувати будову хвої та шишок голонасінних на прикладі сосни та ялини, модрини.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте гербарні зразки пагонів сосни. Визначте чоловічі і жіночі шишки, вкажіть їх особливості (місце розташування, колір).

2. Позначте на малюнку чоловічі і жіночі шишки.

_____________________________________

_____________________________________

_____________________________________

3. Розгляньте гербарні зразки голонасінних рослин (сосни, ялини, модрини). Визначте, яку форму мають листки голонасінних рослин (голкоподібні листки — хвоїнки), як розташовуються хвоїнки: поодиноко, пучками або парами. Виміряйте лінійкою довжину хвоїнок, зверніть увагу на їх колір та інші особливості.

4. Розгляньте зовнішній вигляд зрілих шишок голонасінних рослин. Зверніть увагу на розмір, форму. Шишка складається з вісі та лусок. Подивіться уважно, як у шишках розташовані насінини. Ця ознака і є головною, за якою голонасінні рослини відрізняються від покритонасінних. Дані запишіть у таблицю:

5. За допомогою препарувальної голки і пінцета вийміть насіння зі зрілих шишок сосни, ялини, модрини. Як поширюються насінини цих рослин у природі?

6. У підсумках роботи вкажіть характерні особливості будови голонасінних рослин.

Завдання 3. Розглянути розмноження голонасінних на прикладі сосни звичайної.

Згадайте, в чому полягає загальна особливість у розмноженні спорових рослин? (Пов’язано з водою.)

Розмноження насінних рослин не пов’язане з водою. Як ви думаєте, чому?

Прочитайте у тексті підручника на с. 187, як відбувається розмноження сосни звичайної. Складіть схему, спираючись на малюнок у підручнику.

Завдання 4. Розкрити роль голонасінних у природі й господарській діяльності людини.

6) Розповідь з елементами бесіди, заповнення таблиці

Чи знаєте ви, де використовує людина хвойні рослини?

Більшість голонасінних — це вічнозелені рослини, які здійснюють фотосинтез цілий рік. На піщаних ґрунтах вони затримують рух пісків, закріплюють ґрунт, запобігають весняним паводкам, затримують вітер. Голонасінні є джерелом їжі для інших організмів. Зі смоли вимерлих хвойних рослин утворився бурштин. Бурштинова лихоманка поглинула тисячі людей.

Що ж діється у нашому краї?

Яка сила є рушієм руйнування природних, суспільних багатств та елементарної людської моралі?

Жага легко і швидко заробляти гроші поширилась як страшна епідемія. Внаслідок неконтрольованого видобутку " дару сонця" стрімко знищуються лісові насадження та надра, для відновлення яких знадобляться десятиліття.Бездіяльність держави у протидії нелегальному видобутку бурштину загрожує Україні екологічним лихом. Важливо пам'ятати, що ми залишимо після себе своїм нащадкам.

Деревина сосни міцна, легка, смолиста і має чимало цінних якостей. Це один з кращих будівельних матеріалів. Дерево сосни сибірської використовується для виготовлення меблів, олівців, шпал для залізниць, стовпів ліній електропередач, мостів, кріплення шахтних переходів. Значну кількість деревини використовують як паливо. Велика довжина волокон деревини ялини надає їй особливої цінності як сировині для виготовлення висоякісних сортів паперу. Проте інтенсивне застосування деревини в різних галузях господарства спричинило масове вирубування лісів, що завдає значної шкоди нашій планеті. Тому потрібно турбуватись про відновлення лісових насаджень.

Хвойні виділяють речовини (фітонциди), які згубно діють на мікроорганізми, тому соснові ліси та ліси з ялівцю є чудовим місцем відпочинку і лікування людей. У результаті аналізу повітря виявлено, що 1 м³ повітря хвойного лісу містить не більше 500 хвороботворних бактерій, тоді як міського – до 30 – 40 тис. Прекрасно освіжають, бадьорять і відновлюють сили ароматизовані ванни із хвої сосни. Вони мають дезинфікуючу, знеболюючу і протизапальну дію. Легко випаровуючись, ефірні масла хвої наповнюють повітря дрібнесенькими частинками, які несуть електричний заряд. Вдихання такого іонізованого повітря цілюще впливає на організм, діє заспокійливо. Хвойна ванна знімає втому, головний біль, покращує настрій. Відвар соснових голок готують заздалегідь. Саме тому у хвойних лісах розміщують санаторії та лікарні для людей з захворюванням дихальної системи.

Сосна досить широко застосовується у народній медицині багатьох країн. Відвар соснових бруньок вживають як відхаркувальний, протигнильний, дезинфікуючий, жовчогінний та сечогінний засоби. Його застосовують при хронічному бронхіті та інших запальних процесах дихальних шляхів, подагрі, поліартриті, рахіті й авітамінозі С. У лікувальній практиці використовують не тільки бруньки, а й різні продукти, що одержують із сосни: скипидар, сосновий дьоготь, каніфоль, хвойну пасту. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке застосовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишкового тракту. З насіння отримують цінне кедрове масло, а саме насіння є смачною і корисною їжею.

Велика різноманітність форм крони голонасінних, їхня краса має неабияке естетичне значення. У парках садівники створюють багаті композиції із різних видів (наприклад, туя, кипарис, яловець, сосна, ялина). Краса і величність хвойних лісів, струнких пірамідальних кипарисів справляє враження на поетів, піснярів, художників, надихає їх на створення художніх полотен, пісень, віршів. Діти, пригадайте твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, народні пісні, де описуються хвойні рослини?

Так, їх є дуже багато. Всі, мабуть, будуть зі мною згідні, що гарний настрій створюють нам ялини під час зустрічі Нового року. Та навіть заради цього не варто зрізати сосни та ялини в лісах чи парках, як це, на превеликий жаль, трапляється дотепер. Бо такими деревами, що ростуть на вулицях, у парках і скверах, ви і ваші близькі зможуть милуватись не кілька зимових днів, а багато-багато років. Для новорічних свят хвойні деревця вирощують спеціалізовані господарства і реалізовують їх у торгових мережах.

У містах хвойні та інші вічнозелені рослини почуваються незатишно через те, що їхні листки забруднюються пилом і газами тривалий час, ніж у листопадних порід, а тому й ушкоджуються частіше. Особливо шкідливу дію забруднення довкілля справляє на соснові та ялинові насадження. Сосна звичайна дуже чутлива до впливу радіаціації. Посилене радіактивне забруднення в районі Чорнобильської АЕС ушкодило не тільки листя (хвою), а й пилок та насіння сосен, і цілі лісові масиви загинули.

В народі існує багато прикмет, пов’язаних з цими рослинами [8].

Прикмети

Учень.

Із пісні, дитино, що в небо злітає,

Із рідної мови, що звуками грає,

З тієї молитви, що мати навчає,

Твоя Україна себе починає.

Учень.

Із синьої річки, із чистого броду,

З верби, що схилилася й дивиться в воду,

З любистку та м’яти, що пахнуть духмяно,

Які посадила й доглянула мати.

Учень.

Моя Україна себе починає,

З квітучого поля й широкого ставу,

З рясної калини, що квітне з весною,

І з рушничка, що завжди зі мною.

Учень.

Із пісні дзвінкої, із пісні сумної,

З стрункої тополі, що пнеться угору,

З зеленого лісу, глибокого моря,

З квітучого лугу і соняха в полі.

Учень.

Моя Україна себе починає

З пшеничного лану, що краю не має,

З бузку та волошки, що квітне у житі,

Із яблунь в саду, що медом налиті.

Учитель. Україна — велика незалежна держава в Європі. Вона має свою історію, традиції, звичаї, легенди, казки. Українці — прекрасні люди, і мова наша співуча, солов’їна.

Щасливі ми, що народилися та живемо на такій чудовій, мальовничій землі, в краю зелених лісів, блакитних озер, широких степів.

Учень.

Моя найкраща в світі Україно,

Я твій маленький тендітний пагінець.

Люблю тебе всім серцем, Батьківщино,

Мій край для мене — батько і мудрець.

Учень.

Бо я пішов з могутнього коріння.

З мого народу пращурів-дідів,

З історії, традицій, дум, сумління

Та мрій про волю з глибини віків.

Учитель. У нас, як і у всіх народів, є свої улюблені рослини-символи, яким віддаємо особливу пошану, які мають обов'язково рости біля хати кожної дбайливої господині.

Зверніть увагу на нашу виставку малюнків «Рослини — символи України».

На дошці — малюнки калини, верби, гілки квітучої вишні, тополі, соняшника, барвінку, мальви.

- Не можна уявити двору в Україні, де б не ріс кущ калини. Обов’язково садили також вербу, тополю, вишню. Подвір'я прикрашали квітами: барвінком, чорнобривцями, мальвами.

Рослини-символи оспівані у піснях, віршах, легендах, приказках.

Звучить аудіозапис української народної пісні «У полі калина».

У полі калина, у полі червона

Хорошенько цвіте.

Приспів:

Ой роде наш красний,

Роде прекрасний,

Не цураймося, признаваймося —

Небагацько нас є.

Що перший цвіточок — то рідний батенько,

Хорошенько цвіте.

Приспів.

А другий цвіточок — то рідная ненька,

Хорошенько цвіте.

Приспів.

А третій цвіточок — рідна сторонька.

Хорошенько цвіте.

Приспів.

Учень. Калина — кущ або невелике дерево, заввишки до 5 м, росте у лісах і чагарниках. Плоди яскраво-червоні. На смак ягоди і кора гіркі, терпкі. Цвіте білими віночками. Кора має зеленувато-сірий колір. Це харчова, лікарська, медоносна рослина.

Учень.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті,

Задивляється у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

Учень. Калина полюбляє рости у лузі, біля води. Навесні вона розквітає і стає гарною, мов дівчина. Ягоди калини люблять і люди, і птахи. Якщо будувати нову хату, то біля неї обов'язково висаджували калину. А восени між шибками клали пучки червоних ґрон. У морози й хурделиці вони зігрівали оселю своїм теплом і красою.

Учень.

Посадіть калину біля тину,

Щоби злагода цвіла,

Буде щедрою родина —

Буде честь їй і хвала.

А. Листопад

Учень. В українській народній творчості калина є символом мужності й незламності духу. Калина — де образ мами, батька, родини, цілого роду, нашого прекрасного краю.

Учень. Ламати калину — великий гріх, адже вона — жива душа того, хто посадив її, душа народу нашого.

Учитель. Прочитаймо прислів'я, пояснімо їх значення.

ü Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, — коли росте.

ü Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина.

ü Посадиш біля хати калину — будеш мати долю щасливу.

Учень. (загадує загадку)

Нахилилась над водою,

Наче та дівчина.

В квітоньках лягла журба.

Відгадали? Я —... (верба).

- Діти, а що ви дізналися про вербу? (Повідомлення дітей.)

Учень. Я знаю, що верба росте там, де багато вологи. Найбільше полюбляє рости біля річки. У деревця зелені вузенькі листочки, а також тоненьке, довге, гнучке гілля. Ранньої весни, коли всі дерева ще стоять голими, вона вкрита ніжними молоденькими листочками. Цвіте запашним жовтим цвітом.

Сонце гріє, вітер віє,

З поля на долину;

Над водою гне з вербою

Червону калину.

Т. Шевченко

Учень. З 500 видів верб, що поширені на Землі, 30 ростуть в Україні. Верби є природним фільтром різноманітних домішок, що містяться у водах річок і озер. Недаремно люди завжди брали воду для пиття під вербою. Верба очищує не тільки воду, а й повітря. Міцно пустивши коріння у землю, верби стримують зсування ґрунту.

«Де верба — там і вода», - ор кажуть у народі.

Учень. Верба — дерево цілюще. Настій з її кори знижує температуру. Відвар вербової кори вживають при грипі, вірусних інфекціях. Квіти верби дають багато нектару і пилку. Пасічники високо цінують вулики з верби, у них бджоли не хворіють.

Учитель. Діти, з вербою та калиною український народ пов'язує багато звичаїв та традицій. Що ви дізналися про це?

Учень. У вербну неділю освячують вербу у церкві, а потім несуть її додому і легесенько хльоскають нею членів родини, особливо дітей, примовляючи:

Не я б'ю, верба б'є.

За тиждень Великдень,

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля.

Учень. Якщо у родині народжувалася дівчинка, то біля дому висаджували кущ калини.

Учень. Коли восени під стріхами хат вивішували багато кетягів калини, то це означало, що родина чекає на сватів до себе. У них уже доросла донька.

Учень. Калина була потрібна і на весіллі. Весільний коровай неодмінно прикрашали колосками з калиною, співали весільну пісню.

А в нас у селі нова новина,

Зацвіла у лузі калина,

Не так у лузі, як на селі,

А в молодої та й на столі.

Учень. Дуб і калину вишивали на парубочих сорочках. Це символи сили і краси, але сили — надзвичайної, краси — невмирущої. Колиски для дітей українці виготовляли із клена, ясена або калини, щоб діти були дужими та співочими.

Учитель. Змістовними й цікавими були ваші повідомлення. Калина і верба одвічно шанувалися в Україні. А вербу наші пращури взагалі вважали священною. Отже, священною вона повинна залишитися і для нас. Користувався і користується в Україні любов'ю та пошаною вишневий сад, вишневе деревце. Найбільш поширені у нас вишня звичайна та степова. Степова вишня дає багато пагонів, її використовують для обліснення балок, ярів, змитих сухих схилів.

Учень.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов'їну.

В. Сосюра

Учитель. Тополя для українців — символ рідної землі, символ дівочої вірності, краси. Під тополею легко дихати, вона виділяє в атмосферу багато фітонцидів (речовин, що очищують повітря від пилу, бактерій). Тополя — чудовий фільтр.

Учень.

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все то те, вся країна

Повита красою...

Т. Шевченко

Учитель. Рослинами-символами є не тільки дерева, а й квіти.

Учень. Квіти...

Ними кожен свою радість,

Власне щастя назива.

Квіти часто нам говорять

Втричі більше, ніж слова.

Учень.

Недавно ще гула метелиця,

Іще лежить в низинах сніг,

А вже барвінку листя стелиться

Зеленим килимом до ніг.

Учень.

Барвінку мій хрещатий,

Зелений, дрібний.

Ой, я ж тебе викохала,

Хороший, рясний!

Учень.

Від мого віконця

До самого сонця

Стеле мальва стежку,

Квіткову мережку.

Учень.

Чорнобривців насіяла мати

У моїм світанковім краю

Та й навчила співанки співати

Про надію квітучу свою.

Як на ті чорнобривці погляну,

Бачу матір стареньку,

Бачу руки твої, моя мамо,

Твою ласку я чую, рідненька.

М. Сингаївський

Учень.

Жовтий сонях на городі

Зацвів зранку.

Кажуть, синку, у народі:

Сонях — сонце золоте,

Нас від лиха стереже.

Учень.

У цвіті вишневім,

У колосі жита,

У кетягу калини,

У дереві кожнім.

І в кожнім зелі —

Голос землі.

Л. Силенко «Голос землі»

Учитель. Чому так люблять і шанують українці квіти? Барвінок — за нев’янучу зелень і виняткову живучість. Його вважали символом вічності й постійності. Чорнобривці — за те, що милують око до сивих морозів. А мальви! Ця квітка була народною з давніх-давен. Мальва стала символом України, яка віками боролася за своє визволення і нарешті здобула незалежність. Упевнено і надійно ввійшов соняшник у природний світ нашого краю. Золотоголові квітки на високих стеблах так і горять, так і виграють повсюдно, обертаючись за рухом сонця, тягнучись до нього.

Учень.

Скільки того ж світу при долині,

Кожна квітка — пісня України.

Скільки того цвіту край городу,

Кожна квітка — материна врода.

Буду квіти щедро висівати,

Буду пісню матері співати.

Учень.

Україно, рідна нене,

Найдорожча ти для мене.

Ти у квітах запашна,

Як калина чарівна.

Ти у вишитій сорочці,

У віночку — у таночку,

У прекраснім рушнику,

- Я люблю тебе таку...

ІІІ. Підсумок

Учитель. Людина починається з добра, з любові. Любімо нашу землю, її озера й річки, родючі сади та зелені ліси.

Звучить пісня «Не рубай тополю».

Край дороги не рубай тополю,

Може, та тополя — твоя доля,

Твоя доля світла тополина,

Наче пісня журавлина.

Не рубай тополю, не рубай тополю —

Бо зустрінешся з бідою,

Не рубай тополю, не рубай тополю —

Краще принеси ти їй води.

Не ламай калину біля хати,

Бо вона заплаче, наче мати.

І впадуть на трави, на шовкові,

Серця сльози колискові.

Не рубай калину, не рубай калину —

Бо вона в житті єдина.

Не рубай калину, не рубай калину —

Краще їй онуків принеси.

Не стріляй у птаха на світанні,

Може, то любов твоя остання,

Може, то кохання білий лебідь,

Що летить крізь сни до тебе.

Не стріляй у птаха, не губи ти крила,

Твоє щастя прилетіло.

Не стріляй у птаха, не стріляй у птаха, —

Краще з ним у небо полети.