Література. 1. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии

1. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. СПб, 1999.

2. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Психология человека. М., 1993.

Завдання до самостійної роботи

1. Основні етапи розвитку психології до середини ХІХ століття.

2. Становлення психології як самостійної науки у другій половині ХІХ ст.

3. Сучасні напрямки психологічних досліджень у світі.

4. Основні тенденції розвитку психологічної науки у теперішній час.

5. Відміність мови людини як засоба спілкування від мови тварин.

6. Співвідношення мови та мислення.

7. Проява свідомості та позасвідомого в поведінці, психічних процесах, властивостях та становищах людини.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Навчальна програма з дисципліни «Вступ до психології» передбачає самостійну роботу, яка має на меті формування пізнавальної активності студентів і забезпечує їх знаннями, отриманими внаслідок додаткового вивчення літературних джерел, засвоєння ними основних умінь та навичок роботи з навчальними матеріалами, підвищення рівня організованості тощо.

У процесі самостійної роботи студенти мають оволодіти вміннями та навичками:

- організації самостійної навчальної діяльності;

- самостійної роботи в бібліотеці з каталогами;

- роботи з навчальною, навчально-методичною, науковою, науково-популярною, довідковою літературою;

- консупектування літературних джерел.

Кожний студент повинен уміти раціонально організувати свою навчальну діяльність. Важливим є уміння скласти план роботи, чітко визначити її послідовність. Потрібно, щоб план самостійного навчання був реальним і його виконання давало наслідки у навчальному процесі.

Для успішної самостійної роботи значну частину часу студент виділяє для роботи в бібліотеці. Треба розуміти суть складання алфавітного й тематичного каталогів, уміти швидко знаходити в них необхідну літературу, знати особливості бібліографічного шифрування. Для плідної роботи з літературними джерелами студентові корисно скласти власну бібліографію.

Відібрана для самостійного опрацювання література може бути різною як за обсягом наукових даних, так і за характером їх викладу. Слід відібрати потрібний для опрацювання матеріал (глави, розділи, підрозділи), а також розсортувати його за важливістю (що для детального вивчення, а що для ознайомчого читання). Процес читання має відбуватися повільно, до незрозумілих питань слід обов’язково повертатися, наводити додаткові довідки, щоб зрозуміти суть думки автора. Знання незнайомих термінів слід одразу ж з’ясовувати за тлумачними словниками, енциклопедіями або спеціалізованими довідниками. У процесі роботи з літературою корисно робити виписки найважливіших думок, формулювань, окремих висловів на окремих аркушах паперу із зазначенням автора, джерела, сторінок і абзаців. Для кращого засвоєння матеріалу, розвитку творчого мислення основний зміст прочитаного доцільно формулювати у вигляді тез.

Конспект є стислим викладом основної сутності опрацьованого літературного матеріалу. Конспект має бути стислим, змістовним і записаним своїми словами і формулюваннями. Класичні визначення, оригінальні думки, вислови слід записувати до конспекту повністю з посиланням на автора джерела і сторінку. У процесі конспектування важливо дотримувати логічний зв’язок між окремими складовими тексту.

У тексті конспекту корисно підкреслювати найважливіші теоретичні положення, визначення, висновки і робити помітки на полях. Самостійна робота студента до занять виконується за спеціальними завданнями, які містять основний матеріал за темами, а також переліком рекомендованої літератури. Вона передбачає активну творчу діяльність та індивідуальні можливості кожного студента, а також обмін інформацією в процесі взаємодії та діяльності.

Додаткова література

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. М., 1977.

2. Веккер Л. М. психические процесы. – Т. 1 – Л., 1974.

3. Выготский Л. С. Собр. соч.в 6 т. – Т. 2 – М., 1982 (Исторический смысл психологического кризиса).

4. Вунд В. Введение в психологию. – Хрестоматия по вниманию. – М., 1976.

5. Годфруа Ж. Что такое психология. М., 1992.

6. Ждан А. Н. История психологии: От античности до наших дней. – М., 1988.

7. Павлов И. П. Общие типы высшей нервной деятельности животных и человека // Психология индивидуальных различий. Тексты. М., 1982.

8. Смирнов А. А. Развитие и современное состояние психологической науки в СССР. – М., 1975.

9. Теплов Б. М. Изб. тр.: В 2 т. – Т. ІІ – М., 1985 (История психологии).

10. Уотсон Дж. Бихевиоризм // Хрестоматия по истории психологии. М., 1980.

11. Фрейд З. О психоанализе. Пять лекций // Хрестоматия по истории психологии. М., 1980.

12. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. Вып. 1-2. М., 1966.

13. Ярошевский М. Г., Анциферова Л. И. Развитие и современное состояние зарубежной психологии. – М., 1974.

Література

1. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – В 2-х томах. М.: Педагогика, 1989.

2. Слободчиков В. И., Исаев Е. И. Психология человека. М., 1995.

3. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию. М., 1988.

4. Гальперин П. Я. Введение в психологию. М., 1976.

5. Выготский Л. С. Сознание как проблема психологии поведения. – Собр. соч., т. 1 – М., 1982.

6. Выготский Л. С. Инструментальный метод в психологии. – Собр. соч., т. 1 – М., 1982.

7. Леонтьев А. Н. Проблема возникновения ощущения. Очерк развития психики. – Избранные психологические произведения. т. 1 – М., 1983.

8. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность. – Избранные психологические произведения, т. 2 – М., 1983.

9. Соколова Е. Е. Тринадцать диалогов о психологии. – М., 1995.

Орієнтовні питання

1. Роль психологии в современном мире.

2. Основные отрасли психологии.

3. Фундаментальные и прикладные отрасли психологии.

4. Внутренний мир человека как сфера проявления психической жизни человека.

5. Поведение как сфера проявления психической жизни человека.

6. Психология как система развивающихся наук.

7. Понятие о житейской психологии.

8. Понятие о научной психологии.

9. Отличия житейской и научной психологии.

10. Научная психология и практика.

11. Психология как мультипарадигмальная наука.

12. Основные понятия, с помощью которих описываются психологические явления.

13. Место психологии в системе наук.

14. Критерии научного познания.

15. Принцип детерминизма в психологии.

16. Причинно-следственный детерминизм.

17. Целевой детерминизм.

18. Характеристика трех уровней методологии в современной психологии.

19. Общая характеристика методов психологии.

20. Наблюдение как метод психологии.

21. Самонаблюдение как метод психологии.

22. Понятие об эксперименте.

23. Характеристика эксперимента по С. Л. Рубинштейну.

24. Три вида эксперимента по А. Р. Лурия.

25. Понятие о естественном и лабораторном эксперименте.

26. Понятие о констатирующем и формирующем эксперименте.

27. Представление о душе ученых античности.

28. Взаимосвязь души и тела в представлениях ученых античности.

29. Материалистическое и идеалистическое понимание души учеными античности.

30. Душа как предмет психологии.

31. Явления сознания как предмет психологии.

32. Представления В. Вундта об объективных и субъективных элементах сознания.

33. Представления о свойствах сознания в психологии сознания.

34. Объем сознания и объем внимания.

35. Интроспекция как метод изучения сознания человека.

36. Бессознательное как предмет психологии.

37. Классификация неосознаваемых процессов.

38. Неосознаваемые механизмы сознательных действий.

39. Понятие о неосознаваемых автоматизмах.

40. Явление неосознаваемой установки.

41. Неосознаваемые сопроводители сознательных действий.

42. Неосознаваемые побудители сознательных действий.

43. Структура психики по З. Фрейду.

44. Основные свойства бессознательного по З. Фрейду.

45. Три формы проявления бессознательного по З. Фрейду.

46. Методы изучения бессознательного.

47. Понятие о надсознательных процессах.

48. Поведение как предмет психологии.

49. Причины возникновения бихевиоризма.

50. Отношение бихевиоризма к сознанию.

51. Единицы психологического анализа в бихевиоризме.

52. Теоретические задачи и экспериментальная программа бихевиоризма.

53. Понятие промежуточных переменных.

54. Виды научения в бихевиоризме.

55. Понятие о необихевиоризме.

56. Методы исследования, используемые в бихевиоризме.

57. Позитивный вклад бихевиоризма в науку.

58. Основные недостатки бихевиоризма.

59. Понятие о целостном подходе в психологии.

60. Представления о сознании как об органической системе.

61. Единицы анализа в гештальтпсихологии.

62. Методы исследования, применяемые в гештальтпсихологии.

63. Представления о номотетическом и идеографическом подходах в психологии.

64. Особенности описательной или понимающей психологии.

65. Гуманистическая психология как представитель гуманитарной парадигмы в психологии

66. Основные признаки гуманистической психологии.

67. Исходные положения гуманистической психологии.

68. Когнитивная психология как представитель естественнонаучной парадигмы в психологии.

69. Основные положения социокультурного подхода.

70. Культурно-историческая теория Л. С. Выготского как один из вариантов социокультурной психологии.

71. Понятие о высших психических функциях.

72. Основные характеристики высших психических функций.

73. Понятие психологического орудия, его характеристики и функции.

74. Сущность инструментального метода.

75. Понятие психологической системы (по Л. С. Выготскому).

76. Понятие интериоризации.

77. Основные принципы психологической теории деятельности.

78. Понятие деятельности в психологии.

79. Структура деятельности по А. Н. Леонтьеву.

80. Потребности, мотивы и цели деятельности.

81. Характеристика различных подходов к возникновению психики в филогенезе.

82. Понятие отражения и его виды.

83. Гипотеза А. Н Леонтьева и А. В. Запорожца о происхождении психики.

84. Стадии развития психики.

85. Предпосылки и условия возникновения сознания в антропогенезе.

86. Основные характеристики сознания.

87. Общая характеристика познавательных процессов.

88. Понятие об ощущении и восприятии.

89. Понятие о мышлении и интеллекте.

90. Память и ее виды.

Навчальне видання

Поліванова О. Є.