Модульний контроль

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030200 – Журналістика

Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № ________

від «__»_______200__р.

Завідувач кафедри

_______ _________

Декан факультету _______ _________

Директор Інституту журналістики

____________ ______________

Київ - 2007

Вступ

Дана дисципліна – ІСТОРІЯ УКРАЇНИ – є складовою частиною навчальної програми в Інституті журналістики і входить до системи базової підготовки журналістів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 36 годин, самостійна робо та – 36 години та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія України має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного шляху українського народу, розвитку його національних цінностей; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти Інституту журналістики виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку минулого українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.

Предмет навчальної дисципліни

Предмет «Історія України» включає процеси, явища, історичні факти, закономірності і особливості історичного розвитку населення на теренах України в період від давніх часів до наших днів.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Студенти в процесі вивчення курсу повинні:

- оволодіти сучасними методами історичного пізнання, історичним термінологічно-понятійним апаратом;

- зрозуміти сутність, природу та генезис історичних явищ, вміти здійснювати їх аналіз та узагальнення, з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки історичних подій і процесів;

- виважено оцінювати роль суб’єктивних і об’єктивних чинників в історичному процесі, подіях і явищах вітчизняної історії;

- знати основні праці вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії України;

- на основі методів наукового пошуку опанувати новітні історичні концепції, оволодіти елементами наукового підходу до вивчення архівних матеріалів з історії України.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна «Історія України» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр». Вона є складовою гуманітарного циклу і дає можливість з’ясувати витоки суспільно-історичних процесів від давніх часів до новітньої історії України, їх глибокого аналізу та розуміння; простежити співвідношення загальних закономірностей і особливостей розвитку українських земель протягом усієї минувшини.

Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу " Історія України" поділений на 2 змістові модулі, кожний з яких включає лекції, тематично-ситуативні тести під час окремих лекцій та семінарських занять і самостійну роботу студентів, що завершується рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль(тестування, реферати), контрольні письмові роботи за підсумками двох кредитів та підсумковий контроль – залік.

Крім того, студенти Інституту журналістики можуть представити для оцінки свої публікації на теми, що пропонуються для самостійної роботи. Кожна така публікація оцінюється до 10 балів.

Завдання поточного контролю полягає у перевірці та засвоєнні студентами певного блоку інформації, її розуміння, вироблення навичок самостійного опрацювання джерел та літератури, вміння публічно або письмово виявити свої знання та навички.

Завдання підсумкового контролю – перевірка засвоєння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовому модулі.

Форма підсумкового контролю: залік

Загальна сума балів - 100 балів (з них поточний модульний контроль - 90 балів, залік- 10 балів).

Схема переведення балів, отриманих студентом на семінарських заняттях, у залікові

Перелік видів аудиторної роботи та їх оцінка (в балах)

Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Метою самостійної роботи є вироблення навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, їхнього аналізу; узагальнювати вивчений матеріал, виокремлювати основну інформацію, яку необхідно засвоїти; формувати і аргументувати свою власну позицію з певної дискусійної проблеми.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання та публічного захисту реферату (змістовий модуль 1), тестування (змістовий модуль 2), а також власними публікаціями на історичну тематику згідно робочої програми.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10 балів у першому змістовному модулі та від 0 до 15 - в другому.

Критерії оцінювання реферату:

• глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція -9-10 балів;

• обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів;

• тема розкрита неповно - 5-6 балів;

• реферат суто компілятивного рівня - 3-4 бали;

• розкритий лише окремий аспект -1-2 бали

• реферат не зарахований - 0 балів

Тестування:

На тестування виноситься ЗО запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0, 5 балів.

Модульний контроль

По завершенні вивчення кожного змістовного модуля студент складає підсумковий модульний контроль (ПМК). Участь всіх студентів у контрольному заході обов'язкова. ПМК проводиться у письмовій формі.

ПМК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістовного модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за ПМК - 5 балів (змістовний модуль №1), 10 балів (змістовний модуль №2).

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання ПМК, і даний модуль не зараховується.

Якщо студент не з'явився на ПМК, у поточній рейтинговій відомості зазначається «не з'явився» та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив ПМК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення ПМК.

Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів): 20 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання - 0, 25 бала;

б) невірна відповідь - 0 балів.

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи

(оцінюється в діапазоні від 0 до 5 балів). Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання - 5 балів;

б) повна коротка відповідь - 4 бали;

в) неповна відповідь - 2-3 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня - 0-1 балів.

Із змістовного модуля № 2 два запитання на контрольну роботу.

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку

Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється із " зараховано", диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ЕСТ8:

Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він складає залік на загальних підставах,

У разі невиконання завдань поточного контролю з об'єктивних причин студенти мають право, за дозволом директора, скласти їх до останнього лекційного заняття.

Повторне складання заліку з однієї дисципліни допускається не більше двох разів: один раз викладачу, другий - комісії, створеній директором інституту.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 бали, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів.

ПРОГРАМА КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ»

Тематичний план лекцій і самостійної роботи

Вступ до курсу з історії України– 2 години

Лекція: Історія України як наука і навчальна дисципліна. Предмет і завдання даного курсу. Історія України як складова частина вітчизняної та загальносвітової історії. Наукова періодизація курсу. Джерела і література.

Самостійна робота – 2 години:

1. Схема української історії Михайла Грушевського.

2. Українська еміграційна історична наука.

Змістовий модуль 1.

Тема 1. Походження українського народу та перші державні утворення на території України. Київська Русь – 2 години

План лекції: Найдавніші часи на території України. Поява первісної людини на території України. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації. Кімерійці. Скіфи. Сармати. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Вплив природно-кліматичних умов, матеріального виробництва і міграційних потоків на формування людини на території України. Східнослов’янські племена на території України до середини І тис. н.е. Суспільно-політичне і економічне життя східнослов’янських племен доби перших державних утворень і Київської Русі (IV – перша половина ХІІІ ст.). Культура Київської Русі.

Самостійна робота – 2 години.

1. Найдавніші поселення первісної людини на території України.

2. Матеріальна і духовна культура трипільської цивілізації.

3.Походження східних слов’ян.

4. Суспільно-політичний і економічний устрій Київської Русі.

Тема 2. Українські землі в складі Польщі та Великого Князівства Литовського – 2 години.

План лекції: Причини входження українських земель до складу Польщі та Литви. Загарбання Галичини Польщею, входження Волині та Наддніпрянщини до складу Великого Князівства Литовського. Устрій, господарство, побут українських земель в складі Литви. Кревська унія. Ліквідація удільних князівств. Включення Буковини до складу Молдавії, захоплення Угорщиною Закарпаття. Грюндвальдська битва. Люблінська унія. Берестейська унія.

Самостійна робота – 2 години.

Культурно-національний рух в українських землях в XVI-XVII ст.

Національне й культурно-релігійне життя:

а) роль православної церкви і її братств в розвитку духовного життя українського народу;

б) діяльність культурно-освітніх центрів в Україні: Острозький, Львівський, Київський;

в) внесок української інтелігенції в розвиток освіти й наукових знань: діяльність К. Острозького, А. Курбського, П. Могили, Г. та М. Смотрицьких, П. Беринди та ін.

Тема 3. Українське козацтво до Хмельниччини – 4 години.

Лекція 1. Зародження українського козацтва – 2 години.

План лекції: Виникнення українського козацтва. Роль князя Дмитра Вишневецького в заснуванні Запорозької Січі. Політико-соціальний та військовий устрій Запорозької Січі. Боротьба козацтва з іноземними загарбниками.

Лекція 2. Розвиток козацтва в першій половині ХУІІ ст. як творення власної збройної сили українського народу – 2 години.

План лекції: Формування військових відділів козацького війська. Реєстрове козацтво як форма поширення запорозького устрою на городову Україну.

Козацько-селянські повстання наприкінці XVI- в першій половині XVII ст. Українське козацтво та його роль в історії України.

Самостійна робота – 4 години.

1. Козацька символіка.

2. Морські походи запорожців.

3. Князь Костянтин Острозький як оборонець українського православ”я.

4. Берестейська унія 1596 року.

5. Постать Петра Сагайдачного в історії України.

Тема 4. Українська козацька держава в ХУІІ-ХУІІІ ст. – 3 години.

Лекція 1. Хмельниччина – 2 години.

План лекції: Причини, характер і рушійні сили національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648-1649 рр. Зборівська угода. Утворення української гетьманської держави. Внутрішня і зовнішня політика гетьмана Б. Хмельницького. Переяславська рада і Березневі статті 1654 р. та їх наслідки.

Самостійна робота – 2 години.

1. Формування органів нової влади й адміністративно-територіального устрою Хмельниччини.

2. Зміни у формах власності та їх вплив на економіку і суспільне життя.

3. Зовнішня політика гетьманської держави Б. Хмельницького.

Лекція 2. Українська козацька держава в другій половині ХУІІ-ХУІІІ ст. – 1 година.

План лекції: Гетьманування Івана Виговського. Гадяцький трактат. Гетьманування Юрія Хмельницького. Переяславський договір і Слободищенський трактат. Чорна Рада 1663 року як розчленування України. Продовження боротьби українського народу проти Польщі і Московії за повне національне визволення. П. Дорошенко. Андрусівський договір. Гетьманування Івана Самойловича. Остаточний розподіл українських земель між Москвою та Польщею. Суспільно-політичне і економічне життя України наприкінці ХУІІ - в першій половині XVIII ст. Спроба І.Мазепи відновити незалежність. Полтавська битва в історії України. Пилип Орлик і його Конституція. Наступ російського царизму на автономні права України. Перша Малоросійська колегія. Гетьманування Д.Апостола, К. Розумовського.

Ліквідація Гетьманщини, Запорозької Січі, козацького самоврядування та адміністративного устрою. Завоювання Росією Приазов’я, Північного Причорномор’я, Криму і Правобережної України.

Самостійна робота – 2 години.

1.Роль української православної церкви в становленні релігійного життя в Росії.

2. Внесок українських культурних діячів у розвиток освіти слов”янських народів.

3. Вплив української музики, театру, живопису на розвиток мистецтва Росії.

Тема 5. Українські землі в державній структурі Російської та Австрійської імперій у ХУІІІ - ХІХ ст.

План лекції: Суспільно-політичне та економічне життя українського народу. Духовне відродження й розвиток національно-визвольного руху. Суперечливий характер розвитку української культури в умовах іноземного поневолення.

Підсумковий модульний контроль - 1 година

Орієнтовні теми для підсумкового модульного контролю.

1. Утворення Київської Русі. Основні етапи її розвитку.

2. Формування та розквіт Галицько-Волинської держави.

3. Українські землі у складі Речі Посполитої. Посилення експансії феодальної Польщі.

4. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ.

5. Національно-визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького.

6. Україна за часів Руїни.

7. Гетьманщина на початку XVIII ст. Іван Мазепа.

8. Наступ царизму на автономію України. Скасування гетьманського устрою.

9. Три поділи Польщі. Входження українських земель до складу Російської та Австрійської імперій.

10. Суспільно-політичний рух в українських землях в першій половині ХІХ ст.

11. Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині ХІХ ст.

12. Суспільно-політичний рух в українських землях в другій половині ХІХ ст.

13. Значення творчості Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки для відродження української державності.

Основна література до змістового модуля 1.

Джерела

Боплан Г. Опис України. – К., 1990. – 256 с. https://litopys.kiev.ua

Величко С. Літопис.- К., 1991.- Том перший.- 374 с.; том другий.- 642 с.

Документы об Освободительной войне украинского народа 1648-1654 гг. – К., 1965. – 827 с.

Документи Богдана Хмельницького (1648-1657). – К., 1961. – 740 с.

Воссоединение Украины с Россией: Док. и материалы в 3 т. – М., 1953 - 1954. – Т. 1. – 587 с.; Т. ІІ.- с.; Т. 3. – 645 с.

Жерела до історії України-Руси.- Львів, 1913.- Т. УІ.

Жерела до історії України-Руси.- Львів, 1908.- Т. УІІІ.

Історія Русів.- К., 1991.- 320 с.

Переяславська Рада: Очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. – С. 394-428.

Січинський В. Чужинці про Україну: Вибір з описів подорожей по Україні та інших писань чужинців про Україну за десять століть. – К., 1992. – 256 с.

Універсали Богдана Хмельницького 1648-1657. – К.: Альтернативи, 1998. – 383 с.

Шевальє П. Історія війни козаків проти Польщі. –К., 1960.

література

Антонович. Про козацькі часи на Україні. –К., 1991. – 240 с.

Апанович О. Українсько-російський договір 1654 року: Міфи і реальність. – К.: Варта, 1994. – 96 с.

Багалій Д. Історія Слобідської України. –Харків, 1991.

Баран В. Давні слов”яни.- К., 1998.

Борисенко В.Й. Соціально-економічний розвиток Лівобережної України в другій половині XVII ст. – К.: Наукова думка, 1986. – 264 с.

Брадович М. Переяславська осторога.- Мюнхен – Нью-Йорк, 1954.- 37 с.

Брайчевський М. Приєднання чи возз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції) // Переяславська рада: історичне значення та політичні наслідки. – К.: Просвіта, 2003. – С. 23-67. Переяславська Рада: Очима істориків, мовою документів. – К.: Україна, 2003. – С. 264-290 (фрагменти).

Вегеш М. Августин Волошин і Карпатська Україна.- Львів – Хуст, 2004.- 414 с.

Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

Гвоздик-Пріцак Л. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. – К.: Обереги, 1999. – 216 с. https://litopys5.freeservers.com/coss2/gvpr.htm; https://litopys.kiev.ua/

Герасимчук В. Виговщина і Гадяцький трактат. – Львів, 1909. – 105 с.

Гой П. Дипломатичні стосунки України з Московщиною. 1648-1651.- Мюнхен – Львів, 1996.- 240 с.

Горобець В.М. Від союзу до інкорпорації: українсько-російські відносини другої половини 17 – першої чверті 18 ст. – К., 1995. – 70 с.

Грабовський С. Що принесла Україні Переяславська рада? – К., 2003. – 64 с.

Грушевський М. Ілюстрована історія України. –К-Л., 1913. Репринтне відтворення. –К., 1990.

Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст.: кордони, населення, право. –К., 1996.

Дорошенко Д. Петро Дорошенко. – Нью-Йорк, 1965.

Дорошенко Д. Нариси історії України. –Львів, 1990.

Ефименко А.Я. История украинского народа. – К., 1990. – 512 с.

Ісаєвич Я. Братства та їх роль в розвитку української культури 16-18 ст. – К., 1966. – 251 с.

Історія українського війська(від княжих часів до 20-х років ХХ ст..).- Львів, 1992.- 702 с.

Історія української культури: У 5 т. – Т. 2: Українська культура XIII – першої половини XVII століть. – К.: Наукова думка, 2001. – 847 с.

Кагамлик С. Києво-Печерська лавра: світ православної духовності і культури(ХУІІ – ХУІІІ ст.). – К., 2005.- 552 с.

Крижанівський О.П., Плохій С.М. Історія церкви та релігійної думки в Україні. Навч. посібник: У 3 кн. – Кн. 3: Кінець XVI – середина XIX століття. – К.: Либідь, 1994. – 336 с.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990. – 407 с.

Леп’явко С. Козацькі війни кінця 16 ст. в Україні. – Чернігів, 1996. – 286 с.

Липинський В. Україна на переломі. 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті. – Філадельфія: Східно-європейський дослідний інститут ім. В.К. Липинського. Ін-т української археографії Української академії наук., 1991. – 346 с.

Мельник Л.Г. Боротьба за українську державність. 17 ст. – К., 1995. – 192 с.

Мицик О.А. Як козаки воювали. –Дніпропетровськ, 1990.

На чолі козацької держави(До 400-річчя від дня народження Богдана Хмельницького). Збірник наукових праць. – Рівне, 1996.- Випуск 2.- 212 с.

Нольде Б. Автономія України з історичного погляду. – К.: Україна, 1995. – 45 с.

Окиншевич Л. Рада Старшинська на Гетьманщині // Хроніка-2000. – 1998. – Вип. 6-7. – С. 192-210.

Панашенко В.В. Соціальна еліта Гетьманщини (друга половина 17 – 18 ст.). – К., 1995. – 212 с.

Панашенко В.В. Полкове управління в Україні (середина 17 – 18 ст.). – К., 1997. – 74 с.

Петрів В. Військово-історичні праці. Спомини.- К., 2002.- 640 с.

Петрів В. Військово-історичні праці. Листи.- К., 2004.- 624 с.

Петров В. Походження українського народу. –К., 1992.

Петров В.П. Етногенез слов’ян. –К., 1972.

Плохій С. Наливайкові віра: Козацтво та релігія в ранньомодерній Україні / Пер. з англ. – К.: Критика, 2005. – 496 с. / Критичні студії.

Плохій С. Крила протекції: До визначення правового змісту переяславської угоди 1654 р. // Мediaevalia ucrainica: Ментальність та історія ідей. – Т. 4 (5 –?). – К., 1995. – С. 76-85. https://www.ukrhistory.narod.ru/

Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. – Т. 2: Від середини ХVII ст. до 1923 р. – К., 1992. – 608 с.

Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець 16 – перша половина 17 ст.): Навч. посібник. – К., 1998. – 296 с.

Сас П.М. Козаки // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. –С. 392-412.

Семчишин М. Тисяча років української культури. –К., 1993.

Сергійчук В. Національна символіка України.- К., 1992.- 109 с.

Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. – К., 2000.- 415 с.

Сергійчук В.І. Іменем Війська Запорозького: Українське козацтво в міжнародних відносинах 16 – середини 17 ст. – К., 1991. – 253 с.

Сергійчук В.І. Армія Богдана Хмельницького. – К., 1996. – 254 с.

Сергійчук В. І. Богдан Хмельницький та його старшина.- К., 1996.- 56 с.

Сергійчук В. І. Переяславська рада як трагедія України і програш Європи.- К., 2004.- 120 с.

Сергійчук В. Українські державники: Дмитро Вишневецький.- К., 2003.

Сидоренко О.Ф. Торгівля // Історія української культури: У 5 т. – Т. 3: Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наукова думка, 2003. – С. 1056-1086.

Смолка А.О. Соціально-економічна думка та політика в Україні XVII – початку XVIII ст. – К.: Задруга, 1996. – С. 151 с.

Сокирко О. Лицарі другого сорту. Наймане військо Лівобережної гетьманщини 1669 – 1726 рр. – К., 2006. – 280 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький: Соціально-політичний портрет. – К., 1995. – 621 с.

Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея XVII-XVIII ст.: Проблеми формування, еволюції, реалізації. – К.: Альтернативи, 1997. – 368 с.

Стороженко І.С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. – Кн. 1: Воєнні дії 1648 – 1652 рр. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ, 1996. – 320 с.

Субтельний О. Україна: Історія. –К., 1991.

Українська козацька держава: Витоки та шляхи історичного розвитку (Матеріали республіканських читань). –К., 1991.

Українська культура. Лекції за редакцією Д. Антоновича. –К., 1993.

Терлецький Л. Етногенез українського народу.- Львів, 2007.- 632 с.

Тис-Крохмалюк Ю. Бої Хмельницького.- Мюнхен, 1954; К., 1994.

Ткаченко М.Н. Нариси з історії селян на Лівобережній Україні в 17 – 18 вв. – К., 1931. – Т. 1. – 149 с.

Токаржевський-Карашевич І. Хмельниччина з погляду права//Визвольний шлях. - Лондон, 1957, 1958. – Т. ІХ-Х.

350-річчя Української держави Богдана Хмельницького. Матеріали міжнародної наукової конференції 15-16 грудня 1998 р.-К., 1998.- 212 с.

Турченко Ф. Микола Міхновський: життя і слово.- К., 2006.- 320 с.

Українська дипломатична енциклопедія.- К., 2004.- Т. І.- 760 с.; Т. ІІ. – 810 с.

Українська ідея. Історичний нарис. –К., 1995.

Українське козацтво. Мала енциклопедія. – К. – Запоріжжя, 2002. – 568 с.

Харишин М.В. Богдан Хмельницький та Українська православна Церква (1648-1657 рр.) // УІЖ. – 1995. – № 4. – С. 92-100; № 5. – С. 57-66.

Цибульський В. Переяславська угода 1654 року у зарубіжній історіографії (1945-1990 рр.). – Рівне, 1993. – 104 с.

Чмихов М. та ін. Археологія та стародавня історія України: Походження українського народу. Курс лекцій. –К., 1992.

Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану. Друга половина XV – середина XVII ст. – К.: Видавничий дім " КМ Academia", 2000. – 300 с. https://litopys5.freeservers.com/coss1/shch.htm https://litopys.kiev.ua/

Щербаківський В. Формація української нації. - Прага, 1941.

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. У 3-х т. –К., 1991.

Яковенко Н. Українська шляхта з кінця 14 до середини 17 ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993. – 416 с.

Яковлєва Т. Гетьманщина в др. пол. 50-х рр. 17 ст.: Причини і початок Руїни. – К., 1998. – 447 с.

Яковлєва Т. Руїна Гетьманщини: Від Переяславської Ради-2 до Андрусівської угоди (1659 – 1667 рр.). – К.: Основи, 2003. – 644 с.

Яковлів А. Українсько-московські договори в 17 – 18 віках. – Варшава, 1934. – 175 с.

Змістовий модуль 2.

Тема 6. Україна на початку ХХ ст. (1900 - лютий 1917 рр.) – 2 години.

План лекції: Соціально-економічний розвиток українських земель на початку ХХ ст. Творення політичних партій на Наддніпрянщині. Наростання національно-визвольного і революційного руху. Український народ у Першій світовій війні.

Самостійна робота – 2 години:

1. Постать Миколи Міхновського в історії України.

2. Український національно-визвольний рух під час Першої російської революції.

Тема 7. Національно-визвольні змагання українців у 1917 – 1921 роках – 4 години.

Лекція 1. Українство в Лютневій революції 1917 року та в боротьбі за відродження державності – 2 години.

План лекції: Вплив українців Петрограду на революційні події 1917 року. Українізація російської армії. Центральна рада в боротьбі за відродження української держави. ІІІ і ІУ Універсали. М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра. Ставлення більшовиків до української державності. Ультиматум Леніна. Берестейський договір 1918 року.

Лекція 2. Українська державність періоду Гетьманщини та Директорії –