Загадки про рослини

1. Відповідь на питання

Хто знає:

Ризоїди від коренів

Чим відрізняються?

(Відсутністю тканин)

2. Та ще одне питання

Всіх нас непокоїть:

Яку функцію для мохів

Ризоїди виконують?

(Функції коренів – утримання рослин у грунті, поглинання з нього розчину поживних речовин)

3. Мохоподібні не цвітуть,

Насіння не утворюється.

Хто нам зараз відповість,

Як вони розмножуються?

(Спорами)

4. Зелений мох, зозулин льон, –

Цікаве створіння.

А яку будову має

Його статеве покоління?

(Особини статевого покоління складаються зі стебла і листків)

5. Хто про мох зозулин льон –

Прочитав і знає:

Нестатеве покоління

Яку будову має?

(Коробочка зі спорами на довгій ніжці)

6. Торфяний мох – сфагнум білий –

В болоті виростає.

А відомо вам, чому

Цей мох білим називають?

(Через мікроскопічну будову листка)

7. Відповідь на це питання

Всі, напевне, знають:

Яке значення в природі

Мохоподібні мають?

(Утворюють торф, накопичують вологу, призводять до заболочення лісів)

8. Кореневище, листя –

Всі знаєм неодмінно,

Яке це покоління?

(Нестатеве)

9. Папороті – щитник чи орляк –

Хто вивчав чудово,

Той нам зараз відповість,

Яка в них будова?

(Мають кореневище, від якоговідходять корені та прикоренева розетка із листків)

10. Хто наступним запитанням

Не був здивований:

Де, цікаво, в папороті

Спори розташовані?

(У спорангіях на нижньому боці листків)

11. Хто вже папороті вивчав,

Той відгадає,

Яке вони значення

Для людини мають?

(Утворили кам’яне вугілля, є декоративними та лікарськими рослинами)

12. Для тих, хто вивчав плауни,

Це питання – не проблема:

Утворена якими коренями

Коренева їх система?

(Додатковими)

13. Хто в будові розібрався,

Хто здогадається,

Де в хвощів і плаунів

Спори розвиваються?

(У спорангіях, у спороносних колосках)

14. Хто нам зараз відповість,

Хто здогадається,

У плаунів заросток

З чого розвивається?

(Зі спори)

15. Є коси, та не з волосся,

Є зерно, та не колосся.

(Кукурудза)

16. Сидить Мапушка в семи кожушках,

Хто її роздягає,, той сльози проливає.

(Цибулина)

17. Що то за голова, що лиш зуби й борода?

(Часник)

18. Без рук, без ніг, а плететься на батіг.

(Горох)

19. Сидить дівиця у темній темниці.

(Картопля)

До неоціненних коштовностей українського фольклору належать прислів’я иа приказки – короткі влучні вислови. Прислів’я і приказки є узагальненою пам’яттю народу, висновками життєвого досвіду. Вони рідко коли констатують якийсь факт, скоріше рекомендують чи застерігають, схвалюють або засуджують – словом, повчають, бо за ним стоїть авторитет поколінь нашого народу, чия невичерпна талановитість продовжує примножувати і збагачувати духовну спадщину, що накопичувалась віками [10].

Прислів’я

Хто капусту щодня споживає, той себе добре почуває.

Хто полю годить, тому жито родить.

Грім гримить – хліб добре родить.

Хто житній хліб вживає, тому бог здоров’я прибавляє.

Вибери собі дівку, як калинову гілку.

Любуйтесь калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте.

Де срібліє вербиця – там здорова водиця.

На городі під вербою стоїть колодязь із водою.

При вивченні сільськогосподарських рослин можна використовувати такі поради з народної скарбниці:

Капусту садять натщесерце, щоб гусінь не з’їла.

Основну посадку капусти треба проводити 25 травня на Івана Головатого.

Виховні властивості усної народної творчості дуже важливі для розвитку сучасного школяра. Видатний український педагог К.Д.Ушинський відзначив непересічне педагогічне значення фольклору у виховному процесі. Цю ідею він і втілював у практику виховання.

Урок 1

Тема: Видозміни вегетативних органів кореня

Мета:

Ø сформувати поняття про видозміну коренів як результат пристосування рослини до умов існування;

Ø розкрити біологічне та господарське значения коренеплодів;

Ø розвивати біологічну мову, увагу, уяву, пізнавальний інтерес та пізнавальну самостійність, мислення (уміння здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

Ø виховувати любов до природи, екологічну культуру.

Методи та методичні прийоми: бесіда, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків i репродукцій, складання схеми, таблиці, робота з пiдpyчникoм, спостереження, аналіз, порівняння.

Тип уроку: комбінований.

Наочність та обладнання: гербарний матеpiал, натуральні об'єкти, муляжі видозмін кореня.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка вивченого матерілу

Біологічний диктант " Закінчи фразу"

1. Рослина – це природна система,... (основними складовими якої є корінь і пагін).

2. Корінь – це... (вегетативний орган рослини, за допомогою якого вона міцно утримується в грунті та поглинає розчин мінеральних речовин).

3. Корені характерні для сучасних вищих рослин –... (папоротей, хвощів, плаунів, голонасінних і квіткових).

4. Коренева система – це... (сукупність усіх коренів однієї рослини).

5. До основних функцій кореня належать … (закріплює рослину в грунті; поглинає з грунту воду і мінеральні речовини; запасає поживні речовини; є органом вегетативного розмноження).

IIІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми й завдань уроку

В деякому царстві держави жив був король Корінь I, жив не тужив разом зі своїми придворними - корінцями, царство було чудовим і скарбниця повна, бо все вирішували спільно, важко було виділити головного з них.

В сусідньому царстві держави жив король Корінь II зі своїми придворними-корінцями. Царство теж було чудовим, але король Корінь II відрізнявся від своїх придворних богатирською силою і розумом світлим.

Дізналася про це зла чаклунка, вирішила зруйнувати мир і злагоду в цих державах. Наслала в ці держави ураган страшної сили, який все перемішала і відняла пам’ять, забули корінці свою державу. Дітки, щоб впоратися з прокляттям, повернути кожного корінця до своєї держави, нам потрібно впоратися із завданням.

Завдання 1.

Ознайомитися з типами кореневих систем. Назвіть ці сім'ї і намалюйте їх портрет. Які рослини мають такий вигляд кореневої системи?

Завдання 2.

З’ясувати, які бувають видозміни кореня? Допоможіть кожному корінцю в кореневій системі пригадати своє ім’я.

Завдання 3.

Вивчити будову коренеплоду на прикладі моркви.

IV. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Ознайомитися з типами кореневих систем.

1) Пояснення, робота з ілюстративним i гербарним матеріалом.

Коренева система — це сукупність ycix коренів рослини (головного, бічних різних порядків i додаткових).

За формою розрізняють два типи кореневих систем: стрижневу i мичкувату.

Завдання: розгляньте гербарні зразки рослин. Знайдіть у них рослини зi стрижневою i мичкуватою кореневою системою.

Стрижнева коренева система має добре виражений головний корінь, який займає в грунті вертикальне положення; від нього відходять бічні корені, що розміщуються в rpyнтi радіально.

У мичкуватої — всі корені майже однакові за розмірами, за походженням – це додаткові корені, які ростуть пучком від основи стебла. Мичкувата коренева система формується під час кущіння. При цьому на підземній частині стебла утворюється вузол кущіння, із нього розвиваються додаткові корені, що й веде до утворення мичкуватої кореневої системи.

Відмінності між цими двома основними кореневими системами з’являються вже під час проростання насінини. У рослин, які маї стрижневу кореневу систему, із зародка насінини проростає один і корінець, який потім стає головним коренем. У рослин з мичкуватою кореневою системою найчастіше проростає кілька корінців. Потім ріст припиняється, і на підземній частині стебла формується мичка додаткових коренів.

Це цікаво

Розміри кореневої системи у різних рослин різні: коріння яблуні проникає в ґрунт на глибину 3-4 м, а в боки від стовбура до 15 м, у конюшини та пшениці — на глибину до 2 м; а у рослин водоймищ вони розташовуються близько до поверхні ґрунту.

Завдання 2. З’ясувати, які бувають видозміни кореня.

2) Формування поняття «видозміни кореня»

Завдання: знайдіть у тексті підручника на с. 109 визначення «Видозміни кореня», прочитайте його, прокоментуйте і запишіть у зошит.

У процесі розвитку в результаті пристосування до різноманітних умов середовища змінювалася форма та будова всіх органів рослини, у тому числі й кореня.

3) Формування понять «Кореневі бульби», «Корені-присоски», «Повітряні корені», «Дихальні корені» і «Опорні корені»

Завдання: використовуючи текст підручника на с. 109-110, заповніть таблицю.

Таблиця

Видозміни кореня

Завдання 3. Вивчити будову коренеплоду на прикладі моркви.

4) Робота в парах з використанням натуральних і гербарних об'єктів.

Лабораторне дослідження

Тема. Будова коренеплоду (на прикладі моркви).

Мета: розглянути будову коренеплодів на прикладі моркви.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте коренеплоди селери, моркви, редиски.

2. У коренеплоду моркви знайдіть головку (основа головного пагона), шийку (підсім’ядольне коліно), кореневу частину (головний корінь).

3. Замалюйте в зошиті будову коренеплоду моркви, підпишіть частини, порівняйте з мал. 84 підручника.

4. Сформулюйте підсумки. Коренеплід є особливою видозміною, яка утворюється в результаті потовщення i накопичення поживних речовин одразу у трьох органах молодої рослини — головному корені, підсім'ядольному колінi і основі головного пагона. Більшість коренеплідних рослин — дворічні. Коренеплоди складаються в основному iз запасаючої основної тканини (piпa, морква, петрушка).

V. Закріплення матеріалу, вивченого на уроці

Учні працюютъ у групах.

Завдання для групи 1. Назвіть сім’ї кореневих систем, які згадувались у легенді, намалюйте їх портрети. Які рослини мають такий вигляд кореневої системи?

Завдання для групи 2. Допоможіть кожному корінцю в кореневій системі пригадати своє ім’я. Вкажіть види коренів на схемі.

Завдання для групи 3. У конвертах лежать розрізані зображення кореня, щоб корінцям повернути пам’ять, потрібно зібрати картину.

Завдання для групи 4. Впорядкуйте таблицю зі с. 112 підручника, встановіть відповідність між назвами рослин, видозмінами кореня, які їм властиві, та їx функцією.

 

 

 

Рис. 1.Кореневі бульби жоржини

Рис. 2.Повитиця на пагоні рослини (а), корені-присоски повитиці(б)

Рис. 3.Омела на гілці дерева

Рис.4.Повітряні корені тропічної орхідеї

Рис. 6.Опорні корені кукурудзи

Рис. 5.Дихальні корені болотяного кипариса болотяного кипариса

Таблиця

Рослина	Видозміна кореня	Функції видозмін кореня
1. Жоржина	Kopeнi-присоски	Додатковий газообмін
2. Кукурудза	Повітряні коренi	Всмоктування органічних речовин з рослини-хазяїна
3. Орхідея	Дихальні кopeнi	Запасання органічних речовин
4. Болотний кипарис	Oпорнi корені	Поглинання води з повітря
5. Повитиця	Кореневі бульби	Додаткова підтримка стебла.

VI. Узагальнення i систематизація знань

1. Які є типи кореневої системи?

2. Які видозміни кореня ви знаєте?

3. Чим вони відрізняються від типових коренів рослини за будовою і функціями?

VII. Підведення підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання

Прочитати § 25 підручника, дати відповіді на контрольні запитання.

Урок 2

Тема. Водорості (зелені, бурі, червоні, діатомові)

Мета:

Ø сформувати поняття про будову і життєдіяльність водоростей як найбільш просто організованих представників рослинного світу;

Ø ознайомити з особливостями середовища існування різних груп водоростей;

Ø пояснити способи розмноження водоростей;

Ø показати значення водоростей у природі та господарській діяльності людини;

Ø розвивати біологічну мову, увагу, уяву, пізнавальну самостійність і пізнавальний інтерес, мислення (уміння здійснювати аналіз, синтез, порівняння, узагальнення);

Ø виховувати в учнів дбайливе ставлення до водоростей у природі.

Методи та методичні прийоми: розповідь, бесіда, розповідь з елементами бесіди, демонстрація малюнків і репродукцій, складання схеми, таблиці, робота з підручником.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Наочність та обладнання: таблиця «Водорості», банка салату з морської капусти, морозиво, шматочок шкіри, банка фарби, натуральні об'єкти або гербарні екземпляри водоростей, мікроскоп, мікропрепарати спірогіри, інструктивна картка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

IІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів

Бесіда

1. Яку будову має рослина?

2. За якими ознаками організм можна віднести до рослин?

3. Де живуть рослини?

4. Які ви знаєте рослини, що живуть у воді?

IІI. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і завдань уроку

Навряд чи хто з вас бачив зелений або червоний сніг. Проте таке явище, хоч і рідко, справді буває в природі.

Ось, наприклад, яка пригода сталася у минулому столітті з екіпажем одного корабля. Було це ранньої весни в Гренландському морі.

Праворуч по курсу корабля, в ущелині між прибережними скелями, лежав яскраво-червоний сніг. Смуга " кривавого" снігу простяглася на кілька десятків метрів. Люди не знали, що й думати.

Шлюпка з матросами відчалила від корабля, і через десять хвилин матроси вже ступили на берег. Так, сніг справді був червоний. Червоний, як кров. Але, звичайно, нічим іншим, крім кольору, цей сніг на кров не був схожий. Як виявилось, це був звичайний сніг, але вкритий зверху якимсь тонким нальотом яскраво-червоного кольору.

Матроси задумались... Що це за наліт?

Вчені дослідили, що на снігу поселяється одноклітинна водорість – первопухирник. Ця невидима оком рослина не боїться холоду, розмножується дуже швидко. Колір водорості червоний. І ось, як тільки вітер принесе звідкись на сніг спори первопухирника, вони проростуть і через кілька годин цей сніг почервоніє: первопухириик укриє всю його поверхню.

Спостерігають у природі і «зелений» сніг. Вперше було описано це незвичайне явище близько 100 років тому. Було виявлено його у горах на острові Шпіцберген у Північному Льодовитому океані. Пізніше знаходили такий сніг і в горах Європи. Вчені встановили, що у зеленому «цвітінні» снігу беруть участь тридцять різних надзвичайно дрібних водоростей.

ü Якщо рослини живуть у воді, то чи можна їх назвати водоростями?

ü Які рослини відносять до водоростей і чим вони відрізняються від інших рослин?

Постановка проблемного запитання

На столі вчителя: банка салату з морської капусти, морозиво, шматочок шкіри, банка фарби, натуральні об'єкти в акваріумі чи гербарні екземпляри водоростей.

ü Що може об'єднувати всі ці предмети?

Відповіді на ці запитання ми дамо в кінці уроку

Завдання уроку.

1. Вивчити загальну характеристику водоростей.

2. Ознайомитися з різноманітністю водоростей

3. Розглянути характеристики діатомових, бурих, червоних та зелених водоростей.

4. З’ясувати значення водоростей у природі й житті людини.

IV. Вивчення нового матеріалу

Завдання 1. Вивчити загальну характеристику водоростей.

Розповідь з елементами бесіди.

1. На сьогодні відомо близько 30 тисяч видів водоростей.

2. Розміри водоростей коливаються від часток мікрона до 40 м.

3. Водорості бувають одноклітинними та багатоклітинними. У багатоклітинних водоростей немає коренів, стебла та листків, тому їхнє вегетативне тіло називається талом або слань.

4. Від багатоклітинних зелених водоростей походять вищі рослини.

ü Пригадайте, з якими одноклітинними водоростями ми вже знайомі? (Хламідомонада, хлорела).

ü Які багатоклітинні організми, що мешкають у воді, ми вивчали? (Ульва, хара).

5. Мешкають водорості переважно у водному середовищі, а також у вологих умовах, оселившись на корі дерев тощо. Деякі види живуть на поверхні снігу чи льоду. Поширення цих рослин визначається наявністю світла та постійним зволоженням.

6. Водорості – велика група найдавніших, відносно простих за структурою живих організмів, які отримують необхідну для життєдіяльності енергію шляхом фотосинтезу. При світлі вони асимілюють вуглець з вуглекислого газу, розчиненого у воді, виділяючи при цьому кисень.

7. В середині липня 2011 року пляжна смуга китайського міста Циндао, провінція Шаньдун, опинилася під товстим шаром водоростей. Це явище спричинила аномальна спека, яка створила сприятливі умови для розмноження водоростей Enteromorpha prolifera. За тиждень вони огорнули береги, перетворивши узбережжя в щільний зелений килим. Найбільший пляж міста Циндао практично повністю перетворився на болото, але бажаючих скупатися це не зупинило.

Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю водоростей.

2) Пояснення, демонстрування зображень водоростей різних груп, складання схеми. Крім хлорофілу, хлоропласти водоростей часто можуть містити інші пігменти. Це надає їм червоного, бурого та жовто-зеленого кольору.

Основними групами водоростей є: діатомові, бурі, червоні та зелені. Завдання: складіть схему «Основні групи водоростей».

Схема

Основні групи водоростей

Діатомові

Бурі

Червоні

Зелені

 

Завдання 3. Розглянути характеристики діатомових, бурих, червоних та зелених водоростей.

3) Робота в групах, заповнення таблиці

Завдання для групи 1. Користуючись текстом підручника та додатковою літературою, охарактеризуйте діатомові водорості.

Завдання для групи 2. Користуючись текстом підручника та додатковою літературою, охарактеризуйте бурі водорості.

Завдання для групи 3. Користуючись текстом підручника та додатковою літературою, охарактеризуйте червоні водорості.

Завдання для групи 4. Користуючись текстом підручника та додатковою літературою, охарактеризуйте зелені водорості.

Діатомові водорості

Рис. 2. Пінулярія

Рис. 1.Навікула

Бурі водорості

Рис. 3.Ламінарія (морська капуста)

Рис. 4.Фукус

Червоні водорості (багрянки)

Рис. 5.Порфіра

Рис. 7.Дазія

Рис. 6.Делесерія

Рис. 8.Цераміум червоний

Рис. 9.Хара

Рис.11.Хламідомонада

Зелені водорості (багрянки)

Рис.12.Дуналієла

Рис.10.Ульва

Обговорення. Колективне заповнення таблиці «Характеристика груп водоростей».

Таблиця

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒